01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
10.02.09 р. № 19/420-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: (доповідач по справі),
суддів:
при секретарі судового засідання: Єрмак Л. В.
за участю учасників апеляційного провадження:
від позивача: Мохонько К.М. -представник за дов. б/н від 12.11.2008 р.;
від відповідача: Брижата І.В. -представник за дов. № 16 від 09.02.2009 р.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства “Сільгосптехніка»,
на рішення господарського суду Київської області від 20 листопада 2008 року,
у справі № 19/420-08 (суддя Карпечкін Т.П.),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Соляріс Україна», м. Біла Церква, Київська область,
до Закритого акціонерного товариства “Сільгосптехніка», смт. Володарка, Київська обл.,
про стягнення 53 397 грн. 50 коп.,
ТОВ “Соляріс Україна» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ЗАТ “Сільгосптехніка» про стягнення 53 397 грн. 50 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання за договором підряду № 01-55 від 16 квітня 2008 року, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 43020,00 грн. Додатково за прострочення виконання зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 0,5% пені в розмірі 5377,50 грн. за період з 10 серпня 2008 року по 4 вересня 2008 року та 5000,00 грн. моральної шкоди.
Рішенням господарського суду Київської області від 20 листопада 2008 року позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача 28 820 грн. 00 коп. основного боргу, 621 грн. 14 коп. пені, 436 грн. 41 коп. державного мита та 96 грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 5 000 грн. 00 коп. провадження у справі було припинено, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 25 грудня 2008 року за № 117, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 20.11.2008 року та прийняти нове рішення.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27 січня 2008 року, прийнято до провадження апеляційну скаргу ЗАТ «Сільгосптехніка».
В судовому засіданні 10 лютого 2009 року представник скаржника підтримала апеляційну скаргу, просила рішення господарського суду Київської області від 20 листопада 2008 року скасувати та прийняти нове рішення.
Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить рішення господарського суду Київської області залишити без змін.
За згодою присутніх представників сторін та у відповідності до ч. 2 ст. ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10 лютого 2009 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
16 квітня 2008 року, між ЗАТ «Сільгосптехніка»(замовник) та ТзОВ «Соляріс Україна»(підрядник) було укладено договір підряду № 01-55 ( а.с. 7).
Згідно укладеного сторонами договору замовник доручає, а підрядник зобов'язаний на власний ризик виконати, у відповідності до умов договору роботу, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботу (п. 1.1 договору). Підрядник зобов'язаний виконати демонтаж та монтаж даху загальною площею 750 кв. м. (п. 2.1 договору). Вартість робіт складає 80,00 грн. за 1 кв. м., загальна вартість робіт за договором складає 60000,00 грн. Кінцева сума розрахунку складається та підтверджується згідно актів фактично виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 (п. 4.1 та п. 4.2 договору). Замовник проводить авансову оплату підряднику виконаних робіт в розмірі 50% від загальної вартості на протязі 2-х днів з моменту підписання договору. Замовник проводить остаточний розрахунок з підрядником виконаних робіт на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт (п. 4.3 та п. 4.4 договору). Договір діє з моменту підписання сторонами та до повного виконання зобов'язань сторонами по договору (п. 9.1 договору).
18 квітня 2008 року відповідачем було перераховано на рахунок позивача авансовий платіж в сумі 30 000 грн., що складає 50% вартості робіт по договору ( а.с. 8).
В матеріалах справи наявні копії акту здачі-приймання робіт № 2/06 від 1 червня 2008 року згідно якого вартість робіт склала 58820,00 грн. та акт № 3/06 від 3 червня 2008 року здачі приймання робіт згідно якого вартість робіт склала 14200,00 грн., який правомірно не прийнятий місцевим судом, оскільки роботи зазначені в акті не передбачені умовами договору. Зазначені акти не підписані відповідачем ( а.с. 9-10).
Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (ч. 1 ст. 889 ЦК)
ЗАТ «Сільгосптехніка» листом № 74 від 8 серпня 2008 року на лист позивача № 24/7-8 від 25.07.08 року повідомило, що роботи з демонтажу виконані без зауважень, проте роботи з монтажу виконані з перевитратою матеріалів та неякісно і з порушеннями що привело до необхідності демонтування обрешітки. Вказане підтверджується актом обстеження (а.с. 14-15).
В матеріалах справи наявні копії локального кошторису 2-1-1, який сторонами не узгоджено, оскільки не підписаний замовником ( а.с. 29-30).
Колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного. Позивач зобов'язання за договором не виконав належним чином, а саме не виконав роботи по монтажу даху загальною площею 750 кв. м. що підтверджується актом № 2/06 здачі-приймання робіт від 1 червня 2008 року, в якому відсутні дані про виконання робіт по монтажу, як це передбачено умовами укладеного договору № 01-55 від 16 квітня 2008 року. Згідно рахунку-фактури № СУ-0000023 від 25 липня 2008 року, роботи по демонтажу та монтажу виконані в кількості 0.490 ( а.с. 26).
В договорі № 01-55 від 16 квітня 2008 року сторони не визначили переліку необхідних робіт, не затвердили проектно-кошторисну документацію. За таких умов відповідно до п. 4.2 укладеного договору оплата може проводитись тільки після повного виконання робіт. Позивачем роботи виконані неякісно та не в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи. Недоліки позивачем не усунуті.
Встановити вартість фактично виконаних робіт по договору № 01-55 від 16 квітня 2008 року неможливо оскільки сторони не узгодили переліку робіт та кошторису. За таких умов підстави для задоволення позову в частині стягнення заборгованості та пені відсутні. Отже рішення місцевого господарського суду в цій частини належить скасувати та в позові відмовити.
20 листопада представником позивача подано до суду заяву в які позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. В іншій частині позовні вимоги залишились незмінними (а.с.69).
При вирішенні спору місцевим судом правомірно враховано, що позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 5000,00 грн., отже провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Товариством з обмеженою відповідальністю «Соляріс Україна »не надано належних та допустимих доказів для визнання виконанням ним умов укладеного говору в повному обсязі та права на оплату виконаних (частково) робіт.
З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Сільгосптехніка» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 20 листопада 2008 року необхідно скасувати у зв'язку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, та прийняти нове рішення, в частині стягнення заборгованості та пені.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються повністю на позивача.
На підставі ст.. ст.. 875, 877, 882, 883 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33-35, п. 4 ст. 80 ст. ст. 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Сільгосптехніка» на рішення господарського суду Київської області від 20 листопада 2008 року по справі №19/420-08 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Київської області від 20 листопада 2008 року по справі № 19/420-08 скасувати.
3. Прийняти нове рішення: Товариству з обмеженою відповідальністю “Соляріс Україна» в задоволенні позовних вимог щодо заборгованості в розмірі 43020,00 грн., 0,5% пені в розмірі 5377,50 грн. - відмовити.
В частині стягнення 5000,00 грн. моральної шкоди провадження у справі припинити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Соляріс Україна» на користь Закритого акціонерного товариства “Сільгосптехніка» відшкодування державного мита за розгляд справи в Київському міжобласному апеляційному господарського суді в сумі 42 грн. 50 коп.
5. Доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.
6. Справу № 19/420-08 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя:
Судді:
Дата відправки 16.02.09