Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 липня 2013 р. Справа №805/6674/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
судді Загацької Т.В.,
при секретарі Телешові В.О.
за участю :
представників позивача Білецького В.М., Сазонова В.М.
представника відповідача Майдикова С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000011510 від 10.01.2013 року,-
Позивач, державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000011510 від 10.01.2013 року про сплату штрафу у розмірі 2269,59 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на його адресу надійшло податкове повідомлення - рішення № 0000011510 від 10.01.2013 року (вх. №47 від 15.01.2013 року). Вказане податкове повідомлення - рішення позивач вважає незаконним.
Також позивач вказує на те, що ним була відправлена декларація засобами електронного зв'язку 29.10.2012 року та отримана квитанція №2 про прийняття декларації 30.10.2012 року на суму 83951,82 грн., у тому числі викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на суму 22695,78 грн. Оплата була здійснена 31.10.2012 року згідно платіжного доручення №389 на суму 22695,78 грн., тобто в строки, передбачені Податковим кодексом України.
Виявивши неточність в розрахунковому рахунку при сплаті суми екологічного податку у розмірі 22695,78 грн., позивач направив лист від 05.11.2012 року №2699 відповідачу, згідно якого просив врегулювати сплату цієї суми з розрахункового рахунку 33116364700202 на розрахунковий рахунок 33118362700202. Повернення коштів позивачу, як передбачено Податковим кодексом України, не відбулось, оскільки грошові кошти на рахунки підприємства не надходили.
У відповідності до розрахунку штрафних санкцій (додаток до акту від 19.12.2012 року №4295/1530/34032208) надходження коштів до податкового органу відбувалось у період з 20.11.2012 року по 29.11.2012 року, що значно більше вищезазначеного строку, таким чином з порушенням вимог податкового законодавства.
На підставі вищевказаного, позивач просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000011510 від 10.01.2013 року про сплату штрафу у розмірі 2269,59 грн.
В судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав на те, що на підставі акту перевірки від 19.12.2012 року №4295/1530/34032208, відповідно до ст. 126 податкового кодексу України, ним було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким за затримку граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з екологічного податку (надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами) визначений штраф у розмірі 2269,59 грн. Оскільки зменшення абсолютного значення суми податкового боргу позивача, тобто погашення податкового боргу з екологічного податку (надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами) відбулось з порушенням встановлених строків сплати, то відповідно була застосована штрафна санкція.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Судом встановлено, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача, на підставі якої складено акт №4295/1530/34032208 від 19.12.2012 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання.
Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з екологічного податку протягом строків, визначених п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.
На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення № 0000011510 від 10.01.2013 року, відповідно до якого позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2269,59 грн. за платежем: надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Суд приходить до висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи позивачем 30.10.2012 року була подана до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби податкова декларація екологічного податку за 3 квартал 2012 року, в рядку 1.1.1 за показником «за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (р.1 додатка 1) якої були визначені податкові зобов'язання у розмірі 22695,78 грн.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України, яка встановлює порядок подання податкової звітності та сплати екологічного податку, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Отже, граничним строком сплати узгоджених податкових зобов'язань за вищезазначеною декларацію було 19.11.2012 року.
В судовому засіданні встановлено, що 06.11.2012 року вх.№20/5 відповідачем за факсимільним зв'язком було отримано від позивача копію листа від 05.11.2012 року №2699, відповідно до якого останній просив помилково перераховану відповідно до платіжного доручення №389 від 31.10.2012 року суму екологічного податку 22695,78 грн. перерахувати з розрахункового рахунку №33116364700202 на розрахунковий рахунок №33118362700202 по коду 19010100.
Оригінал зазначеного листа відповідач отримав 13.11.20121 року, що підтверджується відповідним штампом реєстрації вхідної кореспонденції.
Представник відповідача в судовому засіданні надав висновок Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби №813 від 07.11.2012 року про перерахування помилкового сплачених позивачем платіжним дорученням №389 від 31.10.2012 року коштів у сумі 22695,78 грн. на рахунок №33118362700202 по коду 19010100.
Зазначений висновок був отриманий відповідним органом Державної казначейської служби України 13.11.2012 року вх.№01-3179.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені ст.43 Податкового кодексу України, відповідно до змісту якої встановлено наступне.
Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України).
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п.43.2 ст.43 Податкового кодексу України).
При цьому в п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України).
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України).
З аналізу зазначених норм Податкового кодексу України та фактичних обставин справи вбачається, що відповідачем своєчасно та відповідно до вимог законодавства були проведені заходи щодо перерахування помилково сплачених позивачем коштів на відповідний рахунок.
Суд не приймає до уваги доводи позивача, що відповідач самостійно мав зробити відповідне перерахування після отримання надмірно сплачених коштів, у зв'язку з тим, що за приписами п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення є подання платником податків відповідної заяви.
Водночас, згідно з пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що в подальшому перерахування суми коштів у розмірі 22695,78 грн. в рахунок сплати податкового зобов'язання з екологічного податку здійснювалось органом, що здійснює казначейське обслуговування, на відповідний рахунок 20.11.2012 року, 21.11.2012 року, 22.11.2012 року, 26.11.2012 року, 27.11.2012 року, 28.11.2012 року та 29.11.2012 року.
У зв'язку з тим, що погашення податкового боргу з екологічного податку фактично відбулось з порушенням граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, відповідачем правомірно були нараховані штрафні санкції у розмірі 2269,59 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 69 визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про необґрунтованість позову державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000011510 від 10.01.2013 року, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні позов у повному обсязі.
На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 227, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000011510 від 10.01.2013 року, - відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 23.07.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 26.07.2013 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Загацька Т. В.