справа № 2 -а- 30413/08/0570 Суддя 1-ї інстанції Могильницький М.С.
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
28 січня 2009 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,
при секретарі Безруковій В.М.,
за участю : від позивача Кримчак М.А., Харченко О.С. , від відповідача 1 - Бєломєстова Л.В., Рибалко Т.Д., від відповідача 2 - Саєнко Л.В., від відповідача 3 - Саєнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Продукт” м. Донецьк, Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 січня 2009 року по справі № 2-а-30413/08/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Продукт” м. Донецьк до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання неправомірними дій Східної митниці, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсними рішень про визначення митної вартості, зобов'язання вчинити певні дії стягнення надмірно сплаченого мита та суми збитків, -
Позивач ТОВ „Гранд Продукт” звернувся до суду з адміністративним позовом до Східної митниці державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання неправомірними дій Східної митниці, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсними рішень про визначення митної вартості, зобов'язання вчинити певні дії стягнення надмірно сплаченого мита та суми збитків. Заявами від 28 листопада, 4,8,15 та 23 грудня 2008 року позивач збільшив свої позовні вимоги.Позивач вказав, що звернувся до Східної митниці для митного оформлення товару, при цьому ним були надані всі необхідні документи в підтвердження митної вартості товару, визначеної відповідно до ціни договору. Митним органом самостійно визначена митна вартість ввезеного товару за резервним методом, про що винесені відповідні рішення, та видані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні товару, та анульовані вантажні митні декларації позивача. Позивач вважає, що відмова митниці в митному оформлення здійснена в порушення ст.266 МК України. З метою запобігання псуванню товару позивачем здійснено митне оформлення товару за ціною, визначеною митним органом, що призвело до надмірної сплати ввізного мита та податку на додану вартість. Позивач вважає, що дії митного органу щодо спонукання до митного оформлення товару за ціною згідно з рішеннями митниці, суперечать положенням Конституції України, Митного кодексу України та Генеральній угоді з тарифів і торгівлі. У зв'язку з тим, що позивачем сплачені митні платежі виходячи з митної вартості товару, що є значно вищою, ніж належна, ним були надмірно сплачені суми ввізного мита та податку на додану вартість. Окрім цього, у зв'язку з відмовою Відповідача 1 у митному оформленні товару за декількома ВМД, позивач вимушений зберігати зазначений товар на митному ліцензійному складі після відмови у пропуску товару на митну територію України у вільний обіг та нести витрати по такому зберіганню. За таких обставин, позивач просить вважати, що сума понесених витрат з дня безпідставної відмови у митному оформленні товарів підлягає відшкодуванню позивачу як сума збитків, спричинених незаконними діями посадових осіб Східної митниці. Позивач також просив і на майбутнє визначати митну вартість товару за першим методом - ціною договору.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 січня 2009 року позовні вимоги задоволені частково.
Позивач не погодився з рішення окружного суду і подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову від 08.01.2009 року в частині відмови визначення митної вартості товару на майбутнє і задовольнити позов повністю.
Відповідач 1 також не погодився з постановою суду першої інстанції, вказав на порушення судом процесуального та матеріального права. Відповідач 1 вважає, що рішення посадової особи митного органу щодо визначення митної вартості було здійснено у відповідності до вимог МК України на підставі наданих до митного оформлення документів.
Відповідачі 2 і 3 в апеляційних скаргах просили скасувати постанову суду, посилаючись на те, що відповідно до Постанови КМУ № 609 від 09.07.2008 р. безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь відповідної юридичної особи на підставі судового рішення за рахунок сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною особою.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, постанову суду треба залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Гранд Продукт” зареєстроване як юридична особа 05.10.2007 року, ідентифікаційний код - 35484558.
Встановлено, що між Компанією “TANTAL-PLUS KFT”(Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Гранд Продукт” (Покупець) 8 жовтня 2008 року укладений контракт №2/10/2008, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує м'ясо та м'ясні продукти, зазначені в специфікаціях та інвойсах. Валюта контракту та валюта платежу - долари США, євро (п.2.3 контракту). Остаточною ціною товару є ціна, зазначена в інвойсах (п.2.4 контракту). На кожну партію товару Продавець зобов'язаний надати інвойс, товаросупровідні документи, ветеринарний сертифікат, сертифікат про походження, сертифікат якості (п.3.6 контракту). Всі банківські витрати на території країни та за її територією сплачуються Покупцем (п.4.3 контракту). Упаковка є неповертаємою та входить до вартості товару, палети, за їх наявності, є неповертаємими, а їх вартість сплачується окремо (п.5.1 контракту).
Згідно з наданим Компанією “TANTAL-PLUS KFT” розрахунком витрат підприємства (калькуляцією) собівартість курки - гриль складає 1,4 євро, дотація - 0,45 євро. Така калькуляція скріплена печаткою продавця. Аналогічно Продавцем надана калькуляція на свинину. В подальшому у зв'язку зі зниженням цін на ринку вартість продукції була зменшена відповідно до змін до комерційної пропозиції та на адресу позивача надана відповідна калькуляція.
Судом першої інстанції досліджено представлені сторонами докази і зроблено їх системний аналіз. Так, 28.10.2008 року ТОВ „Гранд Продукт” надана до Східної митниці вантажна митна декларація №700000003/8/104846, відповідно до якої задекларований товар - заморожені курки, цілі, не розрізані на частини (ряд.31), вага нетто - 19 724 кг (ряд.38), вага брутто -20 993 кг. (ряд.35). Відправником товару визначено “TANTAL-PLUS KFT” (ряд.2). Загальна сума за рахунком та ціна товару визначені у сумі 144 630,37 грн. (ряд.22 та 42 відповідно). З урахуванням коригування ціна складає 145 967,87 грн. (ряд.45). Митна вартість визначена позивачем за першим методом - ціною договору.
Східною митницею витребувані у ТОВ „Гранд Продукт” додаткові документи, а саме: відповідна бухгалтерська документація, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, калькуляція фірми-виробника, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, які мають відповідні повноваження згідно з законодавством, відомості про якісні характеристики товару, інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару. ТОВ „Гранд Продукт” зазначено про відсутність можливості подати такі документи та надання всіх необхідних документів для визначення митної вартості товару.
Митним органом 29.10.2008 року прийняте рішення про визначення митної вартості товару до ВМД №700000003/8/104846 від 28.10.2008 року, виходячи з вартості ідентичних/подібних (аналогічних) товарів, визначена митна вартість у сумі 245 869,52 грн. Визначення митної вартості здійснено за шостим методом з огляду на недостатність відомостей для визначення митної вартості за ціною договору (вартість операції), відсутність інформації щодо цін на ідентичні, аналогічні товари, та за відсутністю інформації, що дозволяла б використати четвертий та п'ятий методи. Джерелом інформації та документами, які використані для розрахунку митної вартості товару митним органом зазначена цінова інформація ДМСУ. 29.10.2008 року позивачу надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000003/2008/100067. Згідно з такою карткою відмови зазначено, що товари не підлягають митному оформленню через митний кордон України з причин неподання додаткових документів, необхідних для визначення митної вартості. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України Східною митницею визначено декларування товару за ціною та методом, визначеними відділом КМВ Східної митниці у відповідному рішенні.
У зв'язку з відмовою Відповідачем 1 у митному оформленні товарів та обмеженим терміном його зберігання, на підставі визначеної митним органом митної вартості товару, позивачем заповнена нова ВМД,відповідно до якої відображена митна вартість вищевказаної продукції у розмірі 252 763,06 грн. Нараховані платежі склали 86 950,5 грн., в тому числі ввізне мито - 30 331,57 грн., ПДВ - 56 618,93 грн.
Судом також зроблений аналіз і констатовано аналогічне застосування митним органом шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів, відносновантажних митних декларацій : № 700000003/8/104844 від 28.10.2008 , № 700000003/8/104843 від 28.10.2008 № 700000003/8/104842 від 28.10.2008, № 700000003/8/104845 від 28.12.2008, № 700000003/8/104837 від 28.10.2008, № 700000003/8/104492 від 13.10.2008, № 700000003/8/104889 від 30.10.2008, № 700000003/8/104945 від 31.10.2008, № 700000003/8/104944 від 31.10.2008 року.
Крім того, позивачем надані вантажні митні декларації,документи, що підтверджують коригування з урахуванням розміру партії, до суду сторонами не надані. А саме, №700000003/8/104954, відповідно до якої відображена митна вартість продукції (курки морожені) у розмірі 265 307,38 грн. Нараховані платежі склали 91 265,74 грн., в тому числі ввізне мито - 31 836,89 грн., ПДВ - 59 428,85 грн. Відповідно до наданої декларації митної вартості від 31.10.2008 визначена митна вартість вказаної продукції у розмірі 265 307,38 грн., у тому числі ціна договору - 163 266,51 грн., коригування з урахуванням розміру партії - 100 600,77 грн., транспортні витрати - 1440,1 грн.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи митна вартість такої продукції складає 164 706,61 грн. Зазначена митна вартість відповідає вартості, визначеній позивачем у наданому до суду розрахунку.
Аналогічна ситуація склалася за ВМД:
№ 700000003/8/104966 (митна вартість відповідно до ВМД - 266 494,01 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 161 946,36 грн.),
№ 700000003/8/104991 (митна вартість відповідно до ВМД - 330 132,6 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 283 645,3 грн.),
№ 700000003/8/104969 (митна вартість відповідно до ВМД - 267 451,65 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 162 523,11 грн.),
№ 700000003/8/105381 (митна вартість відповідно до ВМД - 351 786,9 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 281 535,66 грн.),
№ 700000003/8/105354 (митна вартість відповідно до ВМД - 324 764,31 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 272 043,95 грн.),
№ 700000003/8/105353 (митна вартість відповідно до ВМД - 324 661,89 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 271 958,63 грн.),
№ 700000003/8/105256 (митна вартість відповідно до ВМД - 313 244,31 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 264 851,09 грн.),
№ 700000003/8/105223 (митна вартість відповідно до ВМД - 313 007,45 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 264 961,37 грн.),
№ 700000003/8/105202 (митна вартість відповідно до ВМД - 329 568,3 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 262 151,36 грн.),
№ 700000003/8/105117 (митна вартість відповідно до ВМД - 312 827,73 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 269 297,22 грн.),
№ 700000003/8/105048 (митна вартість відповідно до ВМД - 314 300,38 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 268 036,75 грн.),
№ 700000003/8/105049 (митна вартість відповідно до ВМД - 330 537,3 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 268 036,75 грн.),
№ 700000003/8/105250 (митна вартість відповідно до ВМД - 267 660,28 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 146 881,05 грн.),
№ 700000003/8/105252 (митна вартість відповідно до ВМД - 267 538,78 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 146 815,03 грн.),
№ 700000003/8/105249 (митна вартість відповідно до ВМД - 266 742,29 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 146 382,26 грн.),
№ 700000003/8/104990 (митна вартість відповідно до ВМД - 270 235,25 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 150 158,53 грн.),
№ 700000003/8/104968 (митна вартість відповідно до ВМД - 266 386,1 грн., митна вартість, визначена за результатами експертного дослідження - 147 296,45 грн.).
Всі оформлені ВМД містять відмітку митного органу про сплату митних платежів.
Також окружний суд констатував, що окрім викладеного позивачем надані до Східної митниці наступні ВМД, за якими митне оформлення не здійснено та Відповідачем 1 надані картки відмови:
№ 700000003/8/104836 від 28.10.2008 (митна вартість товару визначена у сумі 879 788,89 грн., відповідно до рішення митного органу про визначення митної вартості така вартість визначена у сумі 1 481 985,9 грн., картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000003/2008/100061 від 29.10.2008),
№ 700000003/8/105566 від 05.12.2008 (митна вартість товару визначена у сумі 749 918,05 грн., відповідно до рішення митного органу про визначення митної вартості така вартість визначена у сумі 1 370 964,32 грн., картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000003/2008/100090 від 08.12.2008),
№700000003/8/105636 від 12.12.2008 (митна вартість товару визначена у сумі 217 358,79 грн., відповідно до рішення митного органу про визначення митної вартості така вартість визначена у сумі 363 184,67 грн., картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000003/2008/100094 від 12.12.2008),
№700000003/8/105631 від 12.12.2008 (митна вартість товару визначена у сумі 1 734 453,45 грн., 649 508,57 грн., відповідно до рішення митного органу про визначення митної вартості така вартість визначена у сумі 2 780 089,17 грн., 1 094 689,95 грн., картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000003/2008/100095 від 12.12.2008),
№700000003/8/105634 від 12.12.2008 (митна вартість товару визначена у сумі 4 774 166,42 грн., відповідно до рішення митного органу про визначення митної вартості така вартість визначена у сумі 7 586 327,27 грн., картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000003/2008/100096 від 12.12.208).
Сплата митних платежів за вказаними ВМД не здійснена.
Правильність обчислення митної вартості позивачем за наведеними ВМД підтверджено висновком судово-економічної експертизи.
Судом зроблено вірний висновок, що оскільки станом на день розгляду справи митне оформлення за вказаними вище ВМД не здійснено, враховуючи безпідставність визначення Відповідачем 1 митної вартості товарів, ввезених відповідно до таких ВМД, із застосуванням резервного методу та протиправної відмови у прийнятті митних декларацій, вказані товари підлягають митному оформленню з урахуванням вимог законодавства на день первісного надання позивачем наведених ВМД до Східної митниці.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно тлумачить і застосовує норми діючого законодавства відносно спірних правовідносин. Так, суд зазначає, що згідно зі ст. 259 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1. за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2. за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3. за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4. на основі віднімання вартості;
5. на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6. резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1-5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Відповідно до ст.267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. З урахуванням вищезазначених положень позивачем до ціни, що підлягає сплаті за оцінювані товари, додані витрати на транспортування таких товарів до місця їх ввезення на митну територію України.
