23.07.2013
Справа № 0827/10943/2012
Пр. № 2/336/431/2013
23 липня 2013 року Шевченківський районный суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення грошової компенсації частку в праві власності на квартиру,
Позивач звернувся до суду з позовом, який уточнив 25 березня і 23 липня 2013 року) про припинення права власності на частку в праві спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 із стягненням грошової компенсації вартості цієї частки.
В уточненій заяві зазначив, що згадане житло належить сторонам на праві спільної часткової власності. Частка позивача становить 17/50 частин будинку, відповідачу - 16/50 його частин. У третьої особи є право на 17/50 частин будинку, які оснащені окремим входом. Оскільки поділ майна є неможливим, частка позивача в праві спільної власності є незначною, просить стягнути з відповідача на його користь вартість цієї частки в сумі 32000 грн. Крім того, що частка є незначною, позивач будинком не користується, усі приміщення будинку займає відповідач, тому таке припинення права власності буде оптимальним образом відповідати інтересам сторін.
В судове засідання позивач не з'явився, надавши суду письмове звернення про задоволення позову, розгляд справи у його відсутність.
З аналогічною заявою, яка містить повне визнання позову, звернувся відповідач.
У відповідності до ст. ст. 158, 169 ЦПК України суд за вказаних обставин вважає за можливе вирішувати справу без участі сторін.
З'ясувавши обставини справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Судом встановлено, що позивачу належить 17/50 частин будинку АДРЕСА_1 відповідачу - 16/50 його частин.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
За змістом ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно із ст. 357 частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом, а відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Відповідно до ст. 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Відповідно до ст. 174 ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З огляду на правовідносини сторін з урахуванням наведеної норми процесуального закону суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та інтересів, тому, роз'яснивши особам, які беруть участь у справі, наслідки прийняття судом визнання позову, знаходить всі підстави для його задоволення.
Ухвалюючи рішення на користь позивачки, суд з урахуванням розписки в матеріалах справи про отримання компенсації за частку в праві на житло в повному обсязі, що не заперечують сторони (а. с. 42), вважає за можливе не зобов'язувати позивача вносити вартість частки відповідачки на депозитний рахунок суду.
Керуючись ст. ст. 355-357, 364 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 59, 60, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 32000 грн. у рахунок компенсації вартості 17/50 частин будинку АДРЕСА_1.
Припинити право власності ОСОБА_1 на 17/50 частин будинку АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 17/50 частин будинку АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги заяви протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання ними копії рішення.
Суддя О.В. Щаслива