Суддя 1 інстанції - Кододова О.В.
Суддя - доповідач - Ханова Р.Ф.
Україна
Ухвала
Іменем України
2 лютого 2009 року справа № 22/44/5006
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Старосуда М.І.
Василенко Л.А.
при секретарі судового засідання
Чуріковій Я.О.
за участю представників:
від позивача:
Борняков І.А. - за дов. від 25.09.2008 р.
Костенко Т.І. - за протоколом від 23.01.2008 р.
від першого відповідача:
від другого відповідача:Кутько О.М. - за дов. від 14.01.2009 р.
Тінява В.А. - за дов. від 17.11.2007 р.
Болтенкова М.В. - за дов. від 29.12.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька
на постанову Господарського суду Донецької області
від 18 листопада 2008 року
по адміністративній справі№ 22/44 (суддя Кододова О.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Донбаскамінь»
до1) Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька
2) Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області
про
стягнення бюджетної заборгованості х податку на додану вартість
Постановою Господарського суду Донецької області від 18 листопада 2008 року у справі № 22/44/5006 (том 3, арк. справи 49-51) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Донбаскамінь» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1760133 грн. Одночасно визначено виконавчий лист не видавати у зв'язку з отриманням позивачем із бюджету відшкодування у заявленій сумі.
В апеляційній скарзі перший відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, проблемою даного спору є право на відшкодування податку на додану вартість лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку.
Позивач під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив, вважає, що постанова прийнята судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Першим позивачем надано клопотання про зупинення розгляду справи до набрання законної сили судовим рішенням Вищого адміністративного суду України у справі № 29/159а (К-20349/07). Клопотання розглянуто колегією суддів та у його задоволенні було відмовлено.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Позивачем до податкового органу надано декларацію з податку на додану вартість за червень 2005 року, в якій сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню за підсумками поточного (звітного) періоду після погашення податкових зобов'язань протягом трьох наступних періодів шляхом перерахування на його банківський рахунок склала 1760133 грн. (том 1, арк. справи 11). Із декларацій позивача за наступні три податкових періоду липень, серпень, вересень та жовтень 2004 року (том 3 арк. справи 30-37, 42-45) видно, що у нього не виникли податкові зобов'язання.
Підпунктом 7.7.3. пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції яка діяла у 2004 році) (№ 168/97-ВР) (надалі - Закон № 168/97) передбачено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума ПДВ має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після її виникнення звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Указом Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні", який діяв у 2004 році, було передбачено, що у разі, якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.
Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що суми від'ємного значення податку на додану вартість підлягають відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після її виникнення звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 11 лютого 2005 року вимоги позивача були задоволені повністю. 22 лютого 2005 року на виконання рішення судом були видані накази (том 1, арк. справи 51) на стягнення із бюджету ПДВ за червень 2004 року в сумі 1760133 грн. та судових витрат по сплаті державного мита та інформаційно - технічного забезпечення судового процесу. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18 квітня 2005 року рішення Господарського суду Донецької області від 11 лютого 2005 року залишено без змін (том 1 арк. справи 76-78). Ухвалою Вищого господарського суду України від 4 листопада 2005 року розгляд справи передано для вирішення до Вищого адміністративного суду України (том 1 арк. справи 97-98). Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 січня 2007 року (том 1 арк. справи 123-126) рішення Господарського суду Донецької області від 11 лютого 2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18 квітня 2005 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою суду від 17 травня 2007 року провадження по справі було зупинене (том 2 арк. справи 19-19а) до набуття чинності постанови по справі №29/159а, в якій розглядалося питання правомірності формування позивачем податкового кредиту за червень 2004 року.
У постанові Господарського суду Донецької області від 25 червня 2007 року по справі №29/159а зазначено, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька проведена документальна перевірка позивача з питання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за червень 2004 року, за результатами якої складений акт від 18 серпня 2004 року № 53/26-3/13477761 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2004 року № 17235/10/26-113 про зменшення позивачеві згідно підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 44406 грн. за червень 2004 року. Підставою для цього послужив висновок податкового органу про те, що позивач в порушення вимог підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 1747646,8 грн. по отриманню товару позивачем від Закритого акціонерного товариства "ВО Техсировина" по договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №113/06 від 14 червня 2004 року на загальну суму 10485880,80 грн., у т.ч. ПДВ 1747646,80 грн.
Судом першої інстанції при розгляді справи № 29/159а було встановлено, що на виконання умов наведеного договору позивачем було отримано певне майно, Закритим акціонерним товариством "ВО Техсировина" складені податкові накладні, які були відображені позивачем у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) за датою 17 червня 2004 року, включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в декларації з податку на додану вартість за червень 2004 року. Отримане майно було оплачено позивачем в повному обсязі.
У постанові від 25 червня 2007 року Господарський суд дійшов висновку що сума податку на додану вартість в розмірі 1747646,8 грн. підтверджена податковими накладними, що складені Закритим акціонерним товариством "ВО Техсировина", позивач документально підтвердив своє право на податковий кредит та правомірно сформував податковий кредит за наведеними податковими накладними за першою із подій (том 2 арк. справи 22-23).
Донецькій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 вересня 2007 року залишив постанову по справі №29/159а без змін.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам із ЗАТ „ВО Техсировина", з огляду на дотримання позивачем правил податкового обліку, а саме підстав та порядку формування податкового кредиту за червень 2004 року.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька постанову Господарського суду Донецької області від 18 листопада 2008 року у справі № 22/44/5006 - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Донецької області від 18 листопада 2008 року у справі № 22/44/5006 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 2 лютого 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена 2 лютого 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: М.І. Старосуд
Л.А.Василенко
З оригіналом згідно:
Суддя Р.Ф. Ханова