Суддя 1 інстанції - Наумова К.Г.
Суддя - доповідач - Ханова Р.Ф.
Україна
Іменем України
20 січня 2009 року справа № 2-а-12005/08/0570
зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Бадахової Т.П.
Василенко Л.А.
при секретарі судового засідання
Кірсановій М.В.
за участю представників:
від позивача:Усенко В.В. - за дов. від 14.01.2009 р.
від відповідача:Петров А.Г. - за дов. від 05.12.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька
на постанову Донецького
окружного адміністративного суду
від 12 серпня 2008 року
по адміністративній справі№ 2-а-12005/08 (суддя Наумова К.Г.)
за позовомДочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап»
доДержавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька
про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року (арк. справи 40-42) задоволено позов Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап», внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька від 19 червня 2007 року № 0003811542/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за квітень 2007 р. у сумі 10045 грн. Стягнуто з коштів Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі (арк. справи 45-46) та під час апеляційного розгляду справи відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач в своїх запереченнях та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Позивачем було подано до податкової інспекції податкову декларацію з ПДВ за квітень 2007 року разом з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок в банківській установі та розрахунок бюджетного відшкодування (арк. справи 7-11). При цьому позивачем сума бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягає поверненню на банківський рахунок, зазначена у розмірі 226971 грн.
Відповідачем було проведено невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап», поданої за квітень 2007 р., за наслідками якої складено Акт від 18 червня 2007 р. № 588/15-2/20364201. (арк. справи 5).
В ході перевірки встановлено порушення позивачем підпунктів 7.7.1., 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпунктів 5.12.2, 5.12.4 статті 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» (від 30.05.97 р. №166 зі змінами та доповненнями), а саме зазначено, що сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2007 р., за розрахунком податкового органу, становить 216926 грн., але позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування 226971 грн. Тобто завищення суми бюджетного відшкодування складає 10045 грн.
На підставі даного Акту перевірки податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення-рішення №0003811542/0 від 19 червня 2007 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2007 р. у сумі 10045 грн.
Відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням вважається сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону).
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону).
Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону).
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом (п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону).
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а не частина податкового кредиту попереднього податкового періоду, як зазначено в акті перевірки.
Формою розрахунку бюджетного відшкодування, яку затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. № 213), передбачено, що у рядку 3 зазначається сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.
Колегія суддів вважає, що така вимога форми розрахунку суперечить пункту а) підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обставини справи визначені у повному обсязі та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року у справі № 2-а-12005/08 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року у справі № 2-а-12005/08 за позовом Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2007 року № 0003811542/0 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 січня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 20 січня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Т.П. Бадахова
Л.А.Василенко
З оригіналом згідно:
Суддя Р.Ф. Ханова