Україна
Іменем України
17 березня 2009 р. м. Донецьк
справа № 2-а-7920/08/1270
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів:
головуючого:Ляшенка Д.В.
суддівКолеснік Г.А., Шаптала Н.К.
при секретарі Агейченковій К.О.
за участю:
представників
Кічапової Н.В., Медведєвої Є.В., Гетьманової Л.М.
відповідача
розглянувши у відкритому апеляційну скаргусудовому засіданні
Антрацитівської міської ради Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від12.09.2008р.
по справі№ 2-а-7920/08
за позовомПрокурора м.Антрацита Луганської області
доАнтрацитівської міської ради Луганської області
проскасування рішення,-
Керуючись ст.ст. 195-196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Антрацитівської міської ради Луганської області - задовольнити і постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.09.2008р. по справі № 2-а-7920/08 - скасувати.
В задоволенні позовних вимог прокурорам.Антрацита Луганської області до Антрацитівської міської ради Луганської області про скасування рішення 22 сесії 5 скликання Антрацитівської міської ради від 14.09.2007р. № 22/12 ”Про дозвіл на укладення договорів безоплатного, тимчасового користування приміщеннями і обладнаннями їдалень і покладання витрат за комунальні послуги приватних підприємців, які забезпечують харчуванням школярів міста на відділ освіти Антрацитівської міської ради” - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили, а в разі складення і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий:
Судді:
Україна
Іменем України
17 березня 2009 р. м. Донецьк
справа № 2-а-7920/08/1270
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів:
головуючого:Ляшенка Д.В.
суддівКолеснік Г.А., Шаптала Н.К.
при секретарі Агейченковій К.О.
за участю:
представників
Кічапової Н.В., Медведєвої Є.В., Гетьманової Л.М.
відповідача
розглянувши у відкритому апеляційну скаргусудовому засіданні
Антрацитівської міської ради Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від12.09.2008р.
по справі№ 2-а-7920/08
за позовомПрокурора м.Антрацита Луганської області
доАнтрацитівської міської ради Луганської області
проскасування рішення,-
В квітні 2008р. прокурор міста Антрацита звернувся до суду з позовом про скасування рішення 22 сесії 5 скликання Антрацитівської міської ради від 14.09.2007 року №22/12 "Про дозвіл на укладення договорів безоплатного, тимчасового користування приміщеннями і обладнанням їдалень і покладання витрат за комунальні послуги приватних підприємців, які забезпечують харчуванням школярів міста, на відділ освіти Антрацитівської міської ради”.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідачем надано дозвіл відділу освіти Антрацитівської міської ради строком на 362 дня укладати договори безоплатного користування приміщеннями і обладнаннями їдалень, приватним підприємцям, які забезпечують харчуванням школярів міста. Вказане рішення ради не відповідає вимогам п.3 ст. 21 Бюджетного кодексу України, так як бюджетні установи не мають права здійснювати займи і якій не будь формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позичку юридичним і фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.
В даному випадку належало укладати договори оренди і керуватися приписами Закону України “Про оренду державного та комунального майна”
Рішенням 29 сесії 5 скликання Антрацитівської міської ради 29.02.2008 року № 29.02.2008 року №29/13 відхилено протест прокурора на рішення 22 сесії 5 скликання Антрацитівської міської ради від 14.09.2007 року №22/12 "Про дозвіл на укладення договорів безоплатного, тимчасового користування приміщеннями і обладнанням їдалень і покладання витрат за комунальні послуги приватних підприємців, які забезпечують харчуванням школярів міста, на відділ освіти Антрацитівської міської ради", а тому прокурор просив суд скасувати вказане рішення.
Постановою суду 1 інстанції позов задоволений так як судом встановлено порушення відповідачем при прийнятті рішення норм ст. 21 Бюджетного кодексу України.
Не погодившись з таким рішенням, Антрацитівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, а прокурор за викликом до суду не з”явився.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ст. 1 Бюджетного кодексу України цим кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Пунктом п.6 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України передбачено, що одним із принципів на якому ґрунтується Бюджетна система України є принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Статтею 21 Бюджетного кодексу України встановлено, що для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.
Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до ст. 2 ч.1 п.21 цього кодексу термін запозичення вживається у такому значенні:
запозичення - операції, пов'язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких виникають зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування перед кредиторами.
Таким чином статтею 21 Бюджетного кодексу України, на яку посилається прокурор як на правове обґрунтування позовних вимог, встановлена заборона бюджетної установи здійснювати запозичення або надання позичек саме коштів.
Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням бюджетною установою передбачено надання у безоплатне, тимчасове користування приміщення і обладнання їдалень, які знаходяться у комунальній власності.
Тобто відповідач не розпоряджався бюджетними коштами, а тому ним при прийнятті оскаржуваного рішення не були порушені норми Бюджетного кодексу України.
Право органу місцевого самоврядування в інтересах територіальної громади здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об”єктами права комунальної власності, в тому числі передавати відповідні об”єкти у тимчасове користування юридичним або фізичним особам , передбачено статтею 60 ч.5 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Приймаючи рішення про надання в безоплатне, тимчасове користування приміщення і обладнання їдалень приватним підприємцям , які забезпечують харчування школярів міста, відповідач діяв від імені громади і в інтересах громади міста, виконуючи передбачений Наказом Міністерства охорони здоров”я України та Міністерства освіти та науки України від 01.06.2005р. № 242/329 та Постановою Міністерства охорони здоров”я України від 14.08.2001р. № 63 “ Про затвердження Державних санітарних правил та норм 5.5.2.008-01 “Державні санітарні правила та норми улаштування, утримання загальноосвітніх учбових закладів та організації учбово-виховного процесу”, обов”язок організації одноразового харчування в загальноосвітніх навчальних закладах.
Укладенням зазначених договорів витрати відділу освіти на організацію харчування у навчальних закладах зменшено на 662 701 грн. (а.с. 47-49) і цим підтверджено прийняття рішення, що оскаржується в цій справі, саме в інтересах жителів міста, тобто територіальної громади.
Вказані обставини прокурором не спростовані.
Крім того згідно розділу 9 Державних санітарних правил та норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ГсанПиН5.5.2.008-01, яким регламентована організація навчально-виховного процесу, під час перерв необхідно організовувати перебування учнів на відкритому повітрі і харчування.
З огляду на те, що розділ 9 ГсанПиН 5.5.2.008-01 стосується організації навчально-виховного процесу, харчування є важливою складовою частиною навчально-виховного процесу.
Пунктом 4 розділу 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 38 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами", визначено, що державними навчальними закладами в оренду здаються будівлі, споруди та інше нерухоме майно, обладнання, не пов"язане з навчально-виховною, навчально-виробничою, науковою діяльністю.
Таким чином відповідач не мав достатніх правових підстав на укладення договорів оренди приміщень і обладнання їдалень та правомірно прийняв рішення про надання дозволу на укладення договорів безоплатного тимчасового користування цими об”єктами.
Враховуючи викладене судова колегія зазначає, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано і розсудливо.
За таких обставин суд вважає вимоги прокурора необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195-196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Антрацитівської міської ради Луганської області - задовольнити і постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.09.2008р. по справі № 2-а-7920/08 - скасувати.
В задоволенні позовних вимог прокурора м.Антрацита Луганської області до Антрацитівської міської ради Луганської області про скасування рішення 22 сесії 5 скликання Антрацитівської міської ради від 14.09.2007р. № 22/12 ”Про дозвіл на укладення договорів безоплатного, тимчасового користування приміщеннями і обладнаннями їдалень і покладання витрат за комунальні послуги приватних підприємців, які забезпечують харчуванням школярів міста на відділ освіти Антрацитівської міської ради” - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили, а в разі складення і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: