01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
17.02.09 р. № 19/481-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Чорногуза М. Г. (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Жук Г. А.
секретар судового засідання Єрмак Л.В.
В судове засідання з'явились представники сторін:
від позивача: Тиран О.В. -представник за дов. № 3 від 26.01.2009 р.;
від відповідача: Шабаліна О.О. -представник за дов. б/н від 06.10.2008 р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»,
на ухвалу господарського суду Київської області від 24 грудня 2008 року,
у справі № 19/481-08 (суддя Карпечкін Т.П.),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Батир», м. Бориспіль,
до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль,
про визнання договору оренди продовженим,
ТОВ «Батир»звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»про визнання договору оренди нерухомого майна № 02-24-3-285 від 14.10.2003 року продовженим.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24 грудня 2008 року в якості забезпечення позову було зобов'язано відповідача відновити постачання електроенергії до приміщення площею 2,5 кв. м. на 1-му поверсі терміналу «Б»ДМА «Бориспіль», що розташоване за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, 7, аеропорт, яке знаходиться в користуванні (оренді) ТОВ «Батир», згідно договору № 02-24-3-385/П оренди нерухомого майна від 14.10.2003 року, укладеного між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»та ТОВ «Батир»; заборонено ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» припиняти надання послуг щодо експлуатації орендованого приміщення, передбачених договором № 02-24-3-385/П оренди нерухомого майна від 14.10.2003 року, укладеного між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»та ТОВ «Батир».
Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 29 грудня 2008 року за № 35-12-108, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 24.12.2008 року повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд Київської області при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права, а саме ст. 66, ч. 1 ст. 67 ГПК України.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27 січня 2009 року прийнято до провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»на ухвалу господарського суду Київської області від 24 грудня 2008 року та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.
В судовому засіданні 10 лютого 2009 року представник скаржника підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та просила апеляційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 24.12.2008 року в повному обсязі.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив залишити апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 24 грудня 2008 -без змін.
В судовому засіданні 10 лютого 2009 року відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 17 лютого 2009 року.
Представник відповідача в судовому засіданні 17 лютого 2009 року послалась на ст. 67 ГПК України, оскільки зобов'язання вчинення певних дій не входять до переліку, викладеному в цій статті.
Представник позивача звернув увагу колегії суддів апеляційного господарського суду, що в пункті 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 24 грудня 2008 року помилково вказаний номер договору.
Частиною 2 ст.106 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляд апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 17 лютого 2009 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
14 жовтня 2003 року між ДМА «Бориспіль»(оредодавець) та ТОВ «Батир»(орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна за № 02-24-3-385 (а.с. 17-24).
Відповідно до п. п. 5.7 укладеного сторонами Договору № 02-24-3-385, Орендар зобов'язаний укласти з орендодавцем договір про надання Орендарю послуг пов'язаних з експлуатацією приміщення.
14 жовтня 2003 року між ДМА «Бориспіль»(оредодавець) та ТОВ «Батир»(орендар) було укладено договір про надання орендарю послуг щодо експлуатації орендованого приміщення за № 02-24-3-385/П ( а.с. 11-16).
Згідно п. 11.1 договору оренди нерухомого майна за № 02-24-3-385 «Цей договір укладено строком на один рік з дати підписання його сторонами. У разі відсутності заяви в однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим кожний наступний рік.»
17 листопада 2008 року на адресу відповідача було направлено лист № 01-22-3147 про припинення дії договору № 2.6.13-279 від 14.10.2003 року ( а.с.25).
Службовою запискою позивача № 02.1.2-09-662 від 10.12.2008 року головного енергетика зобов'язано припинити надання комунальних послуг (електрозабезпечення) в тому числі і ТОВ «Батир» по договору № 02-24-3-385 від 14.10.2003 року ( а.с. 26).
Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази про припинення договорів № 02-24-3-385 та № 02-24-3-385/П, проте наявний акт про припинення постачання електроенергії по договору № 02-24-3-385 від 14.10.2003 року.
24 грудня 2008 року господарським судом Київської області було винесено ухвалу про забезпечення позову ТОВ «Батир». Відповідача було зобов'язано відновити постачання електроенергії до приміщення площею 2,5 кв. м. на 1-му поверсі терміналу «Б»ДМА «Бориспіль», що розташоване за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, 7, аеропорт, яке знаходиться в користуванні (оренді) ТОВ «Батир»згідно договору № 02-24-3-385/П оренди нерухомого майна від 14.10.2003 року укладеного між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»та ТОВ «Батир»; заборонено ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»припиняти надання послуг щодо експлуатації орендованого приміщення передбачених договором № 02-24-3-385/П оренди нерухомого майна від 14.10.2003 року укладеного між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»та ТОВ «Батир».
Колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного. Процесуальні підстави для застосування заходів до забезпечення позову визначає стаття 66 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 N 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з зобов'язанням та забороною відповідача вчиняти певні дії.
Оскільки договір № 02-24-3-385/П укладений на підставі (є похідним) /п.5.1/ договору № 02-24-3-385 (оренди) який є предметом спору і про припинення якого відповідач не був повідомлений позивачем, надання послуг по договору № 02-24-3-385/П повинно проводитись до вирішення спору по суті (в тому числі і електропостачання відповідача). Дії відповідача щодо відключення позивача від електропостачання є незаконними.
Таким чином, зважаючи на те, що даний спір стосується визнання договору оренди продовженим, а в матеріалах справи відсутні дані про припинення договору про надання послуг № 02-24-3-385/П, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, щодо необхідності забезпечення позову та обґрунтовано зробив висновок, що майно, яке використовує відповідач на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, що ускладнить виконання рішення суду в майбутньому, а отже, господарський суд Київської області при винесенні ухвали про застосування заходів забезпечення позову, правомірно заборонив ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»припиняти надання послуг щодо експлуатації орендованого приміщення передбачених договором № 02-24-3-385/П від 14.10.2003 року укладеного між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»та ТОВ «Батир».
Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарський суд Київської області частково вийшов за межі ст. 67 ГПК України, та зобов'язав відповідача відновити постачання електроенергії до приміщення площею 2,5 кв. м. на 1-му поверсі терміналу «Б»ДМА «Бориспіль», що розташоване за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, 7, аеропорт, яке знаходиться в користуванні (оренді) ТОВ «Батир»згідно договору № 02-24-3-385/П оренди нерухомого майна від 14.10.2003 року укладеного між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»та ТОВ «Батир».
З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»підлягає частковому задоволенню, пункт 2 ухвали господарського суду Київської області від 24 грудня 2008 року по справі № 19/481-08 необхідно скасувати, а п. 3 залишити без змін.
З огляду на зазначене, керуючись ст. ст. 99, п. 4 ст. 104, 106 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»на ухвалу господарського суду Київської області від 24 грудня 2008 року по справі № 19/481-08 задовольнити частково.
2. Пункт 2 ухвали господарського суду Київської області від 24 грудня 2008 року по справі № 19/481-08 про забезпечення позову скасувати.
В решті ухвалу господарського суду Київської області від 24 грудня 2008 року по справі № 19/481-08 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 19/481-08 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду, набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом одного місяця з дати її прийняття до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя: Чорногуз М. Г.
Судді:
Агрикова О.В.
Жук Г. А.
Дата відправки 23.02.09