Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Жука В.Г.,
суддів
Кравченка К.Т. і Селівона О.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 і потерпілого ОСОБА_2 на вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 20 вересня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 22 листопада 2005 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, 3.10.2004 року на перехресті вулиць АДРЕСА_1, в ході сварки наніс ОСОБА_2 декілька ударів руками та ногами в живіт та по тулубу, заподіявши тим самим тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційних скаргах:
засуджениий ОСОБА_1 порушує питання про зміну судових рішень у зв'язку з неправильною кваліфікацією його дій за ч. 1 ст. 121 КК України. Зазначає, що потерпілий був сам ініціатором конфлікту, оскільки погрожував йому. Крім того, на його думку, суд не дав належної оцінки показанням судово-медичного експерта щодо механізму отримання тілесних ушкоджень потерпілим. Просить пом'якшити призначене покарання, оскільки воно не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого;
потерпілий ОСОБА_2 порушує питання про зміну судових рішень та просить перекваліфікувати дії засудженого з ч. 1 ст. 121 на ст. 124 чи ст. 128 КК України та пом'якшити покарання.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги засудженого колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених у судовому засіданні доказах.
Доводи засудженого про неправильну кваліфікацію його дій безпідставні і спростовуються показаннями як потерпілого ОСОБА_2, так і свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, з яких вбачається, що ОСОБА_1, підійшовши до потерпілого, який сидів, і одразу встав, побачивши останнього, та закрився руками, ударив його, а коли той упав, став його бити. Як показали зазначені свідки яких-небудь погроз життю та здоров'ю ОСОБА_1 з боку потерпілого не було.
Згідно з висновками судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді розриву печі0нки, які утворилися в результаті дії тупих предметів, в тому числі, в результаті одного удару в живіт.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України кваліфіковано правильно.
Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.
Що стосується касаційної скарги потерпілого ОСОБА_2, зазначена касаційна скарга в порушення вимог ст. 384 КПК України подана неналежною особою, а саме, потерпілим, який у своїй скарзі оспорює вирок в частині, що стосується інтересів засудженого. Тому провадження по справі за касаційною скаргою потерпілого підлягає закриттю, оскільки скарга не може бути предметом розгляду касаційної інстанції.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Касаційне провадження по справі ОСОБА_1 за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 закрити.
Судді:
В.Г. Жук К.Т. Кравченко О.Ф. Селівон