"15" липня 2013 р. м. Київ К/9991/68932/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.
Кошіля В.В.,
при секретарі - Струсевич Д.С.,
за участю представників:
позивача - не з'явилися,
відповідача - Борисенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.02.2011
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012
у справі № 2а-4502/10/0770
за позовом Спільного Українсько-Словацького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фем-Інвест"
до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2010 року №0000382341/0 (388/23-1/31682629/3847) в частині на суму 2 238587,75 грн. -
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012, задоволено позов (з урахуванням уточнених позовних вимог): визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2010 № 0000382341/0 (388/23-1/31682629/3847) в частині на суму 2238587,75 грн.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання позивачем вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.06.2009, складено акт № 160/23-1/31682629 від 04.02.2010, в якому зафіксовано порушення позивачем пп.1.22.1 п.1.22, п.1.23 ст.1, п.4.1 ст.4, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8, пп.11.3.3 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 1 184 437,00 грн.
На підставі акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000382341/0 (388/23-1/31682629/3847) від 17.02.2010, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 184 437,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 068 412,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що проценти за кредит, які в акті перевірки кваліфіковані як безповоротна фінансова допомога, нараховані у відповідності до кредитного контракту № 15 від 03.09.2003 та додаткових угод №1, №2 до контракту від 09.12.2003, які зареєстровані в управлінні Національного банку України (реєстраційне свідоцтво № 68-013/106 від 12.12.2003 та додаток до реєстраційного свідоцтва від 21.09.2010 № 1).
Вищевказаний договір є строковим і, таким чином, не підпадає під ознаки наведені в акті перевірки, як підстава збільшення валових доходів. Крім того, термін позову по даному договору не сплив, як це зазначено в акті, оскільки угодою між сторонами договору № 4 від 25.06.2008 було відтерміновано сплату відсотків до 01.07.2013.
Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Підпунктом 1.22.1 п.1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 вказаного Закону, до складу валового доходу включається, зокрема, сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до кредитного договору - контракту № 15 від 03.12.2003, отримано фінансовий кредит від засновника Femak s.r.o, SNP 350/95.9009 Limbach (Словакія) на загальну суму 200000 Євро. Відповідно до Доповнень № 1 від 09.12.2003 до Контракту № 15 від 03.12.2003, СП ТОВ "Фем - Інвест" зобов'язується повернути Femak s.r.o, SNP 350/95.9009 Limbach суму отриманого по даному контракту кредиту та відсотків шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок кредитора. Нараховані згідно даного контракту відсотки повинні виплачуватися один раз в шість місяців, починаючи з фактичної дати отримання коштів. Згідно з доповненням № 1, позичальник повинен повернути кредитору відсотки за користування коштами у наступні строки: до 30 грудня 2004 року 4 000, 00 Євро; до 31 березня 2005 року 4 000, 00 Євро; до 30 червня 2005 року 4 000, 00 Євро; до 30 вересня 2005 року 4 000, 00 Євро.
Оскільки, перевіркою встановлено, що підприємством не проводилась сплата відсотків за даним контрактом, і заборгованість перед фірмою Femak s.r.o. (по сплаті відсотків) відсутня, то перевіркою включено до складу валового доходу СП ТОВ „Фем-Інвест" суму відсотків за користування кредитними коштами, як безповоротну фінансову допомогу, на підставі підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в розмірі 12000 Євро за відповідні періоди, а саме: за IV квартал 2008 року на суму 43422,00 гри., за І квартал 2009 року на суму 40634,00 грн., за II квартал 2009 року на суму 42623,00 грн.
Як вбачається з акта перевірки, на виконання Договору № 59/2001 (укладеного згідно Закону України „Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" і на підставі свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту від 18.09.2001 №81 між позивачем та Закарпатською обласною державною адміністрацією (орган управління), який діє на підставі Закону і розпорядження Голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 22.10.1999 №560), підприємством за період 2001 - 2002 років імпортовано технологічне обладнання та устаткування для реалізації вказаного проекту.
На момент проведення документальної перевірки встановлено, що відповідно до листа, наданого підприємству Закарпатською обласною державною адміністрацією (від 20.02.2009 за №06-28/501), укладений договір між позивачем та Закарпатською обласною державною адміністрацією вважається припиненим.
Податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток, оскільки перевіркою встановлено, що обладнання, яке ввозилося у вигляді прямих інвестицій, згідно із Договором № 59/2001 на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, після його припинення, не повернуте і обліковується на балансі підприємства, як додатковий капітал та використовується у власній господарській діяльності, а тому, на підставі п. 1.23 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", перевіркою збільшено позивачу валовий дохід на суму безоплатно отриманих основних засобів (виробничого обладнання та устаткування) у сумі 4 575 432, 56 грн. на дату припинення договору.
Крім того, згідно наданого до перевірки Контракту №2/2001 від 14.09.2001, продавець (Femak s.r.o, SNP 350/95.9009 Limbach) поставляє покупцю (позивач) обладнання для створення комплексних виробничих потужностей по виробництву паркету та паркетної дошки, щита мебельного, столярних виробів, склопакетів та меблів. (Загальна вартість обладнання згідно даного контракту складає 1051000 дол. США).
Однак, як стверджує відповідач, відсутні будь-які докази щодо його виконання сторонами, що можливо кваліфікувати як укладення договору без мети настання правових наслідків.
За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції. Встановити, чи дійсно обладнання, яке ввозилося підприємством для реалізації проекту, не вивезене, обліковується на балансі підприємства як додатковий капітал (4575,4 тис. грн.) та використовується ним у власній господарській діяльності.
Згідно з ч. 5 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій мали можливість витребувати належні докази на підтвердження чи спростування фактів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, що не було ними зроблено.
Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби задовольнити частково.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль