83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
24.03.09 р. Справа № 24/38
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої
При секретарі судового засідання Фесечко Ю.П.
за участю:
Представників сторін:
від позивача Кондрашов І.А. - довір.
від відповідача Донська О.В. - довір.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю »Наталі-Сервіс», м. Донецьк
до відповідача Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієво
про стягнення 4 530 грн. 78 коп.
В судовому засіданні 03.03.2009р. оголошувалась перерва до 17.03.2009р., 17.03.2009р. до 24.03.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю »Наталі-Сервіс», м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієве про стягнення 4 530 грн. 78 коп., в тому числі 2 842 грн. 70 коп. боргу за поставлену продукцію, 172 грн. 56 коп. 3% річних та 1 515 грн. 52 коп. інфляційних витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 105СП від 01.03.2006р., видаткові накладні № РН-0000075 від 29.03.2006р., № РН-0000064 від 23.03.2006р., № РН-0000077 від 29.03.2006р., рахунки-фактури № СФ-0000135 від 29.03.2006р., № СФ-0000127 від 21.03.2006р., № СФ-0000116 від 21.03.2006р., вимогу № 2 від 05.05.2008р., розрахунки індексу інфляції та 3% річних.
Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач надав відзив на позов, яким вимоги визнав частково в сумі 4 530 грн. 78 коп., в тому числі борг в розмірі 2 842 грн. 70 коп., 3% річних в розмірі 172 грн. 56 коп. та 1 515 грн. 52 коп. індексу інфляції, судові витрати просить стягнути пропорційно задоволеним вимогам, проти стягнення витрат на послуги адвоката заперечує.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін суд ВСТАНОВИВ:
Між Державним підприємством «Орджонікідзевугілля» (покупець) та ТОВ «Наталі-Сервіс» (постачальник) укладено договір № 105СП від 01.03.2006р., строком дії до 31.12.2006р. Договір укладено з протоколом розбіжностей, підписаного обома сторонами.
Відповідно до п. 1.2., договору постачальник зобов'язався доставити та передати у власність покупцеві товар в асортименті, кількості, за цінами, в строки і на умовах, вказаних в специфікаціях, які додаються до договору та є невід'ємною її частиною, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах п. 3.1. договору.
Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України товар повинен бути оплаченим після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктами 3.1, 3.2 договору встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на підставі наданих накладних та виставлених рахунків. Остаточний строк оплати вважається 30 календарних днів з дня його надходження покупцеві. Форма розрахунків - безготівковий розрахунок. Для здійснення розрахунків постачальник своєчасно передає покупцеві податкові накладні, для виконання податкових зобов'язань по ПДВ відповідно діючого законодавства.
Відповідач проти отримання рахунку на оплату заперечує, але підтвердив факт отримання продукції повноважною особою, що зафіксовано протоколом судового засідання від 17.03.2009р.
Суд вважає доводи відповідача щодо неотримання рахунків на оплату безпідставними, оскільки доказами вручення рахунків на оплату є посилання у видаткових накладних № РН-0000075 від 29.03.2006р. на рахунок-фактуру № СФ-0000127 від 21.03.2006р., № РН-0000064 від 23.03.2006р. на рахунок-фактуру № СФ-0000116 від 21.03.2006р., № РН-0000077 від 29.03.2006р. на рахунок-фактуру № СФ-0000135 від 29.03.2006р.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та згідно видаткових накладних № РН-0000075 від 29.03.2006р., № РН-0000064 від 23.03.2006р., № РН-0000077 від 29.03.2006р., підписаних обома сторонами поставив відповідачу продукцію на загальну суму 10 906 грн. 80 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач отриману продукцію оплатив частково в розмірі 8 064 грн. 10 коп., у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 2 842 грн. 70 коп., яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню в повному обсязі.
Також позивач просить стягнути 1 515, 52 грн. індексу інфляції з квітня 2006р. по лютий 2009р. та 3% річних в розмірі 172, 56 грн. за період з 22.04.2006р. по 16.02.2009р.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства, а також листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р., і підлягають стягненню.
Крім того, представник ТОВ “Наталі-Сервіс» просить стягнути оплату послуг адвоката в розмірі 1500,00 грн. як судові витрати.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу визначено склад судових витрат, до яких, в тому числі, віднесено оплату послуг адвоката.
Представник позивача у судовому засіданні 17.03.2009р. пояснив, що є адвокатом і послуги за договором від 01.08.2008р. № 03-01/08-ю надавав як адвокат, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.
Разом з тим із зазначеного договору вбачається, що його укладено ТОВ «Наталі-Сервіс» та ТОВ «Легіум-Гранд», яке визначено як юридична фірма. Рахунок на оплату виставлено також юридичною фірмою і його оплату здійснено на рахунок юридичної особи.
Крім того, строк дії договору визначено до 31.12.2008р., тоді як з позовом позивач до суду звернувся 17.02.2009р.
При таких обставинах судові витрати в частині надання юридичних послуг покладено на позивача. 03.02.2009р., рахунок-фактуру № 17 від 01.02.2009р.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю »Наталі-Сервіс», м. Донецьк до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієво 4 530 грн. 78 коп. такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати в частині державного мита та плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.ст. 526, 527, 625, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю »Наталі-Сервіс», м. Донецьк до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієво 4 530 грн. 78 коп. задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» (86493, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Трєстовська, 10, р/р 26005301636519 у ПІБ України, м. Єнакієве, МФО 334215, ЄДРПОУ 26391908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю »Наталі-Сервіс», м. Донецьк (83054, м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 1, р/р 26003051703450 у ДРУ КБ «Приватбанк», МФО 335496, ЄДРПОУ 33454474) 2 842 грн. 70 коп. - боргу, 172 грн. 56 коп. - 3% річних, 1 515 грн. 52 коп. - інфляційних витрат.
Стягнути з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» (86493, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Трєстовська, 10, р/р 26005301636519 у ПІБ України, м. Єнакієве, МФО 334215, ЄДРПОУ 26391908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю »Наталі-Сервіс», м. Донецьк (83054, м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 1, р/р 26003051703450 у ДРУ КБ «Приватбанк», МФО 335496, ЄДРПОУ 33454474) 102 грн. 00 коп. - державного мита, 118 грн. 00 коп. - плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його підписання.
Повний текст рішення підписаний 24.03.2009р.
Суддя Ломовцева Н.В.