Справа: № 2а-12689/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
25 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
при секретарі Грисюк Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" (далі - ТОВ "СтілАрм") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ в Голосіївському районі) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2012 №0003952220.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову ТОВ "СтілАрм" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, ДПІ в Голосіївському районі на підставі повідомлення від 30.07.2012 №5365/10/22-2003 та наказу від 30.07.2012 №1328 проведено документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «СтілАрм» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) по взаємовідносинам з ТОВ «Віп трейд», за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 14.08.2012 №265/1-22-20-30264554.
Даною перевіркою встановлено порушення вимог пп.198.3, 198.6 ст.198, п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого ТОВ «СтілАрм» за серпень 2011 року занижено суму податку на додану вартість на суму 582702,00 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ в Голосіївському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0003952220 від 28.08.2012, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 582 702,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 145 675,50 грн.
Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
На підтвердження законності включення до податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Віп трейд» позивач надав суду копії договору від 02.02.2011 №02-02-11р., відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність у зумовлені строки Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити за нього грошову суму відповідно до даного Договору.
На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, позивач надав суду копії податкових накладних: №188 від 01.08.2011, №190 від 08.08.2011, №189 від 08.08.2011, №191 від 15.08.2011, №192 від 22.08.2011, №193 від 29.08.2011, №194 від 31.08.2011; видаткових накладних №РН-0000810 від 01.08.2011, №РН-0000811 від 08.08.2011, №РН-0000812 від 15.08.2011, №РН-0000813 від 22.08.2011, №РН-0000814 від 29.08.2011, №РН-0000815 від 31.08.2011; рахунків на оплату №01/3162 від 01.08.2011, №01/3164 від 08.08.2011, №01/3163 від 08.08.2011, №СФ-01/3166 від 22.08.2011, №СФ-01/3167 від 29.08.2011, №СФ-01/3168 від 31.08.2011 року; актів надання послуг №446 від 08.08.2011; платіжних доручень №1555 від 09.08.2011, №1567 від 11.08.2011, №1568 від 11.08.2011, №1634 від 22.08.2011, №1635 від 22.08.2011, №1678 від 29.08.2011, №1677 від 29.08.2012, №1698 від 31.08.2011, №1699 від 31.08.2011.
Однак, здійснення вказаного правочину не підтверджено належними первинними документами, а саме позивачем надано суду копії видаткових та податкових накладних, які не містять жодного посилання на прізвище та ініціали осіб, якими їх було підписано. Інших документів, які б могли підтвердити товарність таких правочинів, зокрема акту виконаних робіт, документів щодо транспортування товарів, місця передачі товару та документів, осіб, якими така передача здійснювалась, транспортування та отримання товару, місця його обробки, пакування, засобів перевезення та інших доказів реального здійснення господарських операцій, позивачем суду не надано.
При цьому, зазначений акт перевірки містить посилання на те, що позивачем не було надано до перевірки первинні фінансово - господарські документи з питань взаємовідносин з ТОВ «Віп трейд».
Відповідно до ст. 44.6 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів.
Крім того, статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, до моменту прийняття рішення позивачем не було надано документів, на відсутність яких відповідач посилався в акті перевірки. Жодних посилань на неможливість їх надання позивачем також не наводилося ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи.
Щодо додатково наданої позивачем технічної документації придбаного товару, колегія суддів зазначає, що вказані документи не містять відомостей про отримання товару від ТОВ «Віп трейд», а містять лише загальні технічні відомості.
Таким чином, правочини позивача з ТОВ «Віп трейд», є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому вказані послуги не відносяться до складу валових витрат та не можуть бути включені до складу податкового кредиту.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "СтілАрм" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2012 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СтілАрм" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.