22 липня 2013 року м. Київ К/9991/74349/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012
та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2011
у справі № 2а-9133/10/6/0170
за позовом Сімферопольського учбово-виробничого об'єднання «Кримпласт» Українського товариства сліпих
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Сімферопольське учбово-виробниче об'єднання «Кримпласт» Українського товариства сліпих звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0016632301/0 від 17.12.2008, № 0016622301/0 від 17.12.2008, № 0000572301/0 від 19.01.2009, № 0002082301 від 25.02.2009, № 0003412301/0 від 24.03.2009, № 0004822301/0 від 21.04.2009, № 0005592301/0 від 08.05.2009, № 0007762301/0 від 16.06.2009, № 0009782301/0 від 29.07.2009, № 0010742301/0 від 17.08.2009, № 0012042301/0 від 18.09.2009, № 0013202301/0 від 22.10.2009, № 0000014001/0 від 20.11.2009, № 0000154001/0 від 29.12.2009, № 0000034001/0 від 19.01.2010, № 0000334001/0 від 15.02.2010, № 0000634001/0 від 19.04.2010.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2011, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведених перевірок за період з 20.11.2009 по 19.04.2010, встановлені порушення пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, пп. пп. 6.2.1, 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
На підставі результатів проведених перевірок відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість:
- № 0016632301/0 від 17.12.2008 в розмірі 2 084 470 грн.;
- № 0016622301/0 від 17.12.2008 в розмірі 406 517 грн.;
- № 0000572301/0 від 19.01.2009 в розмірі 407 830 грн.;
- № 0002082301 від 25.02.2009 в розмірі 248 211 грн.;
- № 0003412301/0 від 24.03.2009 в розмірі 496 984 грн.;
- № 0004822301/0 від 21.04.2009 в розмірі 1 241 209 грн.;
- № 0005592301/0 від 08.05.2009 в розмірі 2 672 789,93 грн.;
- № 0007762301/0 від 16.06.2009 в розмірі 9 912 грн.;
- № 0009782301/0 від 29.07.2009 в розмірі 415 грн.;
- № 0010742301/0 від 17.08.2009 в розмірі 382 738 грн.;
- № 0012042301/0 від 18.09.2009 в розмірі 177 409 грн.;
- № 0013202301/0 від 22.10.2009 в розмірі 377 476 грн.;
- № 0000014001/0 від 20.11.2009 в розмірі 295 044 грн.;
- № 0000154001/0 від 29.12.2009 в розмірі 380 533 грн.;
- № 0000034001/0 від 19.01.2010 в розмірі 377 065 грн.;
- № 0000334001/0 від 15.02.2010 в розмірі 474 224 грн.;
- № 0000634001/0 від 19.04.2010 в розмірі 715 451 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Відповідно до положень пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» за нульовою ставкою оподатковуються операції з: поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.
Матеріалами справи встановлено, що Сімферопольське учбово-виробниче об'єднання «Кримпласт» Українського товариства сліпих, при оподаткуванні операцій з реалізації товарів власного виробництва за період з 01.12.2007 по 30.04.2010 застосовувало нульову відсоткову ставку з податку на додану вартість згідно з вимогами зазначеної норми Закону.
З аналізу пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що застосування цієї норми можливо лише при виконанні наступних умов:
1. Цей пункт застосовується тільки підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, щодо оподаткування операцій з поставки товарів, безпосередньо виготовлених такими організаціями. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.
2. Кількість інвалідів, які мають там (на підприємстві-платнику) основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.
3. Фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.
4. Сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.
Позивач є підприємством громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю та мало за період з 01.12.2007 по 30.04.2010 належні дозволи, що надані уповноваженою міжвідомчою комісією.
Документами кадрового обліку підтверджується виконання позивачем за період з 01.12.2007 по 30.04.2010 умови, передбаченої пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо кількості інвалідів, які мають основне місце роботи на підприємстві, у розмірі не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.
Фонд оплати праці інвалідів, які мають основне місце роботи на Сімферопольському учбово-виробничому об'єднанні «Кримпласт» Українського товариства сліпих в період з грудня 2007 року по травень 2010 року становить більше 25% суми загальних витрат на оплату праці, що включається до складу валових витрат виробництва, що також підтверджується висновком експерта № 59/10 від 20.09.2011.
Згідно з положеннями пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» нульова ставка з ПДВ може застосовуватися підприємствами громадських організацій інвалідів тільки відносно операцій з поставки товарів, що безпосередньо виготовляються такими підприємствами. Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.
Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, висновком експерта № 59/10 від 20.09.2011, сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовувались Сімферопольським учбово-виробничим об'єднанням «Кримпласт» Українського товариства сліпих у виготовленні продукції за період грудень 2007 року - квітень 2010 року, складають понад 8% від продажної ціни такої продукції, окрім незначної кількості (менше 1% від загального обсягу) електротоварів (подовжувачів).
Також висновком експерта № 59/10 від 20.09.2011 встановлена обґрунтованість застосування нульової ставки Сімферопольським учбово-виробничим об'єднанням «Кримпласт» Українського товариства сліпих при оподаткуванні операції з реалізації товарів власного виробництва за період з 01.01.2008 по 30.04.2010 з документальним підтвердженням. Виключення складає незначна кількість операцій (менше 1%) з реалізації деяких видів подовжувачів (електротоварів) власного виробництва, вартість переробки яких нижче 8%.
Враховуючи, що доводи відповідача про допущені позивачем порушення норм матеріального права, що стали підставою для зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями не знайшли свого підтвердження в судовому порядку, суди попередніх інстанцій дійшли правльного висновку про наявність підстав для скасування цих повідомлень-рішень.
За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.
Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний