№ справи:2/123/401/2013 Головуючий суду першої інстанції:Сенько М.Ф.
№ провадження:22-ц/190/4234/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Синельщікова О. В.
"22" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Синельщікової О.В.
суддів:Курської А.Г.,
при секретарі:Чистякової Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення та зняття з реєстраційного обліку,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2013 року,
Оскаржуваною ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2013 року у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_7 ставить питання про скасування ухвали суду і просить постановити нову ухвалу про задоволення клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що судом необґрунтовано було відмовлено їй у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, оскільки заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 31 жовтня 2011 року, яке набрало законної сили, ухвалено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Крім того, посилається на те, що судом порушено вимоги частини 6 статті 209 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки у судовому засіданні 02 квітня 2013 року було проголошено тільки вступну та резолютивну частини ухвали.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заочним рішенням суду від 31 жовтня 2011 року, на яке посилалася представник відповідача, відмовлено у позові про виселення у зв'язку з недотриманням порядку виселення із іпотечного житла, який встановлений статтею 40 Закону України «Про іпотеку», і змінилися обставини, що стали підставами для звернення до суду з новим позовом про виселення.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його відповідним обставинам справи та вимогам процесуального закону.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
При апеляційному перегляді питання встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2011 року у справі № 2-3970/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення позов ПАТ «КБ «Приватбанк» задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 перед ПАТ «КБ «Приватбанк» за кредитним договором № SIIPGI0000001781 від 26 листопада 2007 року в розмірі 232.398,10 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, - шляхом її продажу на прилюдних торгах.
Початкову ціну продажі предмету іпотеки визначено на підставі оцінки, поведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90% його вартості, визначеної шляхом його оцінки, - у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».
Стягнено з ОСОБА_5 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 1.820 грн.
В задоволенні решти вимог відмовлено (а.с.12).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про виселення, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про виселення мешканців квартири, що є предметом іпотеки є передчасними, оскільки не дотримано порядку, визначеного частиною 2 статті 40 Закону України «Про іпотеку».
Із матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2012 року позивач ПАТ «КБ «Приватбанк» звернувся з новим позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення та зняття з реєстраційного обліку, мотивуючи вимоги тим, що після прийняття 31 жовтня 2011 року Київським районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим заочного рішення, яке набрало законної сили, про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, ПАТ «КБ «Приватбанк» звернувся до відповідачів з письмовими вимогами добровільно звільнити вказане житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання вимог, однак, отримавши 26 червня 2012 року письмові вимоги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.13,14), відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у встановлений строк добровільно не звільнили зазначене житлове приміщення.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстави зазначених останніх позовних вимог ПАТ «КБ «Приватбанк» не є тотожними позову, який вирішений судом 31 жовтня 2011 року.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у закритті провадження у справі за підстав пункту 2 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України є таким, що відповідає вимогам процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм процесуального права, а тому не приймаються до уваги колегії суддів апеляційного суду
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалу постановлено з додержанням вимог процесуального закону, і підстав для її скасування не має.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Синельщікова О.В. Курська А.Г. Чистякова Т.І.