01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
17.02.09 р. № 8/455-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Чорногуза М. Г. (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Жук Г. А.
при секретарі судового засідання: Єрмак Л. В.
за участю учасників апеляційного провадження:
від позивача: Магурський А.А. -представник за дов. б/н від 24.11.2008 р.;
Тоцька Н.Є. -представник за дов. б/н від 24.11.2008 р.;
від відповідача: Шабаліна О.О. -представник за дов. б/н від 06.10.2008 р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль»,
на рішення господарського суду Київської області від 30 грудня 2008 року,
у справі № 8/455-08 (суддя Чорна Л.В.),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛАН - КОМПАНІ, ЛТД», м. Київ,
до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль», м. Бориспіль,
про зобов'язання укласти договір,
ТОВ “АЛАН - КОМПАНІ, ЛТД» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль» про зобов'язання укласти договір.
Рішенням господарського суду Київської області від 30 грудня 2008 року зобов'язано ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль» укласти з ТОВ “АЛАН - КОМПАНІ, ЛТД» договір про оформлення та видачу перепусток на допуск в контрольовану, стерильну зону і зону обмеженого доступу Аеропорту.
Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 9 січня 2009 року за № 35-12-4, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 30.12.2008 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27 січня 2008 року, прийнято до провадження апеляційну скаргу Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль».
В судовому засіданні 10 лютого 2009 року представник скаржника підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просить рішення господарського суду Київської області від 30 грудня 2008 року скасувати та прийняти нове рішення.
Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить рішення господарського суду Київської області залишити без змін.
В судовому засіданні 10 лютого 2009 року відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 17 лютого 2009 року.
В судовому засіданні 17 лютого 2009 року представник скаржника зазначила, що у відповідача немає жодних господарських відносин з позивачем та наголосила, що аеропорт має право самостійно встановлювати якої форми перепустки належить видавати конкретній особі.
Представник позивача посилається на те, що відповідно до доручення Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, позивач виконує державне замовлення. Також вважає, що між сторонами повинен бути договір про оформлення та видачу постійних перепусток в контрольовану, стерильну зону і зону обмеженого доступу аеропорту, оскільки, оформлення тимчасових перепусток займає багато часу.
За згодою присутніх представників сторін та у відповідності до ч. 2 ст. ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 17 лютого 2009 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до протоколу Державіаслужби від 22 листопада 2006 року за № 34-1268, була проведена нарада з питань підвищення рівня безпеки польотів (використання матеріалів для внутрішнього обладнання салону) (а.с. 23-25). Було вирішено до заміни елементів внутрішнього обладнання ПС з встановленням необхідної інформації (бірки, етикетки) на ПС для фіксування стану на сьогоднішній день встановити бірки за зразком. Встановлення виконати ТОВ «Алан-Компані, ЛТД»-організації, яка має дозвіл Державіаслужби на виконання цих робіт (п. 4 протоколу).
На виконання протоколу наради з питань підвищення рівня безпеки польотів (використання матеріалів для внутрішнього обладнання салону) від 22 листопада 2006 року за № 34-1268 Державною авіаційною адміністрацією 20 листопада 2007 року позивачеві був направлений лист-доручення № 119-6446, яким ТОВ «Алан-Компані, ЛТД» доручається виконувати роботи, які передбачені п. 4 протоколу (а.с.36).
4 вересня 2008 року ТОВ «Алан Компані, ЛТД»направило проект договору про оформлення та видачу перепусток.
ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль» заперечує проти укладення договору, посилаючись на п. 6.3 Положення «Про перепустки ДП МА «Бориспіль» .
Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України «Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною 1 ст. 649 ЦК України передбачено, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 187 ГК України, згідно з якою спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
За умовами частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до частини 8 статті 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Спірний договір не являється господарським договором. Оскільки господарським договором є засноване на угоді сторін і зафіксоване в спеціальному юридичному документі (комплексі документів) зобов'язальне правовідношення (зобов'язання) між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) господарських відносин, змістом якого є взаємні права і обов'язки сторін у сфері господарської діяльності.
Направлений позивачем проект договору про оформлення та видачу перепусток заснований на оформленні доступу осіб позивача до контрольованої зони аеропорту. Дані правовідносини не є господарськими, а регулюються Державною програмою авіаційної безпеки цивільної авіації.
Згідно п.п. 56-60 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації затвердженої Законом України від 20 лютого 2003 року N 545-IV «У кожному аеропорту встановлюється пропускна система, що затверджується керівником аеропорту. Персонал експлуатантів, орендарів аеропорту, інших організацій, який має допуск до контрольованої території, зобов'язаний мати спеціальні перепустки з визначенням зон, у яких він може перебувати.
Управління пропускною системою, виготовлення та видачу перепусток до контрольованої території здійснює уповноважена керівником аеропорту особа.
Порядок доступу до зон прикордонного та митного контролю в міжнародних аеропортах (на аеродромах) визначається підрозділами територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань охорони державного кордону України і центрального органу виконавчої влади з питань митної служби, що знаходяться в аеропорту, за погодженням з керівником аеропорту.
Відповідальність за доступ осіб до контрольованої зони аеропорту несе служба авіаційної безпеки.
Керівник аеропорту визначає кількість та місця розташування контрольно-пропускних пунктів у периметрі контрольованої території аеропорту.»
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування необхідності укладення наданого проекту договору, про те що дані правовідносини є господарськими та засновані на державному замовленні.
Посилання позивача на те що він виконує державне замовлення є безпідставними.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» ( у редакції від 15.12.2005 р. N 3205-IV), «Державне замовлення - це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності.
Державні замовники - Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи - головні розпорядники коштів державного бюджету.»
Колегія суддів виходить з того, що даний переддоговірний спір не підлягає розгляду в суді, оскільки не заснований на державному замовлені, не є обов'язковим на підставі закону, сторони не укладали попереднього договору та розгляд цього спору не передбачений угодою сторін. Отже сторони мають право укласти такий договір проте не зобов'язані. Даний договір є неукладеним ( таким, що не відбувся) у зв'язку з тим що сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов договору.
Спірний договір не регулює господарські правовідносини. Роботи які виконує позивач (встановлення ідентифікаційних бірок на елементи меблевого обладнання ПС, які експлуатуються українськими авіакомпаніями), є тимчасовими і їх виконання не потребує постійного знаходження працівників позивача на контрольованій території аеропорту. Відповідно до п. 6.3 Положення «Про перепустки ДП МА «Бориспіль» «Особисті постійні перепустки видаються особам, які постійно працюють в контрольованих зонах аеропорту»(а.с. 59-60).
Разом з цим, задовольнивши позов про спонукання відповідача укласти договір, місцевий господарський суд не врахував вимоги п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України, за якими, зокрема, у спорі про спонукання укласти договір в резолютивній частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору.
З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 30 грудня 2008 року не можна визнати законним й обґрунтованим і тому воно підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються повністю на позивача.
Керуючись ст.ст. 33-35, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль» на рішення господарського суду Київської області від 30 грудня 2008 року по справі №8/455-08 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Київської області від 30 грудня 2008 року по справі № 8/455-08 скасувати.
3. Прийняти нове рішення: Товариству з обмеженою відповідальністю “АЛАН - Компані, ЛТД» (код ЄДРПОУ 21474854, 03151, м. Київ, вул. Донецька, 14/30) в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль» (код ЄДРПОУ 20572069, 08307, Київська область, м. Бориспіль-7, аеропорт) укласти договір про оформлення та видачу перепусток на допуск - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛАН - Компані, ЛТД» (код ЄДРПОУ 21474854, 03151, м. Київ, вул. Донецька, 14/30) на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль» (код ЄДРПОУ 20572069, 08307, Київська область, м. Бориспіль-7, аеропорт) відшкодування державного мита за розгляд справи в Київському міжобласному апеляційному господарського суді в сумі 42 грн. 50 коп.
5. Доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.
6. Справу № 8/455-08 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя: Чорногуз М. Г.
Судді:
Агрикова О.В.
Жук Г. А.
Дата відправки 23.02.09