вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
"23" липня 2013 р. Справа № 1016/1895/12
23 липня 2013 року Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Устимчук М.Ю., при секретарях Нестерчук О.С., Приходько О.О., Захарченко Т.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів, справу за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє від імені неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину будинку, автомашини та земельної ділянки в порядку спадкування за законом та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права спільної сумісної власності на спадкове майно ,-
Позивачі ОСОБА_1 та представник неповнолітнього ОСОБА_3 звернулись до Макарівського районного суду з позовом 20.07.2012 року посилаючись на те , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер громадянин ОСОБА_5. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно , до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , автомобіль марки «Шкода» та дві земельні ділянки, що розташовані за місцем знаходження житлового будинку. До кола спадкоємців першої черги за законом відносяться відповідачка ОСОБА_4, яка є дружиною спадкодавця, та вони. Неповнолітній ОСОБА_3 є сином померлого після смерті спадкодавця сина ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого неповнолітній син прийняв спадщину в порядку передбаченому нормами спадкового права. Таким чином частки сторін з урахуванням наведених обставин складають: відповідачці ОСОБА_4 належить 1\3 частина спадкового майна; 1\2 частина повинна належати спадкоємцеві ОСОБА_1 з огляду на те, що йому належить 1\3 частина будинку після смерті батька та на 1\6 частину цього ж будинку на які він має право в результаті відмови ОСОБА_7 на його користь з частки, яка належала б ОСОБА_6. Частка неповнолітнього ОСОБА_3 повинна становити 1\6 частину, тобто половину від 1\3 частини , яка б належала його батьку ОСОБА_6. Що стосується автомобіля «Шкода», то він був придбаний спадкодавцем ОСОБА_5 в період зареєстрованого шлюбу з відповідачкою за кошти отримані спадкодавцем від реалізації належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_2
Всі спадкоємці прийняли спадщину шляхом подачі заяв до приватного нотаріуса ОСОБА_8 , проте відповідачка не бажає в нотаріальному порядку отримати свідоцтва про право на спадщину за законом, відмовляючись надати нотаріальному органу оригінали право установчих документів на будинок, земельні ділянки та автомобіль.
Виходячи з викладеного просили суд визнати за ними право власності на спадкове майно відповідно до часток зазначених у позовній заяві.
05 квітня 2013 року позивачами було подано заяву про збільшення позовних вимог, де вони вказали, що спадкодавець ОСОБА_5 перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_4 за кошти, які він мав від продажу квартири, яка належала йому на праві власності придбав будівельні матеріали та розпочав самочинне будівництво другого поверху над житловим будинком та гаражу. За життя ОСОБА_5 не зміг оформити самочинно збудовані приміщення і на момент смерті не мав правовстановлюючі документи на вказані споруди.. У зв'язку з викладеним, просили суд визнати право власності на будівельні матеріали в самочинно збудованих спорудах у тих же частках що ї інше спадкове майно.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 за вимогами ст. 31 ЦПК України подала зустрічний позов посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно : житловий будинок по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1300 га , цільове призначення ведення особистого селянського господарства, земельну ділянку площею 0,025 га , цільове призначення ОЖБ та автомобіль «Шкода». Спадкоємцями першої черги за законом є вона як дружина померлого, сини ОСОБА_1 та ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер в строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є його брат ОСОБА_1, матір ОСОБА_7 та неповнолітня дитина ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до неї звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матір неповнолітнього ОСОБА_3 з пропозицією відшкодувати вартість частки у спадковому майні шляхом виплати останнім грошової компенсації взамін відмови від права на спадщину. , проте домовитись не вдалось. Зважаючи на те, що вона разом із чоловіком ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_9 повністю привели до належного використання земельні ділянки, провели капітальний ремонт будинку, тобто збільшили за рахунок спільних коштів та трудових затрат вартість майна просила суд визнати правом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 житловий будинок, земельні ділянки та автомобіль «Шкода».
У судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 первісний позов підтримав, зустрічний позов заперечив та пояснив, що ОСОБА_5 його рідний батько. Крім нього був ще один син ОСОБА_6 який помер у 2011 році. У батька ОСОБА_5 у місті Бровари була двохкімнатна квартира, яку він отримав як чорнобилець, згодом її продав. На виручені від продажу квартири кошти батько купив автомобіль «Шкода» і добудував у будинку, що знаходиться в селі Рожів другий поверх. Житловий будинок у селі Рожів належав його бабусі , після смерті бабусі батько ОСОБА_5 успадкував цей будинок. Після смерті рідного брата ОСОБА_6 до нотаріальної контори звернулись він, його матір та син померлого ОСОБА_3 від імені якого діяла ОСОБА_2. Матір ОСОБА_7 відмовилась від спадкування після смерті ОСОБА_5 на його користь.
Представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 захисник ОСОБА_10 у судовому засіданні первісний позов підтримала, зустрічний позов заперечила та пояснила, що квартира у місті Бровари була продана громадянином ОСОБА_5 09.04.2008 року за 426 000 гривень. За такі гроші можливо було не тільки купити автомобіль і добудувати другий поверх у батьківській хаті. Квартира не є шлюбним майном, автомобіль «Шкода» не може вважатись спільним майном подружжя, хоч і був придбаний у шлюбі. Що стосується земельних ділянок , то земельні ділянки на праві власності належали померлому ОСОБА_5 і жодним чином не могли бути поліпшені.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 у судовому засіданні первісний позов не визнала, зустрічний позов підтримала та пояснила, що шлюб між нею та громадянином ОСОБА_5 було зареєстровано 24.01.2003 року. Спочатку вони проживали у місті Бровари, ця квартира належала чоловіку. Згодом почали проживати у селі Рожів Макарівського району з мамою чоловіка ОСОБА_5 Після смерті свекрухи спадщину після її смерті прийняв її чоловік ОСОБА_5 До складу спадщини входив житловий будинок та грошові заощадження. За кошти виручені від продажу квартири у місті Бровари зробили ремонт старшому сину у квартирі у місті Бровари, сину ОСОБА_11 оплатили кредит та купили автомобіль «Шкода» з автосалону. Що стосується купівлі будівельних матеріалів, то вони купувались за кошти, які вона отримала від першого шлюбу за те що виписалась з квартири у 2005 році. Так ОСОБА_12 виплатив їй 35 000 доларів США.. Земельні ділянки нею оброблялись, садили дерева.
Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_13 у судовому засіданні первісний позов заперечив, зустрічний позов підтримав, подав письмові заперечення.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи та матеріали спадкової справи , судом було встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер громадянин ОСОБА_5 . ( а.с. 24 ) . Після його смерті відкрилась спадщина за законом на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1, земельних ділянок та автомобіля «Шкода».
Відповідно до норм чинного цивільного законодавства спадкоємці першої черги за законом звернулись з письмовими заявами до приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 Так, 11 березня 2011 року свою заяву про прийняття спадщини подала громадянка ОСОБА_4 як дружина покійного ( а.с. 1 спадкової справи )
13 квітня 2011 року заяву про прийняття спадщини подав позивач по справі син померлого ОСОБА_1. ( а.с. 12 спадкової справи )
24 червня 2011 року заяву про прийняття спадщини подали неповнолітній ОСОБА_3 з законним представником ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 1261,1276 ЦК України як син ОСОБА_6 який не встиг прийняти спадщину після смерті свого батька ОСОБА_5.
( а.с. 17 спадкової справи )
24 червня 2011 року заяву подала громадянка ОСОБА_7 про відмову від належної їй частки спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_5 на користь іншого спадкодавця ОСОБА_1. Вона як матір померлого ОСОБА_6 має право як спадкоємець першої черги на спадкування. ( а.с. 16 спадкової справи )
Таким чином, виходячи з викладеного, після смерті ОСОБА_5 відповідно до ст.ст.1268,1269 спадщину за законом прийняли позивач ОСОБА_1, позивач ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_4.
Спадкоємець ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті громадянина ОСОБА_5 відповідно до ст. 1276 ЦК України ( спадкова трансмісія) , оскільки син громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 18 спадкової справи )
Що стосується спадкового майна, то за життя громадянин ОСОБА_5 успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_9 житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 в і даний факт жодною стороною не оспорюється.
Відповідно до норми ст.. 57 Сімейного кодексу України успадкований житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в селі Рожів Макарівського району є особистою приватною власністю ОСОБА_5 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що житловий будинок у АДРЕСА_1 в був побудований у 1995 році, до 2007 року мав пічне опалення. ОСОБА_15 зробили перепланування сараю, викопали криницю, побудували сарай, зробили огорожу.
Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснила, що працювала листоношею у селі Рожів Макарівського району і неодноразово була у спірному житловому будинку. Стверджує, що ОСОБА_4 разом з чоловіком ремонтували будинок, провели газ, обладнали все.
Слід вказати, що відповідачка по справі ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_5 24 січня 2003 року .
Зі слів відповідачки по справі деякий час вони з чоловіком мешкали у місті Бровари , а пізніше переїхали до села Рожів Макарівського району Київської області, де проводили ремонт будинку, переобладнували його. Однак, власниця житлового будинку ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщину після її смерті громадянин ОСОБА_5 прийняв 31.10.2008 року отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом саме на домоволодіння по АДРЕСА_1
З огляду на вищевказане, слід вказати , що суду невідомо коли саме ( у які роки) відповідачка по справі вкладала свої кошти у ремонт та переобладнання житлового будинку при житті ОСОБА_9 чи вже після її смерті.
Що стосується земельних ділянок , то матеріалами справи підтверджується, що за життя громадянин ОСОБА_5 на підставі рішення Рожівської сільської ради від 02.07.2008 року №191-21-5 приватизував дві земельні ділянки : земельну ділянку площею 0,1300 га , цільове призначення ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2500 га , цільове призначення будівництво та обслуговування жилого будинку, що розташована в АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.116,118, 121 Земельного кодексу України громадянин ОСОБА_5 використав своє право на безоплатну передачу йому земельних ділянок у встановлених законодавством розмірах.
Відповідно до ст.. 57 ч.5 Сімейного кодексу України земельна ділянка набута одним із подружжя за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки , що перебувала у користуванні або одержана внаслідок приватизації із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації визначених Земельним кодексом України є особистою приватною власністю одного з подружжя.
Так, Постановою Верхового суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судом земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зі змінами внесеними Постановою ВСУ №2 від 19.03.2010 року передбачено, що відповідно до положень ст..ст.81,116 ЗК України окрема земельна ділянка одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації є його особистою приватною власністю , а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі , а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
Що стосується транспортного засобу автомобілі «Шкода Октавіа» д.н. НОМЕР_1, то вказаний автомобіль був придбаний громадянином ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу автомобіля № 8\2807 від 03.12.2008 року. ( а.с. 6-9).
Як пояснила у судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 автомобіль «Шкода» було придбано у період шлюбу проте за кошти виручені за продаж квартири у місті Бровари.
Дійсно, 09.07.2008 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_17 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , що був укладений між громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_18 . ( а.см. 22-23)
Відповідно до ст.. 57 ч. 3 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю є майно, набуте нею чи ним за час шлюбу , але за кошти , які належали їй, йому особисто.
Що стосується самочинно зведених споруд - мансардної надбудови будинку АДРЕСА_1 та гаражу, що знаходиться за вказаною адресою, то заявляючи позовну вимогу про визнання права власності на будівельні матеріали використані при зведені вказаних самочинних споруд, позивачами було подано до матеріалів справи висновок спеціаліста №С-13306 експертного, будівельно-технічного дослідження щодо визначення дійсної (ринкової) вартості будівельних матеріалів, використаних при будівництві мансардного поверху будинку та гаражу в домоволодінні АДРЕСА_1.
Проте, під час допиту свідків заявлених стороною відповідачки ОСОБА_4 було встановлено, що за час перебування у шлюбі подружжя ОСОБА_15 за спільні кошти почали добудовувати другий поверх на будинку АДРЕСА_1. Проте, коли саме купувались будівельні матеріали, за чиї кошти, коли саме зводився гараж , за чиї кошти, суду не повідомили.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, у судовому засіданні позивачі не надали суду належних та переконливих доказів, що будівельні матеріали використані при зведені мансардного поверху на будинку АДРЕСА_1 та гараж за цією адресою були придбані саме за кошти ОСОБА_5 виручені від продажу квартири у місті Бровари. А тому суд в цій частині позову , відмовляє.
З урахуванням всього вищевикладеного, суд вважає, що у судовому засіданні було встановлено та доведено, що саме ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті громадянина ОСОБА_5 .
Спадкове майно, на яке претендують позивачі за первісним позовом дійсно є майном, що підлягає спадкуванню і не може бути визнане спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
Відповідно до Листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753\0\4-13 від 16.05.2013 року п.3.1. право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу , який засвідчує його право власності . ( ст. 392 ЦК України)
Таким чином, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов - задоволенню не підлягає.
Заперечення представника відповідача ОСОБА_13 про те, що позивачі по справі втратили право на прийняття спадщини суд до уваги не приймає, оскільки вказані твердження будуть предметом розгляду іншої справи у Броварському районному суді Київської області.
Керуючись ст. ст. 13, 15,60,79,88, 209,212-215,223 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє від імені неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину будинку, автомашини та земельної ділянки в порядку спадкування за законом , задоволити частково .
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права спільної сумісної власності на спадкове майно, залишити без задоволення .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно , яке складається :
- 1\2 частини житлового будинку з відповідними надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1;
- 1\2 частини автомобіля «Шкода Октавіа» д.н. НОМЕР_2 ;
- 1\2 частину земельної ділянки, площею 0,1300 га, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення ведення особистого селянського господарства. ( Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №332632 виданий на ім."я ОСОБА_5 ) ;
- 1\2 частину земельної ділянки, площею 0,2500 га, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення будівництво та обслуговування жилого будинку , ( державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №332631 виданий на ім."я ОСОБА_5 ).
- Визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно , а саме :
- 1\6 частини житлового будинку з відповідними надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1;
- 1\6 частини автомобіля «Шкода Октавіа» д.н. НОМЕР_2 ;
- 1\6 частину земельної ділянки, площею 0,1300 га, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення ведення особистого селянського господарства. ( Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №332632 виданий на ім."я ОСОБА_5 ) ;
- 1\6 частину земельної ділянки, площею 0,2500 га, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення будівництво та обслуговування жилого будинку , ( державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №332631 виданий на ім."я ОСОБА_5 ).
Визнати за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, а саме :
- 1\3 частини житлового будинку з відповідними надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1;
- 1\3 частини автомобіля «Шкода Октавіа» д.н. НОМЕР_2 ;
- 1\3 частину земельної ділянки, площею 0,1300 га, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення ведення особистого селянського господарства. ( Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №332632 виданий на ім."я ОСОБА_5 ) ;
- 1\3 частину земельної ділянки, площею 0,2500 га, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення будівництво та обслуговування жилого будинку , ( державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №332631 виданий на ім."я ОСОБА_5 ).
В задоволенні інших позовних вимог , відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 10 днів з часу його проголошення.
Рішення набирає чинності відповідно до ст. 223 ЦПК України.
Суддя М.Ю. Устимчук