Ухвала від 05.08.2013 по справі 2а-221/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

05 серпня 2013 року м.Київ К/800/39637/13

Суддя Вищого адміністративного суду України Чалий С.Я., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 16 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам'янська сільська рада Житомирського району Житомирської області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 16 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2013 року позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення 18 сесії скликання Кам"янської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 17 жовтня 2008 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га в АДРЕСА_1 залишені без розгляду.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх в касаційному порядку.

Проте, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Заявник не наводить підстав для того щоб вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.

Отже, враховуючи вищевикладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 16 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2013 року слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 165, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 16 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2013 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України С.Я.Чалий

Попередній документ
32852925
Наступний документ
32852927
Інформація про рішення:
№ рішення: 32852926
№ справи: 2а-221/12
Дата рішення: 05.08.2013
Дата публікації: 08.08.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі: