"24" липня 2013 р. м. Київ К/9991/4148/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Конюшка К.В.
суддів Горбатюка С.А.
Черпіцької Л.Т.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу, подану ОСОБА_2 від імені Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року
у справі № 2а/0570/17115/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія»
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області
про скасування припису
У вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про скасування припису від 18.07.2011 №312.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2011 у задоволенні адміністративного відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про задоволення позову. Скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 18.07.2011 №312.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказаний судовий акт з мотивів порушення апеляційним судом норм матеріального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував правомірний припис відповідача, оскільки окремі порушення процедури здійснення перевірки та оформлення її результатів не можуть бути підставою для скасування припису про законні вимоги суб'єкта владних повноважень припинити експлуатацію об'єкта будівництва.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Вікторія» просило залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області 06.07.2011 за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» встановлені порушення положення статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: виконання будівельних робіт з реконструкції приміщень офісно-готельного центру без отримання в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю дозвільної документації на виконання будівельних робіт; статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: експлуатація приміщень офісно-готельного центру без прийняття його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку після реконструкції.
За результатами зазначеної перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області винесений припис №301 від 06.07.2011, яким ТОВ «Вікторія» запропоновано припинити експлуатацію офісно-готельного центру до прийняття його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку та надати до інспекції довідку про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт при реконструкції, інформацію про підрядну організацію, дозвільну документацію на реконструкцію в термін до 13.07.2011.
18.07.2011 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області за результатами проведеної перевірки виконання припису №301 від 06.07.2011 установлено, що вимоги припису №301 від 06.07.2011 ТОВ «Вікторія» не виконані, на підставі чого відповідачем винесений припис №312 від 18.07.2011, яким повторно запропоновано позивачу припинити експлуатацію офісно-гостинного центру до прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку та надати довідку про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт у термін до 29.07.2011.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів відсутність порушення з боку ТОВ «Вікторія» порушення положень статей 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на усунення яких був винесений оспорюваний припис.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач, виконуючи владні управлінські функції, діяв не у спосіб, визначений законом, а оспорюваний припис складений на підставі акта перевірки, який не відповідає установленим вимогам. Зокрема, акт перевірки складений без обов'язкових реквізитів. Не вказано, чи акт плановий чи позаплановий, найменування заходу: перевірка, ревізія, обстеження, огляд; відсутнє будь-яке обґрунтування висновку щодо невиконання припису №301 від 06.07.2011, відсутній підпис суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи, зауваження суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи або запис про відмову підписувати акт тощо. Крім того, представником позивача наданий журнал реєстрації перевірок ТОВ «Вікторія», починаючи з 2000 року, у якому відсутній запис, що 18.07.2011 державний інспектор був на перевірці на території ТОВ «Вікторія».
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оспорюваний припис підлягає скасуванню, оскільки під час здійснення контрольного заходу та при оформленні його результатів відповідач діяв не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає зазначені висновки суду апеляційної інстанції помилковими з огляду на таке.
Відповідно до частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у чинній на момент виникнення спірних відносин редакції) експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Згідно з положеннями пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
Пунктом 9 указаної норми передбачено, що посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки також мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
За загальним правилом припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога суб'єкта владних повноважень.
Як установлено, оспорюваний припис полягає у зобов'язанні позивача усунути порушення статей 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Ця вимога є обов'язковою для ТОВ «Вікторія». Оскільки позивач не довів відсутність з його боку порушення вказаних положень норм права, у касаційній скарзі відсутні будь-які посилання на докази чи обставини справи, які свідчать про те, що ТОВ «Вікторія» не порушувало статті 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», то припис відповідача №312 від 18.07.2011 є законним та скасуванню не підлягає.
Окремі порушення процедури здійснення перевірки та недотримання належної форми фіксації результатів такої перевірки можуть свідчити лише про неправомірність дій працівників інспекції державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, а не про незаконність вимоги (припису) про усунення порушень чинного законодавства України, яке допускає (допустив) суб'єкт господарювання.
У той же час, колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що оспорюваний припис не є вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, не прийнятого в експлуатацію.
Ураховуючи викладене, доводи касаційної скарги заслуговують на увагу та підтверджуються вище переліченими нормами права, у зв'язку з чим наявні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
Касаційну скаргу, подану ОСОБА_2 від імені Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року в даній справі скасувати, залишивши в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 КАС України.