Справа № 365/513/13-ц
Номер провадження: 2/365/202/13
Іменем України
31.07.2013 року смт. Згурівка Київської області
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді ДЕНИСЕНКО Н.О.
за участю секретаря
судового засідання МАТВІЄНКО Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
11 липня 2013 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 20 жовтня 2011 року сторони уклали шлюб, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Одруження з відповідачем виявилось невдалим, спільне життя не склалось, починаючи з березня 2012 року їхні стосунки поступово погіршувалися, вони перестали розуміти один одного, відповідач неодноразово застосовував до неї фізичне насильство, що призвело до припинення між сторонами шлюбних відносин, тому вона переїхала із сином жити до її батьків. Нею створені всі належні умови для проживання дитини, вони не заперечує, щоб батько спілкувався із сином, однак він не відвідує сина та її, втратив будь-який інтерес до сім»ї, не надає їм матеріальної допомоги, спору по місце проживання дитини немає, тому просить шлюб між сторонами розірвати, дитину залишити на її вихованні.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю, відповідач позов визнав повністю.
Виходячи з наведеного суд вбачає, що у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 20 жовтня 2011 року, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції Київської області 20 жовтня 2011 року, актовий запис № 147, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає із позивачкою. Сторони припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства, спору про місце проживання сина між ними немає, примирення не вбачається можливим як таке, що буде суперечити інтересам позивачки. Позивачка після розірвання шлюбу бажає іменувати прізвищем «ОСОБА_2».
Враховуючи право відповідача на визнання позову та те, що визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення про задоволення позову.
Роз'яснити сторонам, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 105, 112, 114 СК України, ст.174 ЦПК України,-
2
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції Київської області 20 жовтня 2011 року, актовий запис № 147, розірвати.
ОСОБА_2 після розірвання шлюбу іменувати прізвищем «ОСОБА_2».
Визначити місце проживання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_2.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О. ДЕНИСЕНКО