"16" липня 2013 р. м. Київ К/9991/35958/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Приходько І.В.,
при секретарі: Сачко Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року
по справі №2а-1570/2497/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернешнл» (надалі - ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл»)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі)
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі №0010171520/0 від 29.12.2010р. та №0010161520/0 від 29.12.2010р. у відповідних частинах.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2011р. залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012р., позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Ферко», ТОВ «Южмет ЛТД», ТОВ «Укрвторметагро» та Об'єднання «Укрвтормет» за період з 01.07.2009р. по 30.04.2010р., включення до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, що відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень та вересень 2010р., а також значного збільшення податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за вересень 2010р., про що складено додатковий акт №747/15-2/20005502 від 23.12.2010р.
В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі названого акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі прийнято податкові повідомлення-рішення №0010171520/0 від 29.12.2010р., яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість та №0010161520/0 від 29.12.2010р., яким визначено зобов'язання з податку на прибуток.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Так, судами встановлено, що 03.08.2009р. між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» та ТОВ «Вторметекспорт» був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого останнє зобов'язалося поставити ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» пшеницю фуражну 6 класу, а ТОВ було зобов'язано прийняти цей товар та оплатити його.
13.11.2009р. між вказаними підприємствами були укладені договори комісії №8 та №9, відповідно до якого ТОВ «Вторметекспорт» (комісіонер) зобов'язався від свого імені та за рахунок ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (комітент) здійснити реалізацію на експорт пшениці фуражної 6 класу та ячменю фуражного, який належить ТОВ«Олімпекс Купе Інтернешнл» на праві власності.
28.07.2009р., 03.08.2009р., 27.11.2009р. між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» та ТОВ «Ферко» укладений договір комісії №К-1-09/2, згідно з яким останнє (комісіонер) зобов'язався від свого імені та за рахунок ТОВ (комітент) здійснити реалізацію на експорт пшениці фуражної 6 класу, яка належить ТОВ на праві власності.
15.06.2009 року між «Олімпекс Купе Інтернешнл» та ТОВ «Южмет ЛТД» був укладений договір поставки №1-ИМРП-2009 лому ч/м №4, відповідно до якого останнє зобов'язалося поставити ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» вказаний товар, а ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» було зобов'язано прийняти його та оплатити.
За наслідками господарських правовідносин за укладеними договорами позивачем були отримані від контрагентів ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Ферко», ТОВ «Южмет ЛТД» відповідні податкові накладні, які містяться в матеріалах справи, і відповідно до яких ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» віднесло податок на додану вартість до свого податкового кредиту.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.
Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного вище Закону передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Під валовими витратами виробництва та обігу, наведеному у п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після їх закінчення.
Отже, наведені вище правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Судами також встановлено та вбачається з матеріалів справи, господарські операції між позивачем та його контрагентами відносяться до переліку видів основної статної діяльності ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл», здійснення яких також підтверджується іншими первинними документами, в тому числі видатковими накладними, актами прийому-передачі, рахунками та ін., і в ході розгляду справи представник відповідача не надав суду будь-яких доказів щодо недійсності вказаних первинних документів, укладених між ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Ферко», ТОВ «Южмет ЛТД, та отриманих ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл», а також щодо незаконного включення податку на додану вартість по отриманим податковим накладним до свого податного кредиту та витрат по цим операціям до складу валових витрат.
Згідно укладених ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» з ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Ферко», ТОВ «Южмет ЛТД» угод купівлі-продажу та комісії, транспортування товарів за цими угодами здійснювалося не позивачем, а продавцями, а право власності на товари виникало фактично у ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» з моменту завантаження цих товарів в порту на вантажні судна, тобто у позивача не було потреби у складському зберіганні придбаних товарів.
Крім цього, висновки СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі про відсутність реальних поставок по укладеним позивачем договорам, спростовуються експортними митними деклараціями, відповідно до яких придбані у ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Ферко», ТОВ «Южмет ЛТД» товари були експортовані позивачем за межі України, що було засвідчено уповноваженим державним органом, а саме митницею. При цьому вказані митні декларації містять інформацію про надання декларантом при митному оформленні в тому числі і сертифікатів якості цих товарів, екологічних декларацій.
Враховуючи зазначені норми права та викладені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач мав достатні і передбачені Законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємства» підстави як для віднесення до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість у податкових деклараціях за серпень та вересень 2010р. так і для включення до складу валових витрат витрати, пов'язані з виконанням укладених договорів.
За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
_______________________ І.В. Приходько