Справа № 169/558/13-к
Провадження № 1-кп/169/71/13
26 липня 2013 року смт.Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Тітівалова Р.К.,
при секретарі Веремчук Л.Ю.,
з участю:
прокурора Книш В.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013020200000211 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дуліби Турійського району Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого робітником з догляду за тваринами у філії «Турійська» товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Агро», з повною загальною середньою освітою, неодруженого, громадянина України, раніше судимого: 24 листопада 2008 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч. 1 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 71 КК України засуджений до 3 років 3 місяців позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 12 жовтня 2006 року ухвалено стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 04 жовтня 2006 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів в користь ОСОБА_2 у визначеному зазначеним судовим рішенням розмірі, а саме, будучи працездатною особою та маючи задовільний стан здоров'я, умисно не вживав заходів по працевлаштуванню, матеріальної допомоги на утримання дітей ОСОБА_2 не надавав, не повідомляв державного виконавця про місце роботи, хоча неодноразово попереджався державним виконавцем про необхідність сплати заборгованості по аліментах та про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів.
У зв'язку із тривалим, систематичним, умисним ухиленням ОСОБА_1 від сплати аліментів за період з жовтня 2006 року по червень 2013 року, спрямованим на невиконання рішення суду, утворилась заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 35415,60 гривень, що складає значно вищу суму ніж сукупна сума виплат за шість місяців відповідних платежів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і показав, що знав про стягнення з нього аліментів та обов'язок їх сплачувати, однак у зв'язку з тим, що перебував у місцях позбавлення волі, а після звільнення ніде не працював, то не мав можливості платити аліменти. У центр зайнятості з метою постановки на облік, як безробітного, не звертався. Неодноразово попереджався державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, однак ніяких дій для погашення заборгованості по аліментах не вчиняв. На даний час влаштувався на роботу в ТзОВ «ВВ Агро», документи про працевлаштування і довідку про доходи подав у виконавчу службу. Просив суворо не карати.
Наведені вище показання обвинуваченого ОСОБА_1 є детальними, чіткими та послідовними і в повній мірі узгоджуються між собою та з фактичними обставинами справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Судом з'ясовано, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, які ними не оспорюються, та роз'яснено їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи, що у суду не має жодних сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження, суд за згодою всіх учасників судового провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином суд приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, і кваліфікує такі його дії як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу винного, який є працездатною здоровою особою молодого віку, працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд відносить щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є рецидив злочинів.
З урахуванням наведеного вище та виходячи із необхідності та достатності покарання для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових злочинів суд призначає обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті закону, за якою він засуджується.
Разом з тим, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, а також інші наведені вище обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе і без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням та з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;
періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий