Справа №22а-7774/08 головуючий суддя у 1-й
категорія статобліку- 41 інстанції -Серкіз В.Г.
(справа № 13/229/08-АП)
13 листопада 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Баранник Н.П. (доповідач)
суддів:
при секретарі:
за участю
представників позивача:
представника відповідача:
Юхименка О.В., Семененка Я.В.
Горностаєвій О.М.,
Гепнер І.М., Котелевець О.М., Спас М.О.,
Головченко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Вільнянської міжрайонної державної податкової
інспекції Запорізької області
на постанову господарського суду Запорізької області
від 26.06.2008р. у справі №13/229/08-АП
за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Дружба»
до
проВільнянської міжрайонної державної податкової
інспекції Запорізької області
скасування рішення про застосування штрафних
(фінансових) санкцій
14 березня 2008р. Відкрите акціонерне товариство «Дружба» (далі по тексту позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання нечинним та скасування рішення Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області ( далі по тексту відповідач) №0000642310/0 від 10.07.2007р. .
Постановою господарського суду Запорізької області від 26.06.2008р. у справі №13/229/08-АП позовні вимоги задоволено, оскаржуване рішення відповідача скасовано.
Відповідач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить постанову від 26.06.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких зазначив, що суд першої інстанції повно дослідив всі обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.
Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
У червні 2007р. відповідачем була проведена виїзна планова перевірка фінансово -господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, а також валютного законодавства.
За результатами перевірки складено акт №326/23/00849014 від 02.07.2007 р., на підставі якого прийнято рішення № 0000642310/0 від 10.07.2007р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до акту перевірки позивачем порушено п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме - продаж за готівку фізичним особам продукції не власного виробництва без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 7 609,92 грн..
З такими висновками погодитися не можливо, виходячи з наступного.
Відповідачем при застосуванні до позивача штрафних санкцій не враховано положення п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон), відповідно до якого реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля, тощо).
З матеріалів справи вбачається, що місце розрахунків за товар та місце отримання товарів у позивача не співпадають.
Так, розрахунки у готівковій формі здійснювалися у касі підприємства за адресою: с. Люцерна, вул. Шкільна, 1. Касир не видавав товар, він лише приймав готівкові кошти за прибутковим касовим ордером, про що видавав квитанцію. Покупець зі складу підприємства за адресою: с. Богатирьово від відповідального за товарно-матеріальні цінності вже отримував товар та накладну.
Отже, в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі позивачем не здійснювалися, тому реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не повинні застосовуватися.
Колегія суддів погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо невірної оцінки відповідачем характеру оплат за електроенергію, в результаті чого операції по компенсації за спожиту електроенергію визнані як торгові.
Позивачем реалізація електроенергії не здійснювалася, а компенсується від споживачів ЗЦПЕС Вільнянського РЕС, і це не пов'язано з веденням господарської діяльності підприємства.
Зазначений факт підтверджується відсутністю торгової націнки, укладеним договором між позивачем та ЗЦПЕС Вільнянським РЕС, договорами оренди між позивачем та орендарями, котрі сплачували суми за спожиту електроенергію. Суми компенсації за спожиту електроенергію приймалися у касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів.
Згідно ст. 1 вище зазначеного Закону, реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів.
Розрахункові операції - це прийом від покупця готівкових грошових коштів за місцем реалізації товару (ст. 2 Закону).
Правовідносини між позивачем та орендарями, засновані на договорах оренди, регулюються іншими законодавчими актами, ніж Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та не є продажем товарів чи послуг, а також розрахунковою операцією в розумінні ст. 2 цього Закону.
Крім того колегія суддів звертає увагу і на той факт, що в оскаржуваному рішенні від 10.07.2007р. відповідач зазначив, що санкції, передбачені п. 3 ст. 17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовані за порушення позивачем п.1 ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою визначено законодавство, яким керуються державні податкові інспекції, та п.1 ст. 17 цього ж Закону, яким передбачено право на отримання одноразової грошової допомоги сім'єю загиблої посадової особи органу державної податкової служби.
Зазначені обставини в своїй сукупності дозволяють стверджувати про безпідставність прийнятого відповідачем рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, не відповідність його нормам діючого законодавства, та, як наслідок, необхідності скасування такого рішення.
Враховуючи викладене, колегія судів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, а судове рішення по справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування правильної по суті постанови суду, прийнятої з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області по даній справі залишити без змін.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.198, 200,205,206 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 26.06.2008р у справі № 13/229/08-АП - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Повний текст ухвали виготовлено 30.03.2009р.
Головуючий суддя: Н.П. Баранник
Судді: О.В. Юхименко
Я.В. Семененко