Колегія також погоджує висновок суду, що посилання митного органу на здійснення коригування митної вартості товару з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ є необґрунтованим, оскільки така підстава для коригування митної вартості не передбачена зазначеною нормою.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б)обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в)не впливають значною мірою на вартість товару;
2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;
4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.
Обмеження у застосуванні першого методу визначення ціни товару щодо ТОВ „Гранд Продукт” відсутні, що не заперечується сторонами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Митним органом не повідомлялося про встановлену пов'язаність продавця та покупця та вплив такої обставини на ціну оцінюваних товарів.
Відповідно до ст. 273 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей має бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна засновуватися на вартості товару вітчизняного виробництва чи на довільних чи фіктивних оцінках.
Відповідач 1 посилається на аналіз цінової інформації товару, які ввезені у цей період іншими суб'єктами господарювання на територію України. При цьому Відповідач 1 сам зазначає про відсутність у митного органу об'єктивного джерел інформації, а саме документів на аналогічні, ідентичні та подібні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів (арк. справи 161, т. 2). За таких обставин посилання на те, що у більшості випадків ціна товару при ввезенні іншими суб'єктами господарювання була вищою, не можуть розцінюватись як безспірний доказ відповідності дійсної вартості ввезеного товару інформації, яка міститься в базі даних митного органу.
Суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що Відповідач 1 не навів переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару. Посилання митного орган в якості підстави витребування додаткових документів на заниження митної вартості у порівнянні з цінами на подібні товари є необґрунтованими, оскільки митним органом у рішеннях про визначення митної вартості самостійно зазначено про відсутність інформації про ціни на аналогічні товари (подібні), що обумовило неможливість застосування третього методу визначення митної вартості товарів. Про таке зазначено і в додаткових поясненнях Східної митниці від 05.12.2008 №11-23/7238.
Відповідачем 1 зазначається про неподання позивачем повного переліку документів, передбачених п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, затвердженого ПКМУ від 20.12.2006 р. № 1766 які переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до п. 11 цього Порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів. Таким чином перелік визначених цим пунктом документів не є ані вичерпним, ані таким, що визначає документи, відсутність хоча б одного з яких є обов'язковою передумовою для неможливості визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Відповідно до п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовляється від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
З метою встановлення митної вартості ввезених товарів судом по справі призначалася судово-економічна експертиза. Відповідно до висновку експерта не підтверджено правильність визначення митної вартості товарів Східною митницею. Також експертом встановлено завищення позивачем митної вартості товарів, визначеної за шостим (резервним) методом. Митна вартість товарів, визначена позивачем за першим методом, визнана експертом обґрунтованою.
Виходячи з наведеного, суд дійшов вірного висновку, що Відповідачем 1 безпідставно відмовлено у прийнятті ВМД, прийняті рішення про визначення митної вартості товарів за шостим методом та надані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Колегія погоджується відносно стягнення з державного бюджету суми надмірно сплачених платежів, так як позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства за шостим (резервним) методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за першим методом (ціною договору), ТОВ „Гранд Продукт” сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.Позивачем наданий розрахунок у розрізі вантажних митних декларацій, відповідно до якого позивачем надмірно сплачені митні платежі у сумі - 900 369,91 грн., в тому числі ввізне мито - 310 731,03 грн., податок на додану вартість - 589 638,88 грн. Дані такого розрахунку підтверджені висновком судово-економічної експертизи та наявними в матеріалах справи доказами, тобто підтвердженанадмірна сплата позивачем платежів у загальній сумі 900 369,91 грн.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача 1 здійснювати на майбутнє митне оформлення товару, ввезеного відповідно до зовнішньоекономічного контракту №2/10/2008 з визначенням митної вартості за першим методом, суд обґрунтовано відмовив, виходячи з відсутності факту порушення прав позивача з боку митного органу та відсутності спору з цього приводу між сторонами.
Судова колегія вважає, що постанова першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційних скаргах, судом ретельно перевірено доводи сторін і дано їм вірну оцінку, постанова суду від 8 січня 2009 року є законною та обґрунтованою.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 117, 118, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Продукт” м. Донецьк, Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 січня 2009 року по справі № 2-а-30413/08/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Продукт” м. Донецьк до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання неправомірними дій Східної митниці, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсними рішень про визначення митної вартості, зобов'язання вчинити певні дії стягнення надмірно сплаченого мита та суми збитків - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 січня 2009 року по справі № 2-а-30413/08/0570 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини постанови ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені - 28 січня 2009 року, повний текст буде виготовлений - 29 січня 2009 року. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Гаврищук Т.Г.
Білак С.В.