Справа № 140/1809/13-к
Провадження №11-сс/772/228/2013 Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : Федчук В. В.
24 липня 2013 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у кримінальних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Федчука В.В.
суддів: Нагорняка Є.П., Спринчука В.В.
за участю прокурора: Нечипуренко Г.І.
при секретарі: Воронюк О.О.
підозрюваного: ОСОБА_2
захисника: ОСОБА_3
слідчого: Клименко А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 11 липня 2013 року, відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:
07 листопада 2011 року Немирівським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 (два) роки;
на теперішній час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК КК України, -
Органами досудового слідства ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 09 липня 2013 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2, обрати ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, неаргументованою та невмотивованою, мотивуючи свої доводи тим, що слідчий суддя вийшов за рамки підозри, зазначивши в ухвалі висновок, який взагалі не відповідає пред'явленій ОСОБА_2 підозрі, а також вважає що судом першої інстанції належним чином не було враховані дані про особу ОСОБА_2, який до часу інкримінованого злочину до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за міцем проживання і роботи.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, прокурора Нечипуренко Г.І., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, слідчого Клименка А.Ю., який вважав рішення суду першої інстанції вірним, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції припустився помилки зазначивши, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину замість вірного особливо тяжкого.
Так, матеріалами кримінального провадження встановлено, що допитаний як підозрюваний ОСОБА_2М, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, визнав себе винним частково і дав пізнавальні покази.
Підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
В період проведення досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин при обтяжуючих обставинах, а саме: злочин вчинений за попередньою змовою групою осіб. Соціальних факторів стримуючого характеру немає, офіційно не працює, не навчається, вчинив умисний тяжкий злочин проти приватної власності громадян, проти їх здоров'я та життя, раніше судимий. Тому знаючи про застосування відносно нього покарання у вигляді позбавлення волі, може намагатися ухилитися від слідства суду, від виконання процесуальних рішень.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - після скоєння злочину ОСОБА_2 знищив одяг зі слідами злочину, який міг бути визнаним речовим доказом. Окрім цього, ОСОБА_2 будучи обізнаним з мірою покарання, яка передбачена за вчинення скоєного ним злочину, перебуваючи на волі в подальшому може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які ще не здобуті слідством; спілкуючись з іншими учасниками даного злочину, може схиляти їх до надання ними неправдивих показів з метою ухилення від покарання.
Так, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 знайшло своє обґрунтоване підтвердження у судовому розгляді першої інстанції, з чим і погоджується колегія суддів.
Доводи адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 про те, що слідчий суддя очевидно вийшов за рамки підозри, зазначивши в ухвалі висновок, який взагалі не відповідає пред'явленій ОСОБА_2 підозрі, а саме про те, що «В результаті нанесених ОСОБА_2 ударів ОСОБА_4 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, (синці на голові, обличчі, лівій внутрішній раковині, крововиливів в м'які тканини голови в лівій лобно-скроменевій, потиличній зліва та лобній з права ділянках), субдуральної гематоми об'ємом біля 50 мл. крові та сформованого тривалим коматозним станом, синця в області грудини, закритого перелому грудини, крововиливів в м'які тканини грудей, закритих переломів ребер справа та зліва, синця правого плеча та лівого стегна, які згідно висновку судово-медичного експерта № 38 від 20 жовтня 2009 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент нанесення, що стоять в причинному зв'язку зі смертю. В результаті нанесених ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер.» колегія суддів розцінює це не як вихід за межі підозри, а лише як описку зазначену у описовій частині даної ухвали.
Крім того, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу не є розглядом обвинувачення по суті, а лише метою застосування запобіжного заходу для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховування від органів досудового розслідування чи суду;
- знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину;
- незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста;
- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження правопорушення, в якому підозрюється.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422, 423, 424 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 11 липня 2013 року про задоволення клопотання слідчого про обрання до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Матеріали кримінального провадження за клопотанням слідчого відділу Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області лейтенанта міліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 повернути до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
З оригіналом вірно