19 березня 2009 р.
№ 48/202-20/191
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Дерепи В.І.
суддів Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивачів:
відповідача:
3-іх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
прокуратури:
Погорілко Н.М., Волік Я.В.
Довганенко Д.В.
Литвинов Є.О., Ворон В.П.
Івченко О.А., Громадський С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
та касаційну скаргу
заступника прокурора Одеської області
Фонду державного майна України
на рішення
та постанову
господарського суду м.Києва від 09 вересня 2008 р.
Київського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2008 р.
у справі
№ 48/202-20/191
за позовом
заступника прокурора Одеської області в інтересах Фонду державного майна України та Міністерства охорони здоров'я України
до
3-і особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця"
Федерація професійних спілок України,
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,
Печерська районна в м.Києві державна адміністрація
про
визнання частково недійсними установчих документів
У травні 2007 р. заступник прокурора Одеської області звернувся в суд з позовом про визнання недійсними пункту 3.1 Статуту закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця", зареєстрованого виконкомом Ленінської районної ради народних депутатів м.Києва за реєстраційним № 702-а/0097, рішення № 971 від 23.12.1991 р., свідоцтво № 117 та наступних його нових редакцій, зареєстрованих 17.04.1997 р., 20.04.1998 р., 17.05.1999 р., 02.07.2001 р., а в редакції, зареєстрованій 14.02.2002 р., -пункт 4.2.1.
Вказаними пунктами визначався порядок внесення і розмір часток засновників до статутного фонду відповідача.
В подальшому заступник прокурора уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсними пункти 3.18, 5.1 нової редакції 1 Статуту закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця", зареєстрованого державним реєстратором 24.05.2007 р. за № 10701050008006759.
Також зазначив, що всі вищевказані пункти оспорюються лише в частині положень про частку Федерації профспілок України в статутному фонді відповідача (а.с.17-20,т.4).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що майно, передане Федерацією професійних спілок України до статутного фонду відповідача є державною власністю, а не власністю профспілок, Федерація профспілок України незаконно передала об'єкти державної власності до статутного фонду акціонерного товариства, завдавши істотної шкоди економічним інтересам держави.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду м.Києва від 09.09.2008 р. (суддя Палій В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2008 р. (головуючий -Отрюх Б.В., судді -Тищенко А.І., Верховець А.А.) в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення обгрунтовані відповідністю оспорюваних пунктів статуту вимогам закону, недоведеністю позивачами факту неправомірності набуття відповідачем права власності на спірне майно та обранням неналежного способу захисту порушеного права державної власності, оскільки в даному випадку його захист можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову.
В касаційному поданні заступник прокурора Одеської області, а Фонд державного майна України - в касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
В запереченнях на касаційні подання та скаргу ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця", Федерація професійних спілок України, просять залишити їх без задоволення, а постановлені судові рішення -без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, 3-іх осіб, прокурора, обговоривши доводи касаційних подання і скарги, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
Постановою Верховної Ради Української PCP "Про захист суверенних прав власності Української PCP" від 29 листопада 1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української PCP про роздержавлення майна.
Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10 вересня 1991 року № 1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України.
Відповідно до вищевказаних положень законодавчих актів майно, передане до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю.
Як було встановлено судами, на виконання Постанови Ради Міністрів УРСР № 606 від 23 квітня 1960 року "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язане було передати у строк до 1 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно п. 2 вказаної постанови майно передавалося профспілковим організаціям у відання.
Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.
Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради міста Києва № 1971 від 23 грудня 1991 року було зареєстроване ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", яке створено на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234 350 грн., що становить 92, 92 % розміру статутного фонду.
Таким чином, майно, передане до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю і передача його до статутного фонду відповідача не потягнула за собою зміни форми власності, а, отже, і порушення економічних інтересів держави, оскільки згідно зі ст. 1 Тимчасового положення "Про Фонд державного майна України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, тому розпорядження ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" цим майном можливе лише за згодою Фонду державного майна України.
За таких обставин господарські суди дійшли правильних висновків щодо безпідставності заявлених прокурором позовних вимог та відмовили в їх задоволенні.
Підстав для скасування судових рішень не вбачається.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційне подання заступника прокурора Одеської області та касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 09 вересня 2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2008 р. у справі за № 48/202-20/191 -без змін.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко