17 березня 2009 р.
№ 12/222
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу приватного підприємства “Україна молода», м. Київ (далі -ПП “Україна молода»)
на рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2008 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2009
зі справи № 12/222
за позовом державного підприємства “Авіаційний науково- технічний комплекс імені О.К. Антонова», м. Київ (далі -ДП “АНТК ім. О.К. Антонова»)
до: редакції газети “Україна молода», м. Київ (далі -РГ “Україна молода»);
ПП “Україна молода»
про спростування недостовірної інформації.
Судове засідання проведено за участю представників:
ДП “АНТК ім. О.К. Антонова» -Кириченко І.А.,
ПП “Україна молода» - Волинця В.Т.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Позов було подано про зобов'язання відповідачів у справі спростувати недостовірну інформацію стосовно діяльності ДП “АНТК ім. О.К. Антонова», викладену в статті під назвою “Літаки ваші -гроші наші!» (далі -Стаття).
Рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2008 (суддя Прокопенко Л.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 (колегія суддів у складі: Смірнова Л.Г. -головуючий, судді Алданова С.О. і Шапран В.В.):
позовні вимоги задоволено частково;
провадження у справі в частині вимог, заявлених до РГ “Україна молода», провадження припинено;
ПП “Україна молода» зобов'язано спростувати недостовірну інформацію, викладену в Статті, у той же спосіб, в який вона була розповсюджена, а саме -шляхом опублікування в найближчому номері газети “Україна молода» та на її інтернет-сайті;
з ПП “Україна молода» стягнуто на користь ДП “АНТК ім. О.К. Антонова» 85 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції виходили з обґрунтованості позовних вимог стосовно ПП “Україна молода»; що ж до позовних вимог до РГ “Україна молода», то провадження у справі в цій частині припинено на підставі пункту 6 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з ліквідацією РГ “Україна молода».
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПП “Україна молода» просить оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати та прийняти судове рішення про припинення провадження у справі. Скаргу мотивовано прийняттям цих рішення та постанови з порушенням норм матеріального і процесуального права, в тому числі статті 28 Цивільного кодексу України, статей 1, 11 Закону України “Про авторське право і суміжні права», статей 26, 37, 41 Закону України “Про друковані засоби масової інформації», статті 47 Закону України “Про інформацію», статей 1, 2, 12, 18, 21, 62, 104 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу ДП “АНТК ім. О.К. Антонова» заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність та необґрунтованість, та з посиланням на статті 16, 23, 94, 201, 277, 278, 280 Цивільного кодексу України, статті 1, 38 -42, 44 Закону України “Про інформацію», статтю 20 Господарського кодексу України просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу -без задоволення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її задоволення з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 18.07.2008 у номері 121 газети “Україна молода» під рубрикою “СКАНДАЛ» ПП “Україна молода» в Статті було поширено інформацію стосовно діяльності ДП “АНТК ім. О.К. Антонова», а саме:
“Гучний корупційний скандал розгорівся у легендарному українському літакобудівному підприємстві -АНТК ім. О.К. Антонова. Як відомо, “антоновці» не тільки конструюють та виготовляють унікальну авіаційну техніку, але й експлуатують її. Серед замовників, у тому числі зарубіжних, особливим успіхом користуються великотоннажні літаки Ан-124 “Руслан» та Ан-225 “Мрія».
Якщо ж твої послуги затребувані ринком, значить, ти можеш диктувати свої умови. Причому не тільки клієнтові. В АНТК, за даними, які редакція “УМ» отримала в Службі безпеки України, вирішили “творчо» розпорядитися прибутком, який отримують від оренди свого льотного парку. Оперативні працівники встановили: генеральний конструктор АНТК ім. О.К. Антонова Дмитро Ківа, генеральний директор Володимир Король та співробітник підприємства, а за сумісництвом президент компанії “Руслан Інтернешнл» пан Кульбака запровадили дієву схему привласнення коштів. Її суть проста -отримати корпоративні права, при цьому займаючи керівні посади в іноземних комерційних структурах, залишати на іноземних рахунках валютну виручку. Так “своїм» людям належать 49% акцій компанії “Руслан Інтернешнл». Тільки за один рік держава втратила близько ста мільйонів американських доларів. Посадовці при цьому вкрай активно експлуатували льотну техніку на вигідних їм маршрутах, приховуючи дійсну кількість рейсів…»;
- ПП “Україна молода» розмістило дану статтю і на своєму інтернет-сайті;
- Стаття має підпис “Олег Ганський»; ДП “АНТК ім. О.К. Антонова» письмово просило ПП “Україна молода» надати відомості щодо автора Статті, але ПП “Україна молода» таких відомостей ДП “АНТК ім. О.К. Антонова» не надало;
- ДП “АНТК ім. О.К. Антонова» вважає, що поширена інформація є негативною, неправдивою, принижує ділову репутацію, дискредитує та завдає шкоди ДП “АНТК ім. О.К. Антонова» як розробникові й виробникові літаків АН-70, АН-140 і АН-148;
- згідно з довідкою Головного управління статистики у м. Києві РГ “Україна молода» (першого відповідача в даній справі) вилучено з ЄДРПОУ у зв'язку з ліквідацією 17.06.1999;
- матеріали справи не містять відомостей, з якого ПП “Україна молода» могло отримати поширену ним інформацію;
- ПП “Україна молода» до суду апеляційної інстанції було подано довідку про те, що автором Статті, зазначеним під псевдонімом “Олег Ганський», є завідувач відділу економіки ПП “Україна молода» Патиківський Юрій Богданович, що обіймає дану посаду з 27.11.2006; у довідці зазначено адресу місця роботи Патиківського Ю.Б., яка співпадає з адресою місцезнаходження ПП “Україна молода».
Вищий господарський суд України не погоджується з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів у частині задоволення позовних вимог до ПП “Україна молода» з огляду на таке.
За загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов'язаними суб'єктами названих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій.
При цьому під поняттям “спростування» розуміється доведення неправильності, помилковості, хибності будь-чиїх тверджень, переконань або їх заперечення. Спростування має відбуватись, як правило, у формі, ідентичній поширенню інформації, а коли це неможливо чи недоцільно, - в адекватній чи іншій формі, з урахуванням того, що воно повинно бути ефективним. Крім того, спростування обов'язково має бути проведено або підписано особою, яка поширила неправдиву інформацію і цим порушила немайнові права позивача. У протилежному випадку застосовуються інші способи захисту - відповідь, висловлювання своєї думки тощо.
У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 № 7 “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» зазначено, зокрема, що якщо позов пред'явлено про спростування відомостей, опублікованих в пресі або поширених іншими засобами масової інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягаються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації). При публікації або іншому поширенні відомостей без позначення автора орган масової інформації за вимогою суду зобов'язаний назвати особу, яка надала відомості, про спростування котрих пред'явлено позов.
Таку ж правову позицію щодо необхідності притягнення автора як відповідача викладено й у постанові Верховного Суду України від 27.03.2007 зі справи № 52/175-06.
Згідно з частиною першою статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
У статті 1 ГПК України зазначені підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта господарської діяльності; крім того, у випадках, передбачених законодавчими актами України, учасниками судового процесу в господарських судах можуть бути державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Апеляційною інстанцією у розгляді даної справи з'ясовано наявність у справі відомостей про автора статті -фізичну особу Патиківського Ю.Б.
Поіменована особа з урахуванням викладеного має бути відповідачем у даній справі разом з ПП “Україна молода». Водночас згідно з наведеними приписами статей 1, 21 ГПК України господарські суди не мають повноважень, необхідних для залучення цієї фізичної особи до участі у справі як відповідача. Тому даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Та обставина, що місцевий господарський суд під час розгляду справи не мав відомостей про автора Статті, цього висновку не спростовує. З урахуванням згаданої правової позиції Верховного Суду України та з огляду на положення:
частини третьої статті 43 ГПК України щодо створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства;
частини першої статті 38 названого Кодексу щодо обов'язку господарського суду витребувати, за недостатності доказів, необхідні документи і матеріали, -
господарський суд повинен був зобов'язати ПП “Україна молода» назвати автора Статті і передбаченими законом процесуальними засобами домогтися виконання цієї вимоги суду.
Однак відповідних процесуальних дій місцевий господарський суд належним чином не вчинив, у зв'язку з цим розглянувши по суті справу зі спору, який не підлягав вирішенню в господарських судах України.
Суд апеляційної інстанції, безпідставно погодившись з неправомірним рішенням місцевого господарського суду, в свою чергу, необґрунтовано застосував у розгляді справи законодавчі приписи, які не підлягали застосуванню, а саме -Закону України “Про авторське право і суміжні права». Цей Закон згідно з його преамбулою охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права. Однак правовідносини сторін у даній справі ніяким чином не пов'язані з охороною зазначених прав і жодні вимоги про таку охорону в ній не заявлялися.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, господарський суд припиняє провадження у справі.
Разом з тим Вищий господарський суд України погоджується з висновками попередніх судових інстанцій щодо припинення провадження у даній справі в частині вимог, заявлених до РГ “Україна молода».
Згідно з пунктом 4 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 80, статтями 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу приватного підприємства “Україна молода» задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 зі справи № 12/222 скасувати в частині, що стосується позовних вимог до приватного підприємства “Україна молода» та стягнення з названого підприємства судових витрат у справі.
У відповідній частині провадження зі справи № 12/222 припинити.
3. У частині припинення провадження зі справи 12/222 щодо позовних вимог до редакції газети “Україна молода» зазначені рішення і постанову залишити без змін.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов