23 липня 2013 року Справа № 5013/1775/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької Л. Рогач
за участю представників:
позивачаСмаглюк М.О. - довіреність від 14.05.2013 р.
відповідачаОСОБА_5 - довіреність від 02.07.2013 р. ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської міської ради
на постановувід 23.05.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№ 5013/1775/12 господарського суду Кіровоградської області
за позовомКіровоградської міської ради
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6
пророзірвання договорів оренди землі, звільнення та повернення земельної ділянки, приведення земельної ділянки в придатний для використання стан
У грудні 2012 року Кіровоградська міська рада звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ФОП ОСОБА_6 про:
- розірвання договору оренди землі № 302 від 09.11.2006 року, запис у Державному реєстрі земель від 13.11.2006 року за № 173, укладений між сторонами;
- розірвання договору оренди землі № 303 від 09.11.2006 року, запис у Державному реєстрі земель від 13.11.2006 року за № 174, укладений між сторонами;
- зобов'язати ФОП ОСОБА_6 протягом 20 календарних днів з моменту набрання рішенням суду по даній справі законної сили звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 400,01 кв.м. (кадастрові номери 3510100000:39:324:0051 та 3510100000:39:324:0052), яка зайнята фундаментом з каркасами, привести дану земельну ділянку за рахунок відповідача у придатний для подальшого використання стан, в тому числі шляхом знесення (демонтажу) самочинно збудованих (влаштованих) фундаментів з каркасами та повернути дану земельну ділянку Кіровоградській міській раді.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обмежень щодо використання земельних ділянок щодо заборони на впровадження окремих видів діяльності - здійснення будівництва без згоди Орендодавця; збереження природного стану земельної ділянки - внаслідок облаштування фундаменту було пошкоджено родючий шар ґрунту; додержання режиму використання земельної ділянки - здійснення будівництва замість розміщення тимчасових споруд, що є порушенням статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" та пунктів 8, 9, 10 договорів оренди землі № 302 та № 303.
14.03.2013 р. Кіровоградська міська рада подала до господарського суду заяву про відмову від позову в частині повернення спірних земельних ділянок Кіровоградській міській раді (том 2 а.с. 61).
У відзиві на позовну заяву ФОП ОСОБА_6 просила відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що будівельні роботи з розміщення торгівельних павільйонів по АДРЕСА_1 проводились на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № 113 від 20.12.2007 р.
Відповідач також зазначав про недоведеність доводів позивача про порушення умов договору щодо надання доступу до земельних ділянок шляхом встановлення паркану, оскільки згідно з відповідними ДБН зведений відповідачем паркан відноситься до комплексу підготовчих робіт до будівництва, с саме влаштування необхідних огороджень будівельного майданчика, що також було встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2009 р. у справі № 17/127.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2013 р. (суддя Тимошевська В.В.) позовні вимоги задоволені частково, а саме:
- розірвано договір оренди землі № 302 від 09.11.2006 року, запис у Державному реєстрі земель від 13.11.2006 року за № 173, укладений між Кіровоградською міською радою та ФОП ОСОБА_6;
- розірвано договір оренди землі № 303 від 09.11.2006 року, запис у Державному реєстрі земель від 13.11.2006 року за № 174, укладений між Кіровоградською міською радою та ФОП ОСОБА_6;
- зобов'язано ФОП ОСОБА_6 на протязі 20 календарних днів з моменту набрання рішенням суду по даній справі законної сили звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1) загальною площею 400,01 кв. м (кадастрові номери 3510100000:39:324:0051 та 3510100000:39:324:0052), яка зайнята фундаментом з каркасами, привести дану земельну ділянку за рахунок ФОП ОСОБА_6 у придатний для подальшого використання стан, в тому числі шляхом знесення (демонтажу) самочинно збудованих (влаштованих) фундаментів з каркасами.
Припинено провадження у справі в частині зобов'язання ФОП ОСОБА_6 повернути земельну ділянку Кіровоградській міській раді.
