Рішення від 24.07.2013 по справі 914/2486/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2013 р. Справа № 914/2486/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Сарепта", м. Донецьк,

до відповідача:приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс", м. Рава-Руська,

про: стягнення 100' 699,78 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:Гашина Ю.В. - довіреність від 03.07.2013 р.,

відповідача:не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Сарепта" до приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" про стягнення 100' 699,78 грн. Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.06.2013 року провадження у справі порушено, справу призначено до розгляду на 10.07.2013 року. Розгляд справи відкладався на 24.07.2013 р. у зв'язку з неприбуттям в судове засідання позивача.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог обґрунтовано тим, що відповідач у порушення досягнутих домовленостей не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 98' 699,77 грн.

У зв'язку із зменшенням позовних вимог суд враховує наступне. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідач у судовому засіданні 10.07.2013 р. не заперечив проти позовних вимог, надав акт звірки взаємних розрахунків, який підтверджує заявлену до стягнення суму боргу.

В судове засідання 24.07.2013 року представник відповідача не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду під розписку, причин неприбуття не повідомив, письмового відзиву на позов не надав. Таким чином, судом було створено відповідачу усі можливості для висловлення власної позиції з приводу предмета спору та подання доказів на свій захист. Оскільки в судове засідання 24.07.2013 року не було подано жодних клопотань, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та здійснює її розгляд на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами та відсутності представника відповідача.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

На виконання досягнутих домовленостей позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на суму 100' 634,87 грн., про що свідчать видаткові накладні та довіреності, долучені до матеріалі справи: №О-00000165 від 05.06.2012 р. на суму 5' 033,35 грн. та довіреність №Л-2205 від 05.06.2012 р.; №О-00001166 від 18.06.2012 р. на суму 4' 104,40 грн. та довіреність №Л-2378 від 18.06.2012 р.; №О-00001169 від 18.06.2012 р. на суму 8' 917,01 грн. та довіреність від 18.06.2012 р., №О-00001666 від 22.06.2012 р. на суму 1' 758,05 грн. та довіреність від 18.06.2012 р.; №О-00001667 від 22.06.2012 р. на суму 369,40 грн. та довіреність від 18.06.2012 р., №О-00001668 від 22.06.2012 р. на суму 656,53 грн. та довіреність від 18.06.2012 р., №О-00000038 від 02.07.2012 р. на суму 5'151,45 грн. та довіреність №Л-2660 від 02.07.2012 р., №О-00000531 від 09.07.2012 р. на суму 738,80 грн. та довіреність №Л-2658 від 09.07.2012 р., №О-00000533 від 09.07.2012 р. на суму 2' 892,66 грн. та довіреність від 09.07.2012 р., №О-00001125 від 16.07.2012 р. на суму 1' 313,40 грн. та довіреність №Л-2749 від 16.07.2012 р., №О-00001127 від 16.07.2012 р. на суму 4' 348,69 грн. та довіреність від 16.07.2012 р., №О-00001131 від 16.07.2012 р. на суму 513,05 грн. та довіреність №Х-711 від 16.07.2012 р., №О-00001132 від 16.07.2012 р. на суму 393,79 грн. та довіреність від 16.07.2012 р., №О-00001687 від 23.07.2012 р. на суму 2' 933,52 грн. та довіреність №Л-2749 від 16.07.2012 р., №О-00000787 від 14.08.2012 р. на суму 2' 052,20 грн. та довіреність №Л-3127 від14.08.2012 р., №О-00000789 від 14.08.2012 р. на суму 4' 139,78 грн. та довіреність від 14.08.2012 р., №О-00001715 від 28.08.2012 р. на суму 752,26 грн. та довіреність від 28.08.2012 р., №О-00001717 від 28.08.2012 р. на суму 943,81 грн. та довіреність №Л-3249 від 28.08.2012 р., №О-00001718 від 28.08.2012 р. на суму 944,00 грн. та довіреність 28.08.2012 р., №О-00000185 від 03.09.2012 р. на суму 3' 150,12 грн. та довіреність №Л-3330 від 03.09.2012 р. №О-00002103 від 24.09.2012 р. на суму 2' 791,00 грн., №О-002104 від 24.09.2012 р. на суму 4' 403,96 грн., №О-00000851 від 08.10.2012 р. на суму 2' 277,50 грн. та довіреність №Л-3635 від 08.10.2012 р., №О-00000852 від 08.10.2012 р. на суму 7' 395,43 грн. довіреність від 08.10.2012 р., №О-00000853 від 08.10.2012 р. на суму 355,20 грн. довіреність від 08.10.2012 р., №О-00002206 від 23.10.2012 р. на суму 2' 637,10 грн. та довіреність №Л-3751 від 23.10.2012 р., №О-00002207 від 23.10.2012 р. на суму 5' 100,02 грн. та довіреність від 23.10.2012 р., №О-00000371 від 06.11.2012 р. на суму 4' 744,38 грн. та довіреність №Л-3841 від 06.11.2012 р., №О-00000480 від 07.11.2012 р. на суму 1' 780,96 грн. та довіреність №Х-1025 від 07.11.2012 р., №О-00000481 від 07.11.2012 р. на суму 359,60 грн. та довіреність від 07.11.2012 р., №О-00001361 від 17.12.2012 р. на суму 2' 916,80 грн. та довіреність №Л-4093 від 17.12.2012 р., №О-00001362 від 17.12.2012 р. на суму 8' 967,36 грн. та довіреність від 17.12.2012 р., №О-00001364 від 17.12.2012 р. на суму 639,30 грн. та довіреність від 17.12.2012 р., №О-00001366 від 17.12.2012 р. на суму 781,14 грн. та довіреність від 17.12.2012 р., №О-00002184 від 24.12.2012 р. на суму 2' 349,00 грн. та довіреність від 24.12.2012 р., №О-00000546 від 10.01.2013 р. на суму 2' 119,85 грн. та довіреність №Л-15 від 10.01.2013 р.

Позивачем на адресу відповідача скеровувалась вимога від 26.02.2013 р. про оплату заборгованості за поставлений товар протягом 7 календарних днів. Зазначену вимогу надіслано на адресу відповідача 05.03.2013 р., про свідчать копія поштової квитанції та опису вкладення у лист, долучені до матеріалів справи.

Сторонами підписано та скріплено печатками підприємств акт звірки взаємних розрахунків станом на 09.07.2013 р. Згідно з цим актом заборгованість відповідача перед позивачем становить 98' 699,77 грн.

Станом на час вирішення судом справи заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 98' 699,77 грн. Доказів зворотнього відповідачем суду не представлено.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Згідно з частиною другою статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частина друга статті 642 Цивільного кодексу України зазначає, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору поставки в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, що засвідчується діями вчиненими сторонами, а саме: поставка товару, прийняття товару, часткова оплата вартості поставленого товару.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Оскільки сторонами не було встановлено іншого строку для оплати товару, у відповідача виник обов'язок з оплати після отримання товару на підставі видаткових накладних. Такого ж тлумачення дотримується і Вищий господарський суд України, що відображено в інформаційному листі від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права". Крім того, позивачем надіслано відповідачу претензію про оплату заборгованості.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідач отримав, проте не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 98' 699,77 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

В силу положень пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог. Ціна позову становить 98' 699,77 грн. Таким чином, в силу вимог частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1' 973,99 грн. Проте позивачем сплачено 2' 014,00 грн. судового збору. З огляду на зазначене, сплачена сума судового збору у розмірі 40,01 грн. підлягає поверненню товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Сарепта".

Враховуючи наведене, керуючись статтями 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" (адреса: вулиця Калнишевського, будинок 5, місто Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область, 79052; ідентифікаційний код 13808034) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Сарепта" (адреса: вулиця Поліграфічна, будинок 18, місто Донецьк, Донецька область, 83054; ідентифікаційний код 20339315) 98' 699,77 грн. основного боргу, 1' 973,99 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Сарепта" (адреса: вулиця Поліграфічна, будинок 18, місто Донецьк, Донецька область, 83054; ідентифікаційний код 20339315) 40,01 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №354 від 12.04.2013 р.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.07.2013 р.

Суддя Рим Т.Я.

Попередній документ
32648371
Наступний документ
32648376
Інформація про рішення:
№ рішення: 32648372
№ справи: 914/2486/13
Дата рішення: 24.07.2013
Дата публікації: 29.07.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори