Справа № 2-а-3893/08/1270 Суддя 1-ї інстанції Качуріна Л.С.
(22-а-20488/08) Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
4 лютого 2009 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.К., Білак С.В.,
при секретарі Грецькій Ю.А.
за участю сторін: представника позивача Журавльової О.В.- за довіреністю,
представників відповідача Воротнікова І.О., Кузьменка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державного підприємства “Свердловантрацит” на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року по справі № 2-а-3893/08 за позовом Державного підприємства “Свердловантрацит” до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
10 січня 2008 року ДП “Свердловантрацит” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.02.2007 року № 000057/1840/0 про нарахування штрафу в розмірі 50% за затримку більше ніж на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи за лютий 2005-жовтень 2006 року у сумі 1351095, 86 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року ДП “Свердловантрацит” відмовлено в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами”.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила.
В основу податкового повідомлення - рішення від 13.02.2007 року № 000057/1840/0 покладений акт від 05.02.2007 року № 66-15-20-3255669 про результати перевірки дотримання граничних строків сплати податкового зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи.
За результатами перевірки встановлено порушення вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”: затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні з рахунок державного бюджету більш ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку.
Як свідчать матеріали справи, податковим органом було зараховано :
- суму 1057000,00 грн. збору за геологорозвідувальні роботи за 1-й квартал 2006 року, перераховану платіжним дорученням №4139 від 28.04.2006р. - у рахунок погашення податкового боргу за 4-й квартал 2004 року та 1-й квартал 2005 року;
- суму 100000,00 грн. збору за геологорозвідувальні роботи за 2-й квартал 2006 року, перераховану платіжним дорученням №7417 від 04.08.2006р. - у рахунок погашення податкового боргу за 1-й та 2-й квартал 2005 року;
- суму 150000,00 грн. збору за геологорозвідувальні роботи за 2-й квартал 2006 року, перераховану платіжним дорученням №7467 від 07.08.2006р. - у рахунок погашення податкового боргу за 2-й квартал 2005 року;
- суму 24,32 грн. збору за геологорозвідувальні роботи за 1-й квартал 2006 року, перераховану платіжним дорученням №7591 від 09.08.2006р. (згідно уточненого розрахунку) - у рахунок погашення податкового боргу за 2-й квартал 2005 року;
- суму 26,51 грн. збору за геологорозвідувальні роботи за 3-й та 4-й квартали 2005 року, перераховану платіжним дорученням №7654 від 11.08.2006р. (згідно уточненого розрахунку) - у рахунок погашення податкового боргу за 2-й квартал 2005 року;
- суму 617228,61 грн. збору за геологорозвідувальні роботи за 2-й квартал 2006 року, перераховану платіжним дорученням №8100 від 22.08.2006р. - у рахунок погашення податкового боргу за 3-й квартал 2005 року;
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні” , ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.
На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.
Ні інструкція, яка була затверджена Наказом Головної Державної податкової інспекції України від 12.05.94 N 37 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09.01 N 342, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 р. за N 887/6078) і яка діяла до 13.082005р. ні інструкція, яка набрала чинності з 13.08.2005р (Наказ Державної податкової адміністрації України 18.07.2005 № 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123) не містять у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.
Згідно п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах.
Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.5.3. ст.5 наведеного Закону, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.
Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.
Оскільки Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Законом України“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежів, які зазначені у платіжних дорученнях, платників податків,відповідач не правомірно вважає, що суми податкових зобов'язань, зазначені у деклараціях, залишились несплаченими.
Таким чином, спірне повідомлення - рішення винесено відповідачем безпідставно, тому необхідно визнати його недійсним.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи.
На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 4, 5, 7, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 19, 22, 160, 184, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Свердловантрацит” на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року по справі № 2-а-3893/08 за позовом Державного підприємства “Свердловантрацит” до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року по справі № 2-а-3893/08 - скасувати.
Позов Державного підприємства “Свердловантрацит” до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області від 13.02.2007 року № 000057/1840/0.
Стягнути за на користь Державного підприємства “Свердловантрацит” за рахунок державного бюджету витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 5 грн. 10 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 4 лютого 2009 року.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Білак С. В.
Гаврищук Т.Г.
З оригіналом згідно суддя Сухарьок М.Г.