Мотивуючи рішення та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено отримання письмової згоди Кіровоградської міської ради, як Орендодавця, на зведення на земельній ділянці, отриманій в оренду за договорами від 09.11.2006 р. № 302 та 303, будівель і споруд, здійснюючи в свою чергу роботи з будівництва капітальної споруди, що є порушенням умов договорів оренди землі, не надавши доказів встановлення на спірних земельних ділянках тимчасових споруд.
За апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_6 Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Євстигнеєв О.С., Павловський П.П., Бахмат Р.М.) переглянувши рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 23.05.2013 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким в частині позовних вимог про зобов'язання ФОП ОСОБА_6 повернути земельну ділянку Кіровоградській міській раді провадження припинив. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Суд апеляційної інстанції зазначив щодо правомірності припинення судом першої інстанції провадження у справі в частині вимог щодо повернення земельної ділянки з огляду на відмову позивача від позову в цій частині.
При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визначені нормами чинного законодавства та умовами укладених між сторонами договорів обов'язки відповідачем не порушені, що свідчить про відсутність підстав для розірвання договорів оренди землі та звільнення земельних ділянок.
Кіровоградська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2013 р. залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статті 610 Цивільного кодексу України, статті 187 Земельного кодексу України, статей 15, 24, 25 Закону України "Про оренду землі" та статті 48 Закону України "Про охорону земель", оскільки відповідачем фактичне використання земельних ділянок не відповідає меті, яка визначена в спірних договорах, а саме здійснюється забудова земельної ділянки.
Скаржник зазначає, що умовами договорів передбачено розміщення на земельних ділянках торгівельних павільйонів, а перевіркою Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Кіровоградській області, проведеною 12.11.2012 р. доведено, що на земельних ділянках отриманих відповідачем за спірними договорами оренди землі, влаштовано фундамент та металевий каркас, що не відповідає порядку розміщення тимчасових споруд та свідчить про здійснення відповідачем робіт з будівництва капітальної споруди, а тому, на думку заявника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем здійснювалось будівництво саме торговельних павільйонів, які не є капітальними спорудами.
Заявник касаційної скарги вказує на правильність висновку суду першої інстанції про те, що дозвіл на будівництво, на який посилається відповідач, не є в силу чинного законодавства згодою орендодавця не здійснення будівництва на переданій в оренду земельній ділянці, а відтак відповідачем здійснюється самочинне будівництво без згоди орендодавця, що є порушенням закону та умов договору та залишено поза увагою суду апеляційної інстанції.
При цьому, у додаткових поясненнях заявник касаційної скарги зазначив, що порушення відповідачем умов договору підтверджується саме висновком Інспекції архібудконтролю від 12.11.2012 р., а технічний висновок 2012 року про проектне рішення фундаментів № 114/10-ТО, на який посилався відповідач у суді касаційної інстанції не може спростовувати факти встановлені приписом уповноваженого законодавством органу. Крім того, рішення міської ради від 14.09.2010 р. № 3863 "Про попереднє погодження місця розміщення малих архітектурних форм суб'єктам господарювання", на яке також посилається відповідач, не є актом, що стосується предмету спору, оскільки міською радою в підставах позовної заяви зазначено про порушення умов спірних договорів оренди землі, а таке рішення не може бути розцінено як дозвіл орендодавця на будівництво за спірними договорами.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, рішенням Кіровоградської міської ради № 1693 від 31.01.2006 р. "Про регулювання земельних відносин" погоджено місце розташування та надано приватному підприємцю ОСОБА_6 згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 20 років площею 0,04 га (в тому числі по угіддях: 0,04 га землі вулиць, набережних площ) по АДРЕСА_1) під розміщення торговельних павільйонів за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.
Рішенням Кіровоградської міської ради № 1757 від 28.02.2006 р. "Про регулювання земельних відносин" затверджено проект землеустрою, акт визначення збитків та надано приватному підприємцю ОСОБА_6 в оренду на 20 років земельну ділянку площею 400,01 кв.м. вулиць, набережних, площ по АДРЕСА_1) під розміщення торговельних павільйонів за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.
09.11.2006 р., на підставі рішення міської ради № 1757 від 28.02.2006 р., між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_6 (орендар) укладено договори оренди землі № 302 та № 303, за умовами яких орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 400,01 кв.м. (200 кв.м і 200,01 кв.м) вулиць, набережних, площ, яка знаходиться по АДРЕСА_1, для розміщення торговельних павільйонів.
Зазначені договори зареєстровано у Державному реєстрі земель, про що 13.11.2006 р. вчинено записи за № 173 та № 174.
Земельна ділянка за договорами оренди виділена в натурі та фактично передана відповідачеві згідно актів приймання-передачі.
Умовами договору встановлено, що земельна ділянка передана в оренду для несільськогосподарського використання. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови (розділ 5 договору).
Судами першої та апеляційної інстанції було зазначено, що фактично правовідносини між сторонами за укладеними договорами оренди землі від 09.11.2006 р. № 302 та № 303 виникли стосовно земельної ділянки загальною площею 400,01 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, державним виконавцем Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2010 р., яким ФОП ОСОБА_6 зобов'язано знести самочинного збудоване нерухоме майно - фундаменти на земельних ділянках по АДРЕСА_1, складено акт від 27.12.2010 р. про виконання ФОП ОСОБА_6 судового рішення в повному обсязі шляхом знесення за власний рахунок самочинного збудованого фундаменту на земельних ділянках по АДРЕСА_1, що підтверджується і наданим актом приймання - передачі виконаних робіт від 24.12.2010 р. (том 2 а.с. 18-19).
Предметом спору у даній справі є вимога Кіровоградської міської ради про розірвання договорів оренди землі № 302 та № 303 від 09.11.2006 року та зобов'язання ФОП ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 400,01 кв.м., яка зайнята фундаментом з каркасами із приведенням земельної ділянки за власний рахунок у придатний для подальшого використання стан з посиланням, зокрема, на порушення відповідачем умов договору щодо використання наданої в оренду земельної ділянки та здійснення будівництва замість розміщення тимчасових споруд, без згоди орендодавця та облаштування фундаменту, внаслідок чого було пошкоджено родючий шар ґрунту з огляду, зокрема, на акт технічного обстеження земельних ділянок від 07.11.2012 р. складеного головним архітектором міста спільно із спеціалістом управління містобудування та архітектури, припис № 241/12-Кд від 12.11.2012 р. складений Інспекцією державного архібудконтролю у Кіровоградській області та акт перевірки виконання умов укладених договорів оренди земельної ділянки від 09.11.2006 р. № 302, № 303 від 19.12.2012 р., складений спеціально створеною міською радою комісію.
Порядок розміщення малих архітектурних форм (тимчасових споруд) для провадження підприємницької діяльності було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 р. № 982 (яка втратила чинність 06.06.2011 року) та Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 21.10.2011 р. № 244.
Частиною першою пункту 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.
Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені у статтях 141 -143 Земельного кодексу України.
Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".
Проте, як вбачається зі змісту судових рішень спір по суті заявлених позовних вимог, виходячи з предмету та підстав позову ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції розглянутий не був, необхідні обставини справи для правильного вирішення даного спору на підставі належних та допустимих доказів судами не з'ясовувались та не встановлювались.
При вирішенні спору судам, насамперед, необхідно було з'ясувати дійсні правовідносини сторін, із дослідженням умов договору та виходячи із приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, з'ясувати питання щодо дотримання сторонами порядку та процедури розміщення торгівельного павільйону, із визначенням його правового статусу. Необхідним є також з'ясування питання стосовно того чи відповідає ознакам "фундаменту" виявлені за результатами проведених перевірок будівельні роботи на спірній земельній ділянці
Необхідним для вирішення даного спору щодо розірвання договорів оренди земельної ділянки також є з'ясування питання дотримання відповідачем умов спірного договору, зокрема щодо використання наданої в оренду земельної ділянки за цільовим призначенням та функціональним призначенням, визначеним договором оренди землі.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 вказаного Кодексу).
Оскільки в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 р. у справі № 5013/1775/12 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2013 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач