Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" серпня 2013 р.Справа № 922/2660/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Шевченко А.О.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської філії, м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків
про стягнення 108543,17 грн.
за участю представників :
позивача - не з'явився;
відповідача - Бочарова Н.В., довіреність від 15.07.2013 року
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 108543,17 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договорами: № 29-8 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації від 05 січня 2010 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з березня 2013 року по травень 2013 року в розмірі 107664,79 грн., пеню в розмірі 374,66 грн., індекс інфляції в розмірі 88,72 грн. та 3 % річних в розмірі 415,00 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 липня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2660/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 16 липня 2013 року о 12:40.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 липня 2013 року прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. № 25746 від 16.07.2013р.), усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено на 30 липня 2013 року о 16:00, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 липня 2013 року в задоволенні клопотання про витребування у позивача первинних документів (вх. № 25850) відповідачу відмовлено та розгляд справи відкладено на 08 серпня 2013 року о 10:40.
Позивач в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином (арк. справи 175).
Відповідач в призначене судове засідання з'явився та підтримав подане 30.07.2013 року клопотання про розстрочку виконання рішення (ах. № 27803), яке просить суд задовольнити та розстрочити виконання рішення шляхом здійснення відповідачем щомісячних рівних платежів протягом шести місяців після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
15 листопада 2009 року між позивачем - ВАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії ВАТ "Укртелеком" правонаступником якого є ПАТ "Укртелеком" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" укладено договір № 29 про надання послуг використання місця в каналі кабельної каналізації та договір №24-8 від 05 січня 2010 року про надання послуг використання місця в каналі кабельної каналізації
У відповідності до п.1.1. вищенаведених Договорів, позивач зобов'язується надати відповідачу послугу використання місця в каналі кабельної каналізації у м. Суми, а відповідач зобов'язується оплатити ці послуги відповідно до умов договору.
Згідно з п.2.2.1 та п. 3.4. спірних Договорів, відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані позивачем послуги, які визначені умовами договору, на підставі виставлених позивачем рахунків.
Так, оплату вартості послуг з використання місця в каналі кабельної каналізації відповідач повинен здійснювати щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, виставленого до 10-го числа поточного місяця. Рахунки відповідачу направлялись щомісячно, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів вкладень до цінних листів (арк. справи 40-45).
Як свідчать матеріали справи, позивач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання по наданню послуг, передбаченими спірними Договорами № 29 від 15.11.2009р. та № 24-8 від 05.01.2010р., проте відповідач зобов'язання по сплаті наданих послуг за період з березня 2013 року по травень 2013 року виконує несвоєчасно та не в повному обсязі, на підставі чого, у останнього виникла заборгованість, яка склала 75964,11 грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
16 липня 2013 року позивачем подано Заяву про зменшення позовних вимог (вх. № 25746), яку прийнято до розгляду ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2013 року.
У вищезазначеній заяві, позивач, зменшив заявлену до стягнення суму основного боргу та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договорами № 29 від 15.11.2009 року та № 24-8 від 05.01.2010 року в розмірі 75964,11 грн.
Крім того, як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №4818, відповідач 30 липня 2013 року перерахував на рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 25378,60 грн.
За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 25378,60 грн. підлягає припиненню відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України (відсутній предмет спору), оскільки сума боргу сплачена відповідачем після подання позовної заяви до господарського суду.
Враховуючи вищевикладене та враховуючи приписи ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 50585,51 грн. заборгованості за договором № 29 від 15.11.2009р. та договором № 24-8 від 05.01.2010р., доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, позивачем, враховуючи пункт 4.2. спірних Договорів, пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 640,01 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 4.2 спірних Договорів, сторони перебачили, що за порушення строків оплати, передбачених Договорами, замовник (відповідач) сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлена договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання повинно бути виконано.
Судом перевірено правильність нарахування позивачем суми пені та встановлено, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з дотримання вимог ст. 232 ГПК України та не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ. Тому суд приходить до висновку, що пеня, нарахована позивачем в розмірі 640,01 грн. підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 183,72 грн. за весь час прострочення виконання зобов'язання та інфляційні витрати в сумі 75,96 грн.
В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши надані позивачем нарахування 3 % річних в розмірі 183,72 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 75,96 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення (вх. № 27803 від 30.07.2013р.) шляхом здійснення відповідачем оплати щомісячними рівними платежами протягом шести місяців після набрання рішенням законної сили, суд визнав його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не узгодив з позивачем заздалегідь графік розстрочки виконання рішення, не довів наявність обставин, що ускладнять виконання рішення або зроблять його виконання неможливим, оскільки велика кількість заборгованостей відповідача, на думку суду не є обставиною, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Заборгованість відповідача перед позивачем також ускладнює фінансовий стан підприємства-позивача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір в розмірі 1720.50 грн. за вимоги майнового характеру спору в даному разі, покладається на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19,124,129 Конституції України, статтями 509, 526, 530, 610, 901 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 11, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 50, п/р 26001010003867 в філії Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" у м. Києві, МФО 300744, код ЄДРПОУ 35074228) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Сумської філії ПАТ "Укртелеком", (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, р/р 260013114 в СОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 337483, код ЄДРПОУ 23825401) - 50585,51 грн. заборгованості за договором № 29 від 15.11.2009р. та договором № 24-8 від 05.01.2010р., 640,01 грн. пені, 183,72 грн. 3 % річних, 75,96 грн. інфляційних, 1720.50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення заборгованості в розмірі 25378,60 грн. провадження у справі припинити.
Повне рішення складено 12.08.2013 р.
Суддя Жиляєв Є.М.