10 березня 2009 р.
№ 6/123
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді
Полянського А.Г.,
судді
Фролової Г.М.,
судді
Коробенка Г.П.,
розглянувши
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Щит-Панорама» (далі -ТОВ “Щит-Панорама»)
на
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2008р.
у справі
№ 6/123 Господарського суду Львівської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль» (ВАТ “Райффайзен Банк Аваль») в особі Львівської обласної дирекції
до
про
Товариства з обмеженою відповідальністю “Щит-Панорама»
розірвання договору та стягнення суми
За участю представників:
від позивача -Веремчук В.А., дов. №6613 від 17.08.2007 року
від відповідача -не з'явились,
встановила:
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України А.Й.Осетинського від 06.03.2009 року у зв'язку з відрядженням судді Муравйова О.В., для розгляду касаційної скарги у справі №6/123, утворено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г., судді: Фролова Г.М., Коробенко Г.П.
ВАТ “Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом та просило розірвати договір та стягнути з ТОВ “Щит-Панорама» 130 572,8 4 грн., боргу, 1305,72грн., витрат по сплаті державного мита, 118грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за договором № 65/12 від 16.10.2007р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що за умовами договору відповідач взяв на себе зобов'язання: виготовити оригінал-макети, розробити технічний проект, розробити та погодити дозвільну документацію виготовлення світлових вивісок “Райффайзен Банк Аваль», встановити їх на даху будинку на розі просп. Свободи, 49 -вул. Городоцька, 3 у м. Львові та їх технічного обслуговування, яке не виконав у частині.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.07.2008р. (суддя -Гоменюк З.П.), залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2008р.(головуючий -Бонк Т.Б., судді -Бойко С.М., Марко Р.І.), позов задоволено. Відповідно до рішення суду розірвано договір № 65/12 від 16.10.2007р. укладений між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції та ТОВ “Щит-Панорама». Стягнуто з ТОВ “Щит-Панорама» на користь ВАТ “Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції 120 778,43 грн. заборгованості, 9794,41грн., пені, 1305,72грн., витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ТОВ “Щит-Панорама» в доход державного бюджету 85,00грн., державного мита.
Рішення та постанова мотивовані тим, що:
- відповідач за умовами договору від 16.10.2007 року №65/12 зобов'язався виконати комплекс робіт визначений п.2.1., 2.2 (а.с.19) на загальну суму 120778,58 грн., та, в свою чергу, перерахував вказану суму відповідачу;
- відповідачем не надано доказів того, що він виконав увесь комплекс робіт у встановлений термін (протягом 45 днів з моменту оплати) (п.3.1.3), а отже він вважається таким, що прострочив виконання;
- позивачем доведено неналежне виконання зобов'язань відповідачем.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, ТОВ “Щит-Панорама» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить скасувати рішення і постанову, і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У поданій касаційні скарзі ТОВ “Щит-Панорама» посилається на порушення судами норм матеріального права та невідповідність висновків суду, викладених у рішенні та постанові, обставинам справи, зокрема:
- неправильне застосування судом норм про господарсько-правову відповідальність.
Відзиву на касаційну скаргу не надано.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами обох інстанцій, 16.10.2007р. між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції (позивач) та ТОВ “Щит-Панорама» (відповідач) був укладений договір № 65/12 про виконання комплексу робіт з : - розробки; - виготовлення та погодження світлових вивісок “Райффайзен Банк Аваль» ; - встановлення їх на даху будинку на розі просп. Свободи, 49 -вул. Городоцька, 3 у м. Львові; - технічного обслуговування.
На підставі вказаного договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму у розмірі 120 778,43 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 24-26).
Відповідач, за вказаним договором, взяв на себе зобов'язання перераховані вище, але як встановлено судами, не виконав зобов'язання, зокрема в частині погодження дозвільної документації виготовлення світлових вивісок “Райффайзен Банк Аваль», що стало причиною претензій з боку Львівської міської ради, який приписом №05/01-1/р-33 зобов'язав усунути позивача виявлені недоліки (а.с.27).
Проте, відповідач на час звернення до суду, в порушення умов Договору, незважаючи на неодноразові вимоги з боку позивача так і не виконав свого обов'язку.
В силу ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін.
В п. 3.1.3. зазначеного договору термін його дії був визначений сторонами протягом 45 днів з моменту оплати, і, як встановлено судами, продовжений не був.
Пунктом 3.1.4 Договору сторони визначили наслідки несвоєчасного виконання комплексу робіт, несвоєчасного усунення виявлених недоліків, згідно якого відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від вартості робіт за кожний день прострочення.
Згідно вимог ст. 193 Господарського кодексу України (якій відповідає ст. 526 Цивільного кодексу України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарський відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За умовами договору № 65/12 від 16.10.2007р., відповідач зобов'язувався, серед іншого, погодити дозвільну документацію, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, свідченням виконання позивачем обов'язків за договором є перерахування ним грошових коштів на рахунок відповідача, що підтверджується розрахунковими документами (а.с. 24-26) та встановлено судом.
В силу ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Як вбачається з матеріалів справи, доказів виконання обов'язків, передбачених договором, відповідач не надав, як не надав належних доказів, які б підтверджували вжиття ним заходів для виконання своїх обов'язків за договором в межах його дії.
Виходячи з наведеного, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання, відповідно до ст. 612 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 вказаної статті якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався вказаним правом і, до звернення з позовною заявою до суду, звернувся до відповідача з претензією про повернення перерахованих відповідачу коштів, а також листами вимагав повернення коштів.
Висновок суду першої інстанції про те, що вказаний лист можна розцінювати як вимогу щодо виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 65/12 від 16.10.2007р., колегія суддів вважає таким, що відповідає обставинам справи.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення збитків у сумі здійсненої попередньої оплати, колегія суддів вважає обґрунтованими і правомірними.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на порушення норм матеріального права попередніми судовими інстанціями, оскільки вони зводяться до намагань відповідача надати превагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України.
За таких обставин, рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2008 р., та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2008р., у даній справі, прийняті у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.ст.85, 1115 ГПК України в судовому засіданні за згодою представника позивача оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Щит- Панорама" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 року у справі № 6/123 залишити без змін.
Головуючий суддя
Полянський А.Г.
Суддя
Суддя
Фролова Г.М.
Коробенко Г.П.