Головуючий у 1 інстанції - суддя Ісаєнко Ю. А.
Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
Іменем України
18 березня 2009 року справа № 2-а-24843/08/0570
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: Міронової Г. М.
при секретарі судового засіданняГорбенко К. П.
Білоус К. І.
за участю представників від:
позивача:Альперович О. І. за дов. від 25.09.08 р., Пикіна Г. О. за дов. від 25.09.08 р.
відповідача:Стадник В.В, за дов. від 12 січня 2009 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 27 листопада 2008 року (повний текст постанови виготовлений 2 грудня 2008 року)
по адміністративній справі № 2-а-24843/08 (суддя Ісаєнко Ю. А.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста-2000"
до державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька
про визнання протиправними дій, зобов'язання видати свідоцтво платника податку на додану вартість
3 жовтня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Авеста-2000"звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. справи 1) до державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання протиправними дій відповідача щодо невидачі свідоцтва платника податку на додану вартість на підставі поданої позивачем реєстраційної заяви від 10 вересня 2008 року, зобов'язання відповідача видати ТОВ "Авеста-2000" свідоцтва платника податку на додану вартість на підставі поданої позивачем реєстраційної заяви платника податку від 10 вересня 2008 року.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 27 листопада 2008 року (арк. справи 61-64) задовольнив позовні вимоги ТОВ "Авеста-2000", визнав неправомірними дії ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька щодо невидачі свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Авеста-2000" на підставі поданої ним заяви від 10 вересня 2008 року, зобов'язав ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька зареєструвати ТОВ "Авеста-2000" як платника податку на додану вартість та видати свідоцтво платника податку на додану вартість.
Відповідач в апеляційній скарзі (арк. справи 68-69) просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Позивачем через канцелярію апеляційного суду було надано заперечення (арк. справи 80) на апеляційну скаргу відповідача, згідно якого позивач проти апеляційної скарги відповідача заперечував, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Відповідач під час судового розгляду апеляційну скаргу підтримав, позивач про проти апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.
7 липня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Авеста-2000" було зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (арк. справи 6).
За довідкою Управління статистики у місті Донецьку (арк. справи 7) ТОВ "Авеста-2000" внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 36012068, з визначенням наступних видів діяльності за КВЕД:
- 51.55.0 оптова торгівля хімічними продуктами,
- 51.54.0 оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням,
- 51.53.2 оптова торгівля будівельними матеріалами,
- 51.87.0 оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням,
- 51.90.0 інші види оптової торгівлі,
- 51.56.0 оптова торгівля іншими проміжними продуктами.
За статутом (арк. справи 8-25) ТОВ "Авеста-2000" окрім вище визначених видів діяльності має можливість здійснювати інші не заборонені законодавством види підприємницької діяльності, юридична адреса товариства була зазначена: м. Донецьк, Будьонівський район, вул. Краснооктябрьська, буд. 87, кв. 28. Згідно змін до статуту (арк. справи 26-27), зареєстрованих 27 серпня 2008 року, змінилося місцезнаходження позивача відповідно до договору оренди нерухомого майна (арк. справи 35-38). Нове місцезнаходження позивача: м. Донецьк, Будьонівський район, вул. Світлого путі, буд. 10а, кімната 8.
10 вересня 2008 року ТОВ "Авеста-2000" звернулося до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька з реєстраційною заявою платника податку на додану вартість форми № 1-ПДВ (арк. справи 3-4), в якій підставою для реєстрації платником податку на додану вартість товариство зазначило пункт 2.2 статті 2, пункт 9.4 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів протягом останніх дванадцяти календарних місяців була вказана 0 грн., очікувана загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом звітного податкового періоду 1000000 грн. До заяви були додані квитанція про оплату реєстрації товариства платником податку на додану вартість, копія свідоцтва про державну реєстрацію, копія довідки статистики, зміни до статуту ТОВ "Авеста-2000".
19 вересня 2008 року ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька листом № 11196/10/29-013 (арк. справи 5) повідомило позивача, що відповідно до пункту 13 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16 січня 2006 року № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2006 року за № 78/11952, товариство надало недостовірні дані у реєстраційній заяві платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ, у зв'язку з чим було запропоновано надати нову заяву за формою № 1-ПДВ.
В запереченнях проти позову (арк. справи 47-48) та апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що недостовірність даних у реєстраційній картці позивача податковий орган пов'язує з тим, що згідно довідки статистики основним видом діяльності товариства зазначено оптову торгівлю, але згідно акту обстеження місцезнаходження товариства було встановлено, що площа, на якій розташовано товариство занадто мала для здійснення визначених в установчих документах видів діяльності. Проте, в матеріалах справи акт обстеження з таким змістом відсутній. До заперечень відповідачем був доданий акт перевірки місцезнаходження позивача від 6 серпня 2008 року (арк. справи 49), в якому зазначено, що за попередньою адресою: м. Донецьк, вул. Краснооктябрьська, буд 87, кв. 28 ТОВ "Авеста-2000" не значиться. Крім того, податковим органом вказано, що такий вид діяльності як посередництво в оптовій торгівлі (код 51) відсутній в Національному класифікаторі України, затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року № 375.
Пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що державні податкові інспекції забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 р. N80 (в редакції наказу ДПА України від 17 листопада 1998 року № 552), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 року за № 791/3231 (далі за текстом - Порядок обліку платників податків), облік платників податків є однією з основних функцій органів державної податкової служби, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів.
Згідно пункту 3.2 Порядку обліку платників податків узяття на облік платників податків органами державної податкової служби здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що провадяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються органами державної податкової служби. Процедури та умови обміну відомостями (повідомленнями) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначені Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 07.12.2005 N121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 N23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 07.12.2005 N 368 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.12.2005 за N 1523/11803. Органи державної податкової служби здійснюють контроль відомостей, які надійшли з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), щодо коректності використання ідентифікаційного номера з ДРФО та вживають заходів для усунення помилок державними реєстраторами згідно з зазначеним Порядком, а також повідомляють платників податків про виявлені помилки в ідентифікаційних номерах з ДРФО та про необхідність подання уточнених відомостей до відповідних органів. Після уточнення даних орган державної податкової служби проводить коригування відомостей щодо ідентифікаційних номерів з ДРФО в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі фізичних осіб.
Відповідно до пунктів 3.3 та 3.4 Порядку обліку платників податків органи державної податкової служби щомісяця проводять звірку районного рівня Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, а також Реєстру фізичних осіб з даними інформаційної бази Єдиного державного реєстру та свою діяльність з питань обліку платників податків з фінансовими органами, органами казначейства, статистики, установами банків, контролюючими та правоохоронними органами.
Таким чином, розбіжності в даних реєстраційних документів суб'єктів підприємницької діяльності розглядаються, уточнюються та вирішуються податковим органом сумісно з іншими державними органами на стадії реєстрації платників податків на загальних умовах.
За пунктом 4.1 Порядку обліку платників податків узяття на облік як платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України. Контроль за правильністю визначення органами статистики в довідках видів діяльності у відповідності до Національного класифікатору України не входить до функцій податкових органах, в той час як вже зазначалося вище, в порядку обміну інформаціями на стадії реєстрації особи платником податків уточнення цих даних проводиться між державними органами у встановленому порядку.
В пункті 4.17 Порядку обліку платників податків визначено, що після взяття платника податків на облік орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за формою N 4-ОПП (додаток 4).
ДПІ у Будьонівському районі була видана ТОВ "Авеста-2000" довідка форми № 4-ОПП про взяття вказаного товариства на облік платників податків з 8 липня 2008 року за № 06102953 (арк. справи 82) та питання щодо розбіжностей в реєстраційних документах не виникало, тому визначення відповідачем невідповідності даних вказаних в довідці статистики на стадії надання довідки про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість не відповідає вимогам Порядку обліку платників податків.
Статтею 2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин визначено які особи можуть отримати статус платників податку на додану вартість, так за пунктом 2.2 будь-яка особа за своїм добровільним рішенням може зареєструватися платником податку на додану вартість. Саме на цей пункт 2.2 статті 2 вказаного закону в реєстраційній заяві послався позивач.
Стаття 9 Закону України "Про податок на додану вартість" регулює реєстрацію осіб платниками податку на додану вартість . Так, відповідно до пункту 9.2 вказаної статті будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку. За пунктом 9.4 зазначеної статті, якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою. При цьому, згідно пункту 9.5 заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.
За підпунктом "в" пункту 9.6 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних. Форми заяви про реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію визначаються центральним податковим органом.
Відповідно до пункту 7 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року N 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за N 208/4429, для реєстрації особи як платника податку на додану вартість потрібно, щоб вона була взята на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N172/2612 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року N552).
Як вже наголошувалося ТОВ «Авеста-2000» з 8 липня 2008 року було взято на облік платників податків.
Пунктом 13 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість передбачено, що реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ (додаток 1) направляється особою на адресу податкового органу. Позивачем 10 вересня 2008 року реєстраційна заява по формі № 1-ПДВ була подана до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька. Форма № 1-ПДВ визначена в додатку 1 до Положення не містить в собі даних щодо видів діяльності, які здійснюються особою, яка заявила про своє добровільне бажання стати платником податку на додану вартість, тому твердження податкового органу щодо не відповідності даних зазначених в реєстраційній заяві довідці статистики або Національному класифікатору України безпідставні та пропозиція щодо надання іншої реєстраційної картки також не відповідає вимогам наведеного Положення, оскільки іншої форми реєстраційної заяви для такого платника як позивач не існує.
Відповідач у відповіді на заяву позивача про реєстрацію платником податку на додану вартість (арк. справи 5) посилається на пункт 13 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 р. N 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за N 208/4429, зі змінами та доповненнями внесеними станом на час вирішення питання про реєстрацію наказами ДПА України, в тому числі наказом № 17 від 16 січня 2006 року, в якому зазначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з метою підтвердження достовірності відомостей про особу, указаних у реєстраційній заяві, до реєстраційної заяви можуть бути додані копія Свідоцтва про державну реєстрацію заявника, виданого державним реєстратором, або оригінал чи копія виписки із Єдиного державного реєстру. Позивачем до реєстраційної заяви було додано свідоцтво про державну реєстрацію, довідка статистики, зміни до статуту. Вказаний пункт 13 таких наслідків як відмова в реєстрації, у зв'язку з розбіжностями в реєстраційних документах не містить. Пункт 13 вказаного Положення містить єдину умову для повернення заяви - це не сплата реєстраційного збору, який позивачем був сплачений та це доведено матеріалами справи.
Виходячи з вищевикладеного суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що дій відповідача щодо не реєстрації позивача платником податку на додану вартість є неправомірними та зобов'язав здійснити цю реєстрацію.
З огляду на відповідність прийнятої судом першої інстанції постанови нормам матеріального та процесуального права колегія судів зазначає, що наявні підстави для залишення її без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-24843/08 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-24843/08 - залишити без змін.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання судового рішення у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18 березня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Ухвала складена та підписана у повному обсязі 19 березня 2009 року.
Головуючий: В.Г.Яманко
Судді Г.М.Міронова
К.П.Горбенко