Справа № 22-а-5418/08 Головуючий у 1 інстанції Федчук В.В. Суддя-доповідач Василенко Я.М.
03 лютого 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Василенка Я.М.,
Суддів: Ситникова О.Ф.,
Бистрик Г.М.,
при секретарі: Литвині О.В.,
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2007 року у справі за позовом контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області до Оратівської центральної районної лікарні про стягнення коштів в зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства,-
17.05.2007 року контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом про стягнення з Оратівської ЦРЛ коштів в сумі 20487,03 гривень, а після уточнення позовних вимог позивач просив стягнути зазначені кошти з УПФ України в Оратівському районі Вінницької області до місцевого бюджету Оратівського району Вінницької області.
Ухвалою суду від 20.07.2007 року Управління пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області було залучено до участі в справі, як співвідповідача по даній справі.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2007 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням УПФ України в Оратівському районі Вінницької області звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга УПФ України в Оратівському районі Вінницької області підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Оратівською ЦРЛ була порушена ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» щодо зменшення розміру відрахувань від фонду оплати праці працюючих інвалідів, внаслідок чого було здійснено зайве отримання Пенсійним фондом України коштів.
Судом першої інстанції встановлено, що в ході проведення ревізії використання бюджетних коштів, стану збереження матеріальних цінностей, достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Оратівській ЦРЛ за період з 01.10.2000 року по 01.01.2007 року виявлено незаконне витрачання фінансових ресурсів на суму 20487,03 грн., в зв'язку із тим, що у 2004 році в Оратівській ЦРЛ працювало 11 інвалідів, при цьому ставка нарахувань на їх зарплату становила 32,3%, замість 4% відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається із наявної у матеріалах справи копії акту ревізії НОМЕР_1 від 16.03.2007 року (а.с. 4-58), у 2004 році при розрахунку розміру бюджетних асигнувань за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату», в Порядку № 228, обраховано відрахування до цільових фондів, виходячи із ставки 32,3% від об'єкту оподаткування.
Листом від 23.03.2007 року № 04-17/2031 (а.с. 59-61) контрольно-ревізійним управлінням пред'явлено вимогу до Оратівської ЦРЛ по забезпеченню відшкодування незаконно перерахованих коштів до Пенсійного фонду в сумі 20487,03 грн. В листі-відповіді від 23.04.2007 року № 396 (а.с. 62) Оратівська ЦРЛ зазначила, що направила лист до Пенсійного фонду «Про відшкодування незаконно перерахованих коштів по працюючих інвалідах», однак отримала негативну відповідь.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Оратівська ЦРЛ фактично визнала допущені нею порушення ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» щодо обчислення ставки.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт проведення перевірки на предмет дотримання вимог пенсійного законодавства Оратівською ЦРЛ у 2004 році, як позивачем так і УПФ України в Оратівському районі, не може слугувати підставою для відмови у проведенні перерахунку, так як в такому разі порушуються права платника внесків, адже відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для підприємств, установ та організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4% від об'єкту оподаткування для працюючих інвалідів.
Крім цього, приймаючи дане рішення, суд першої інстанції в порушення норм матеріального права, посилався на положення ч. 2 ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими визначено, що суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 14.05.2004 року УПФ України була проведена перевірка своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати страхових зобов'язань зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Оратівською ЦРЛ Вінницької області за період з 01.07.2001 року по 01.04.2004 року та складений акт (а.с. 89-90), який був узгоджений і підписаний головним лікарем лікарніОСОБА_1, головним бухгалтеромОСОБА_2. та скріплений печаткою лікарні.
В результаті перевірки сум збору, що належать до сплати до Пенсійного фонду, розбіжностей не виявлено, оскільки в Оратівській ЦРЛ були відсутні відомості про наявність у них працюючих інвалідів. За таких обставин, не маючи підстав для зменшення ставки страхових внесків до 4%, Оратівська ЦРЛ протягом 2004 року нараховувала страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у відповідності до ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4.2. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 № 64/8663.
Так, відповідно до п. 4.2. зазначеної інструкції підставою для застосування ставки у 4 % є копія виписки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії. Нарахування у розмірі 4% із заробітної плати зазначеної категорії здійснюється з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше надання працівником підприємству копії вищезазначеної виписки.
Крім того, відповідно до п. 6 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб. Для формування бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від роботодавця, в даному випадку Оратівської центральної районної лікарні. Дані відомості про застрахованих осіб відповідно до законодавства подаються до територіального органу Пенсійного фонду безпосередньо цими особами.
Висновки суду першої інстанції про те, що відмова Пенсійного фонду у проведенні перерахунку порушує права платника внесків є безпідставною, адже п.п. 6 п. 2 ст. 17 та ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виявленні помилки Оратівська ЦРЛ зобов'язана виправити у розрахунку за наступний звітній період, чим припинить зазначені порушення прав.
Крім цього, колегією суддів враховано, що із акту контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 16.03.2007 року НОМЕР_1 вбачається, що в порушення п. 20 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою КМ України від 28.02.2002 року № 228 не враховувалась норма ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» щодо зменшення розміру відрахувань від фонду оплати праці інвалідів, внаслідок чого було здійснено зайве отримання та перерахування внесків до Пенсійного фонду в 2004 році в сумі 20487,03 грн., а причиною цього зазначено відсутність контролю з боку керівництва установи при визначенні потреби в коштах на проведення видатків.
Враховуючи, що виявлення працюючих інвалідів покладається на керівництво установи, чим і забезпечується економія коштів та те, що як акт від 14.05.2004 року (а.с. 89-90), так і акт ревізії контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 16.03.07 НОМЕР_1 (а.с. 4-58) підписані головним лікаремОСОБА_1 та головним бухгалтеромОСОБА_2. і скріплені печаткою лікарні та не оскаржувалися, колегія суддів приходить до висновку, що зайве отримання та перерахування внесків до Пенсійного фонду в 2004 році в сумі 20487,03 грн. визнано керівництвом Оратівської ЦРЛ та не може бути ні виною Пенсійного фонду, ні підставою для задоволення позовних вимог.
Більш того, судом першої інстанції було помилково застосовані положення ч. 2 ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», адже дані положення застосовуються у тому разі, коли Пенсійним фондом у примусовому порядку неправомірно були стягнуті кошти, а в даному випадку Оратівська ЦРЛ сама обраховала суми страхових внесків на заробітну плату працюючих інвалідів.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2007 року - задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2007 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді: