Головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Федченка О.С.,
за участю прокурора
Дев'ятка В.В.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 21 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Чернігівської області від 16 серпня 2006 року щодо неї, -
Вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 3 березня 2006 року
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки села ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки міста ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимої 15 червня 2004 року за ст. 307 ч. 2 КК України на п'ять років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, -
було засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 було визначено остаточне покарання п'ять років позбавлення волі із звільненням у порядку ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки. Згідно зі ст. 76 КК України на неї було покладено обов'язки не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_2 і ОСОБА_3, судові рішення щодо яких не оскаржено.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за злочин, вчинений нею за таких обставин.
22 жовтня 2005 року в період часу між 11-ю та 14-ю годинами ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та іншим невстановленим співучасником на узбіччі автодороги між селами ІНФОРМАЦІЯ_4 викопали із землі та викрали п'ять металевих стовпчиків загальною вартістю 729 гривень 16 копійок, що належали Службі автомобільних доріг в Чернігівській області, завдавши матеріальної шкоди на цю суму.
25 жовтня 2005 року в період часу між 11-ю та 15-ю годинами ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на узбіччі автодороги між селами ІНФОРМАЦІЯ_4 викопали із землі та викрали ще дев'ятнадцять металевих стовпчиків загальною вартістю 2770 гривень 84 копійки, що належали Службі автомобільних доріг в Чернігівській області, а після того проникли до розташованого в селі Бужанка приміщення сараю ІНФОРМАЦІЯ_5, звідки викрали належних цьому господарству 12 віконних рам загальною вартістю 502 гривні.
Розглядаючи кримінальну справу за апеляцією прокурора апеляційний суд Чернігівської області скасував вирок Коропського районного суду щодо ОСОБА_1 в частині призначення їй покарання і постановив свій вирок від 16 серпня 2006 року, яким засудив її за ст. 185 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України визначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді п'яти років і одного місяця позбавлення волі.
На вирок апеляційного суду ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить цей вирок скасувати як незаконний і постановити рішення, згідно з яким вважати її засудженою до міри покарання, визначеної місцевим судом із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Посилається на те, що апеляційним судом не було враховано її щирого каяття та позитивну характеристику, що вона є одинокою матір'ю, крім чотирирічної дитини на її утриманні перебуває тяжко хвора похилого віку матір, а також 73-річний батько, який за віком та станом здоров'я також потребує допомоги.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Дев'ятка В.В. про залишення вироку як законного і обґрунтованого без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину та про кваліфікацію її дій за ст. 185 ч. 2 КК України у скарзі по суті не оспорюється і є правильним.
Що стосується покарання, то воно обрано ОСОБА_1 апеляційним судом з дотриманням вимог чинного законодавства з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, даних про особу засудженої, яка новий злочин учинила в період іспитового строку за попереднім вироком, а також усіх обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставини, в тому числі й тих, на які є посилання у касаційній скарзі.
Міра покарання, призначена місцевим судом, не може бути визначена, оскільки за законом за сукупністю вироків покарання має бути встановлено більшим від покарання, як призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком, тобто в даному випадку більш як п'ять років позбавлення волі. Це перешкоджає застосуванню ст. 75 КК України, як про це порушено питання в касаційній скарзі.
Тому визначене апеляційним судом покарання не може бути пом'якшено, а касаційна скарга не може бути задоволена.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Чернігівської області від 16 серпня 2006 року щодо неї - без зміни.
Судді:
Паневін В.О. Глос Л.Ф. Федченко О.С.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.