18 лютого 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Попович О.В.
Мамчура Я.С.
при секретарі Лисенко М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02 серпня 2007 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції до Куликівського районного міжгосподарського будівельно - монтажного об»єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_1, третя особа- Куликівська державна нотаріальна контора Чернігівської області, про визнання правочину недійсним,
28.04.2007 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Куликівського районного міжгосподарського будівельно - монтажного об»єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки від 30.11.2006 року недійсним на підставі його укладення відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
У наступному відповідно до уточнень позовної заяви позивач просив визнати договір іпотеки від 30.11.2006 року, укладений між Куликівським районним міжгосподарським будівельно - монтажним об'єднанням «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ОСОБА_1 недійсним як правочин, що суперечить нормам ЦК України та іншим законодавчим актам та вчинений без відповідного дозволу.
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02 серпня 2007 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов, посилаючись на неповне з»ясування обставин справи та порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2006 р. між Куликівським районним міжгосподарським будівельно-монтажним об'єднанням «ІНФОРМАЦІЯ_1" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки нерухомого майна юридичної особи вартістю 178027 грн., посвідчений державним нотаріусом Куликівської державної нотаріальної контори Чернігівської області.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.
Згідно матеріалів нотаріальної справи нерухоме майно, яке є предметом правочину, не перебуває під забороною та арештом.
26.12.2006 р. об'єднання звернулось до Куликівського відділення ЧМДПІ з заявою надати дозвіл на відчуження певного нерухомого та рухомого майна, на що отримало дозвіл за умови спрямування коштів від відчуження майна в рахунок повного погашення податкового боргу, який складає 13034,85 грн.
Відсутні правові підстави для визнання правочину недійсним з підстав, зазначених позивачем, тобто згідно ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 227 ЦК України.
Спірний договір іпотеки відповідає вимогам параграфу 6 глави 49 ЦК України та Закону України «Про іпотеку". На вчинення цього правочину юридичній особі - об»єднанню не потрібен був якийсь дозвіл (ліцензія) в правовому розумінні ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки це не передбачено чинним законодавством.
Також потрібно враховувати рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. у справі № 1-9/2005(справа про податкову заставу), яким, зокрема, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу. В даному випадку податковий борг складає лише 13034,85 грн., а вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки, складає 178027 грн.
Крім того, на думку суду першої інстанції, Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція не є належним позивачем відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки податкові органи мають право на подання лише тих позовів, за якими можливе стягнення коштів у доход держави, а визнання недійсним договору іпотеки з підстав, зазначених позивачем, цього не передбачає.
Колегія cуддів з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову погоджується з огляду на наступне.
Ст. 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
На підставі п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкові органи можуть звертатися до суду з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, зміст яких суперечить ЦК України, іншим актом цивільного законодавства, посилаючись на їх нікчемність.
Позивач вважає, що підставою недійсності даного правочину є недодержання стороною вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме зміст правочину суперечить даному Кодексу та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; вчинення даного правочину прямо заборонено законом, тобто позивач фактично посилаючись на нікчемність правочину, просить визнати його недійсним.
Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. у справі № 1-9/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
Відповідно до Закону України «Про Конституційний суд України» від 16.10.96р. №422/96-ВР в разі, якщо законодавчі акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України ( неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Договір іпотеки нерухомого майна юридичної особи вартістю 178027 грн. (при податковому боргу в 13034, 85 грн.) між Куликівським районним міжгосподарським будівельно-монтажним об'єднанням «ІНФОРМАЦІЯ_1" та ОСОБА_1 було укладено 30.11.2006 р., тобто на цей час було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
Колегія cуддів вважає, що постанова Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02 серпня 2007 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У задоволенні апеляційної скарги Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції відмовити, а постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02 серпня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя
судді:
(вступна та резолютивна частина)
18 лютого 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Попович О.В.
Мамчура Я.С.
при секретарі Лисенко М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02 серпня 2007 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції до Куликівського районного міжгосподарського будівельно - монтажного об»єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_1, третя особа- Куликівська державна нотаріальна контора Чернігівської області, про визнання правочину недійсним,
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У задоволенні апеляційної скарги Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції відмовити, а постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02 серпня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя
судді: