Справа № 459/1735/13-а
"25" липня 2013 р. Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Кріль М.Д.
при секретарі Пилипяк Ю.М.
за участю: представника відповідача Динько С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Червонограда адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Червонограді Львівської області про поновлення строку звернення до суду, визнання неправомірними дій субєкта владних повноважень та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни та в подальшому нарахувати йому щомісячну соціальну надбавку до пенсії.
ОСОБА_2 в червні 2009 року звернувся в суд з даним позовом, в заяві послався на те, що він є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках дана допомога йому не виплачувалася взагалі, а з 2008 року - виплачується не в повному обсязі. Просить позов задоволити, в тому числі і поновити строк звернення до суду, так як про порушення своїх прав він взнав у грудні 2008 року.
В судове засідання позивач не зявився, просить справу слухати у його відсутності.
Представник відповідача позов не визнала, вважає його необґрунтованим, в тому числі і у звязку з пропущенням строку звернення до суду.
Дослідивши докази суд встановив слідуюче.
Як вбачається з тимчасової довідки № 5157 виданої 09.03.2006 року ОСОБА_2 має право користування пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-ІV «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» пункт 17 статті 77 виключено та статтю 110 (викладено цим законом у новій редакції), встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Цей Закон був опублікований 22 березня 2006 року, а тому набрав чинності з 02.04.2006 року.
Так як вищевказані умови не настали, то відсутні підстави для задоволення вимог щодо 2006 року.
Законом України від 19.12.2006 року № 489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пунктом 12 ст. 71 було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення пункту 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону.
Отже вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо здійснення підвищення до пенсії в період з 09.07. по 31.12.2007 року є обґрунтованим.
Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема пунктом 2 пункту 41 Розділу ІІ, були внесені зміни у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо змін, внесених до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» і знову почали діяти положення ст. 6 вищевказаного закону.
Таким чином вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії з 22.05. по 31.12.2008 року є обґрунтованими.
Зі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» вбачається, що під час визначення розміру підвищення пенсії за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком, а не виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Крім того у 2009 році дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не обтяжена Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік». Що ж стосується постанови Кабінету Міністрів України в частині зменшення розміру підвищення пенсії, то вона не відповідає приписам указаного Закону.
Отже вимога позивача, що стосується визнання дій відповідача неправомірними відносно 2009 року є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
За приписами ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Причини пропуску звернення до суду, вказаних позивачем в позовній заяві, на думку суду є не поважними, а тому відсутні підстави для його поновлення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 70, 71, 160, 162 КАС України, суд -
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати протиправними дії (бездіяльність) управління Пенсійного Фонду України у м. Червонограді Львівської області щодо невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Червонограді Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 18.06.2008 року по 17.06.2009 року включно, і в подальшому нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії, відповідно до діючого законодавства України.
В решті позовних вимог та в поновленні строку звернення до суду - відмовити.
На постанову може бути подана апеляція до Львівського апеляційного адміністративного суду на протязі 10 днів з часу проголошення.
Суддя: М. Д. Кріль