вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
01 березня 2013 р. (10 год. 47 хв.) Справа №801/1380/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., секретар судового засідання Устінова І.В., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу Державної автомобільної інспекції Керченського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим
про спонукання до виконання певних дій та стягнення.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділу Державної автомобільної інспекції Керченського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, в якому просить:
1) на підставі п. 4 ст. 105 КАС України встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) згідно Наказу МВС України від 27.03.2009 р. № 111 суб'єкта владних повноважень інспекторів Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим в м. Керч ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на момент затримки транспортного засобу позивача;
2) на підставі п. 4 ст. 105 КАС України встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) та законності дій відповідача щодо стягнення з позивача оплати послуг транспортування транспортного засобу позивача на штрафний майданчик, зберігання транспортного засобу на штрафному майданчику та комп'ютерних послуг;
3) стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди у розмірі 846 грн., з яких послуги транспортування транспортного засобу на штрафний майданчик - 530 грн., послуги зберігання транспортного засобу на штрафному майданчику - 159 грн., комп'ютерні послуги - 30,50 грн., витрати на придбання ліків - 126,50 грн.;
4) стягнути з відповідача суму на відшкодування моральної шкоди у розмірі 9000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху співробітниками Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим в м. Керч були, на думку позивача, порушені вимоги Правил дорожнього руху, Законів України та норм, які безпосередньо регулюють діяльність працівників ДПС ДАІ, зокрема пунктів 3.13, 6,2, 6.3, 6.25, 6.26, 6.32.3, 6.32.5 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження» №111 від 27.03.2009 року.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав наведених у позові, та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, скерував до суду письмові заперечення на позов, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 21-23).
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
21.12.2012р. об 11 год. 20 хв. в м. Керчі по вул. Дубиніна співробітниками Відділу Державної автомобільної інспекції Керченського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим було зупинено ОСОБА_1, який керував транспортним засобом TOYOTA номерний знак НОМЕР_1, за порушення Правил дорожнього руху, за результатами чого був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 666872 від 21.12.2012р. (а.с.5).
21.12.2012р. постановою в справі про адміністративне правопорушення серії СН1 № 011484 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідач притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 грн. (а.с.6).
В наведеній постанові зазначено, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом TOYOTA номерний знак НОМЕР_2, порушив вимоги дорожнього знаку 5.7.2 Правил дорожнього руху - виїзд на дорогу з одностороннім рухом, здійснивши рух у зустрічному напрямку, а також не мав при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів.
У той же день 21.12.2012р. об 11 год. 30 хв. відповідачем у присутності двох понятих був проведений огляд та тимчасове затримання транспортного засобу позивача шляхом доставляння для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, про що був складений протокол огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (а.с. 7).
Позивач у судовому засіданні не заперечував, що здійснив порушення вимог Правил дорожнього руху, також про це назначено у позовній заяві (а.с. 3), однак наполягав на тому, що хоч порушення і мало місце, проте відповідачем також порушено порядок несення служби стосовно місця зупинки співробітників УДАІ поза межами дислокації, що передбачено пунктами 9.2, 9.4, 9.4.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009р. № 111, що і стало підставою звернення до суду.
Статтею 3 Закону України від 30.06.1993р. № 3353-XII "Про дорожній рух" визначено, що забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається на відповідний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України, до якого згідно із ст. 7 Закону України від 20.12.1990р. № 565-XII "Про міліцію" відноситься державна автомобільна інспекція.
Згідно з пунктом 5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997р. № 341, підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України "Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про оперативно-розшукову діяльність", іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до підпункту 14 пункту 5 наведеного Положення працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право у випадках, передбачених законодавством, затримувати транспортні засоби і доставляти їх, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів, на спеціальні майданчики чи стоянки Державтоінспекції для тимчасового зберігання.
Завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби (далі - підрозділи ДПС), що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини та профілактичну роботу з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) визначає Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009р. № 111 (далі Інструкція № 111)
У Інструкції № 111 термін маршрут патрулювання вживається у такому значенні - це визначена дислокацією ділянка вулично-дорожньої мережі, де нарядом ДПС здійснюється виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до п. 6.3 розділу 6 Інструкції № 111 працівник підрозділу ДПС під час несення служби зобов'язаний перебувати на визначеному місці несення служби відповідно до дислокації.
З картки маршруту патрулювання № 4 вбачається, що вулиця Дубиніна м. Керч входить до маршруту цього патрулювання (а.с.24).
Наряд ДАІ у складі співробітників відділу Державної автомобільної інспекції Керченського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим ОСОБА_3, ОСОБА_4 заступив на службу по нагляду за дорожнім рухом з 07-00 до 19-00 год. на маршрути патрулювання № 4 та № 5, про що свідчить постова відомість розстановки нарядів дружньо-патрульної служби за станом на 21.12.2012р. (а.с. 25).
Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час несення служби мали право знаходитися на вулиці Дубиніна в м. Керчі 21.12.2012р. об 11 год. 20 хв. відповідно до дислокації, що підтверджується карткою маршруту № 4 та постовою відомістю розстановки нарядів дружньо-патрульної служби за станом на 21.12.2012р. та під час виконання службових обов'язків мали право у випадках, передбачених законодавством, затримувати транспортні засоби і доставляти їх, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів, на спеціальні майданчики чи стоянки Державтоінспекції для тимчасового зберігання.
Крім того, суд вважає за необхідно зазначити, що згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
За своїм змістом норма ст. 17 КАС України вказує на те, що спори з приводу реалізації компетенції суб'єктів владних повноважень у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень відносяться до так званих компетенційних спорів, під якими розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень.
Отже, з наведеного слідує, що вимоги адміністративного позову, наведені у пункті 6 ч. 4 ст. 105 КАС України про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень можливі між суб'єкти владних повноважень якими є одночасно позивач і відповідач.
Згідно із ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Враховуючи, що позивачем є фізична особа - ОСОБА_1, то заявлені ним позовні вимоги, в яких останній просить на підставі п. 4 ст. 105 КАС України встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) згідно Наказу МВС України від 27.03.2009 р. № 111 суб'єкта владних повноважень інспекторів Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим в м. Керч ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на момент затримки транспортного засобу позивача, а також на підставі п. 4 ст. 105 КАС України встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) та законності дій відповідача щодо стягнення з позивача оплати послуг транспортування транспортного засобу позивача на штрафний майданчик, зберігання транспортного засобу на штрафному майданчику та комп'ютерних послуг, свідчать про обрання неналежного способу захисту прав, свобод та інтересів, в зв'язку з чим, наведені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог, в яких позивач просить стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди у розмірі 846 грн., з яких послуги транспортування транспортного засобу на штрафний майданчик - 530 грн., послуги зберігання транспортного засобу на штрафному майданчику - 159 грн., комп'ютерні послуги - 30,50 грн., витрати на придбання ліків - 126,50 грн., та стягнути з відповідача суму на відшкодування моральної шкоди у розмірі 9000 грн., суд вважає необхідним зазначити наступне.
Частиною 2 ст. 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, в яких позивач просив на підставі п. 4 ст. 105 КАС України встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) згідно Наказу МВС України від 27.03.2009 р. № 111 суб'єкта владних повноважень інспекторів Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим в м. Керч ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на момент затримки транспортного засобу позивача, а також на підставі п. 4 ст. 105 КАС України встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) та законності дій відповідача щодо стягнення з позивача оплати послуг транспортування транспортного засобу позивача на штрафний майданчик, зберігання транспортного засобу на штрафному майданчику та комп'ютерних послуг, тобто про відмову у задоволенні позовних вимог стосовно публічно-правового спору, то позовні вимоги про відшкодування шкоди, а саме стягнення з відповідача суми матеріальної шкоди у розмірі 846 грн., з яких послуги транспортування транспортного засобу на штрафний майданчик - 530 грн., послуги зберігання транспортного засобу на штрафному майданчику - 159 грн., комп'ютерні послуги - 30,50 грн., витрати на придбання ліків - 126,50 грн.; стягнення з відповідача суми на відшкодування моральної шкоди у розмірі 9000 грн., не підлягають задоволенню.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 01.03.2013р.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 06.03.2013р.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кузнякова С.Ю.