Справа № 22-а-5279/08 Головуючий у 1 інстанції
Суддя-доповідач Романчук О.М.
04 лютого 2008 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Усенка В.Г.
Малиніна В.В.
при секретарі: Ткаченко Т.С.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомир від 01 серпня 2006 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту України з питань виконання покарань, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного департаменту України з питань виконання покарань, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач) про Державного департаменту України з питань виконання покарань, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомир від 01 серпня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим позивач подав апеляційну скаргу та просив суд скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений з служби у кримінально-виконавчій системі України у відставку за віком.
Судом першо інстанції встановлено, що позивач неодноразово змінював свої позовні вимоги, так в остаточному варіанті вони становлять 8265, 87 грн. - заборгованості з виплати пенсії, 1460, 41 грн. компенсації невиплати частини пенсії, 1878, 46 грн. - заборгованістьз виплати надбавки за утримання непрацездатних членыв сым'ї та 251, 27 грн.- компенсації невиплати частини надбавки та 1 грн. моральної шкоди.
У відповідності до абз.2 ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) - пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей згідно з цим Законом здійснюється Міністерством оборони України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України, Управлінням державної охорони, органами управління інших військових формувань, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством транспорту та зв'язку України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 31 березня 2006 р. у справі НОМЕР_1 розміри складових частин мого грошового забезпечення повинні включати всі складові, які визначені: Законом України "Про міліцію", постановою Кабінету Міністрів України № 1510 від 18.08.99 р. "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплату працівників кримінально-виконавчої системи". Виплати надбавок та збільшення розміру грошового забезпечення позивача також регулюється Указами Президента України № 926 від 04.10.96 р. "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати працівників органів внутрішніх справ", № 370 від 24.04.03 р. "Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу", а питання обрахування пенсії регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.92 р. "Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей";
Згідно з п. 1 ст. 72 КАС України, зазначені обставини не потребують доказування.
Відповідно до резолютивної частини Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 31 березня 2006 р. у справі НОМЕР_1, було зобов'язано відповідача видати довідку перерахунку його пенсійного забезпечення.
У відповідності до абз.1 ст. 43 Закону, пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що його одержували військовослужбовці до призову на військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається у порядку, встановленому Законом України "Про пенсійне забезпечення".
А тому, колегія суддів приходить до висновку, що подальший розрахунок розміру пенсії та її виплата були зроблені без врахування Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 31 березня 2006 р. у справі НОМЕР_1. А тому, підлягає стягненню сума недоплаченої пенсії позивачу.
Щодо виплати пенсії за утримання неповнолітніх дітей, то колегія суддів приходить до слідуючого.
У відповідності до ст. 16 Закону, до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховуються надбавки непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі соціальної пенсії, встановленої Законом України "Про пенсійне забезпечення" для відповідної категорії непрацездатних. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім'ї, які не одержують трудову або соціальну пенсію. При наявності права одночасно на соціальну пенсію і надбавку на непрацездатного члена сім'ї до пенсії за вислугу років членові сім'ї за вибором пенсіонера може бути призначено соціальну пенсію або нараховано на цього члена сім'ї надбавку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має на утриманні двох дітей.
Згідно з абз.1 ст. 30 Закону, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Абз.3 ст. 30 визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків.
Згідно з абз.6 ст. 30 Закону, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.
Як вбачається з матеріалів справи, у позивача перебувають на утриманні двоє дітей, один з яких навчається, а друга дитина не набула 18 річного віку.
А тому, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
З приводу позовних вимог щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, то колегія суддів вважає правомірними позовні вимоги у цій частині.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» (далі - Порядок) - Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п.4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
А тому, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
З приводу позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, то колегія суддів приходить до слідуючого
Так, відповідно до ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізиого суду м. Житомира від 31 березня 2006 рокучній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з п.9 Постанови - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Позиваче не було надано доказів спричинення моральних або фзичних страждань незаконними діями щодо виплати неповного розміру пенсії, а тому позовні вимоги у даній частині не підлягають задоволенню.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Корольовського районного суду м. Житомир від 01 серпня 2006 р. року потрібно скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги частково.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково
Постанову Корольовського районного суду м. Житомир від 01 серпня 2006 року скасувати та прийняти нову, якою задавольнити позовні вимоги частково.
Стягнути з Державного департаменту України з питань виконання покарань на користь ОСОБА_1 8265 грн. 87 коп. заборгованості з виплати пенсії, 1460, 41 грн. компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням термінів її виплати, 1878, 46 грн. - заборгованість з виплати надбавки на утримання непрацездатних членів сім'ї та 251, 27 грн.- компенсації втрати частини надбавки на утримання непрацездатних членів сім'ї у зв'язку з порушенням термінів її виплати
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
судді: