19 березня 2009 р.
№ 22/101
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Кочерової Н.О.
суддів Мамонтової О.М.
Черкащенка М.М.
За участю представників сторін: не з'явилися
від позивача
від відповідача
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Мяу-Гау" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.08р.
у справі № 22/101
за позовом ТОВ "Діана", м. Дніпропетровськ
до ТОВ "Мяу-Гау", м. Київ
про стягнення заборгованості за поставлену продукцію та штрафних санкцій
Рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.08р. у справі № 22/101 (суддя Самсін Р.І.) повністю задоволено позовні вимоги ТОВ "Діана" до ТОВ "Мяу-Гау" про стягнення 9 756,01грн. основного боргу, 4 072грн. інфляційних збитків та 521,20грн. 3 % річних.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.08р. (головуючий Григорович О.М., судді Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 24.12.08р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 207 Цивільного кодексу України, п. 13 Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей".
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
16.03.06р. між ТОВ "Діана" (Продавець) та ТОВ "Мяу-Гау" (Покупець) було укладено договір № 7-693, за умовами якого продавець зобов'язався здійснити поставку продукції в кількості та асортименті, вказаних у накладних, за цінами виробника ТОВ "Діана", а покупець - прийняти і оплатити продукцію по мірі реалізації протягом семи днів з моменту поставки платіжним дорученням на розрахунковий рахунок продавця (п. 2.2 договору).
У виконання даного договору позивач за накладними № 2036 від 20.03.06р. на суму 1 245,74 грн., № 6055 від 05.04.06р. на суму 1489,90грн., № 1766 від 17.06.06р. на суму 1020,65грн., № 2066 від 20.06.06р. на суму 402,23 грн., № 6623 від 23.06.06р. на суму 518,46грн., № 2966 від 29.06.06р. на суму 563,11грн., № 576 від 05.07.06р. на суму 856,57 грн., № 776 від 07.07.06р. на суму 720,22грн., № 60715 від 15.07.06р. на суму 473,55грн., № 1876 від 18.07.06р. на суму 326,52грн., № 25676 від 25.07.06р. на суму 784,07грн., № 2176 від 21.07.06р. на суму 578,81 грн., № 386/2 від 03.08.06р. на суму 83,35грн., № 386 від 03.08.06 на суму 422,38грн., № 886 від 08.08.06р. на суму 420,66грн. поставив відповідачу продукцію (ковбасні вироби) на загальну суму 9 906,22грн., яка прийнята останнім, про що свідчить відбиток штампу складу № 1 ТОВ "Мяу-Гау" та підпис відповідальної особи. Відповідач вартість продукції сплатив частково, в сумі 150,21грн.
Претензію позивача (лист № 27 від 06.02.08р.) відповідач залишив без відповіді та задоволення.
22.09.08р. ТОВ "Діана" звернулось з позовом до ТОВ "Мяу-Гау" про стягнення 9 756,01грн. основного боргу, 4 072грн. інфляційних збитків (за вересень 2006 року -квітень 2008 року) та 521,20грн. 3 % річних (з 15.08.06р. по 16.05.08р.).
Рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.08р. у справі № 22/101, залишеним без змін, постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.08р., позовні вимоги задоволено повністю.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено господарськими судами, відповідач зобов'язання по оплаті порушив, заборгованість в розмірі 9 756,01грн. утворилася по вищевказаних накладних і підтверджується складеним та підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 06.02.08р.
Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, на думку колегії, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення боргу, збитків від інфляції та 3 % річних, нарахованих за визначені позивачем періоди.
Суд також правильно застосував до спірних правовідносин абз. 3 п. 13 Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.96р. за № 293/1318, оскільки апеляційною інстанцією було встановлено, що ТОВ "Діана" відпуск продукції відповідачеві здійснювався самостійно, в зв'язку з центрально-кільцевим перевезенням, за яким вантажовідправником (товаровиробником, товаропостачальником тощо) здійснюється систематичне завезення товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) на адресу одного або більше замовників (юридичних осіб або їх відділень, дільниць, філій), а одержання вказаної продукції ТОВ " Мяу- Гау" не заперечило.
За таких обставин, колегія вважає, що оскаржена постанова прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ТОВ "Мяу-Гау" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.08р. у справі № 22/101 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.О. Кочерова
Судді: О.М. Мамонтова
М.М. Черкащенко