"16" березня 2009 р.
Справа № 02/151-38.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Констракшн Машинері», м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСБУД-СЕРВІС», м.Луцьк
про стягнення 1 461002,99грн.
від позивача: Демченко Л.П. -юрисконсульт, дов. №1 від 02.02.2009р.
від відповідача : Пащук В.Л.- представник, дов. №09/02/09/Т від 09.02.2009р.
та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСБУД-СЕРВІС»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Констракшн Машинері»
про визнання недійсним договору
від позивача: Пащук В.Л.- представник, дов. №09/02/09/Т від 09.02.2009р.
від відповідача : Демченко Л.П. -юрисконсульт, дов. №1 від 02.02.2009р.
Суддя Костюк С.В.
Права та обов'язки представникам сторін роз'яснено відповідно до ст.ст. 20,22 ГПК України.
Заяви про відвід судді не поступило.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів , а саме : програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст.85 ГПК України.
Суть спору: Позивач ставив вимогу стягнути з відповідача 1 461002,99грн. з яких 1 323726,47грн. основного боргу, 1 22023,51грн. пеню за прострочку платежу та 15 253,01грн. -3% річних.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що заборгованість виникла в результаті неоплати товару поставленого по договору поставки від 15.05.2008р. №2033, згідно видаткової накладної від 19.05.2008р., по довіреності №244750, по двох податкових накладних від 04.08.2008р., довіреності №801834 від 04.08.2008р., умовами договору передбачались строки оплати товару, пеня нарахована згідно пункту 4.2 договору, 3% річних -у відповідності до ст.625 ЦК України.
Відповідач у відзиві на позов вимогу позивача заперечує, вказуючи , що пункт 3.3 договору яким передбачена оплата техніки по офіційному курсу Євро на день платежу, але не нижче курсу EUR, що діє на дату підписання договору суперечить вимогам статті 203 ЦК України, дана умова порушує інтереси покупця, оскільки істотна зміна ціни товару в сторону збільшення проводиться поза його волею. Також вказує, що невиконання товариством своїх грошових зобов'язань зумовлено виникненням форс-мажорних обставин (фінансово-економічної кризи), які згідно чинного законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
В запереченні від 13.03.2009р. вказує, що договір поставки від 15.05.2008р. , на підставі якого заявлено вимогу про стягнення боргу, не є зовнішньоекономічним, а тому згідно норм чинного законодавства ціна в договорі має визначатися у гривнях.
Також зазначає, що позивачем по первісному позову невірно визначена сума позову, так сума заборгованості складає 1321001,02грн., а тому неправильно нарахована пеня та 3% річних при нарахуванні яких неправильно визначено курс гривні по відношенню до Євро.
З врахуванням викладеного в запереченні позивачем проведено перерахунок суми позову, згідно якого сума позову складає 1430955,48грн., з них основний борг 1323726,47грн., пеня 95311,48грн., 3% річних -11917,53грн., дану суму позову просить стягнути з відповідача (а.с.103-107).
По зустрічній заяві позивач (ТзОВ «ТРАНСБУД-СЕРВІС») просить визнати недійсним договір поставки від 15.05.2008р. №2033 та застосувати наслідки недійсності правочину передбачені абз.2 ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України.
Обґрунтовуючи вимогу по зустрічному позову вказує, що договір поставки укладений представником ТзОВ «ТРАНСБУД-СЕРВІС»з перевищенням повноважень наданих Статутом товариства, зокрема п.11.7, яким визначено , що до компетенції зборів учасників товариства належить питання надання згоди на укладення виконавчим органом товариства договорів на суму, яка перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому за даних обставин договір не відповідає вимогам закону, а отже повинен бути визнаний недійсним. При правовому обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на норми статей 92,203,215,216,238 Цивільного кодексу України.
Також представником позивача по зустрічному позову в судове засідання 16.03.2009р. подано клопотання про зупинення провадження у справі до вступу в законну силу рішення (ухвали) по Цивільній справі за позовом Фещенка Сергія Володимировича до ТзОВ «Констракшн Машинері»та ТзОВ «ТРАНСБУД-СЕРВІС»про визнання недійсним договору поставки, в підтвердження представлено ухвалу Луцького міськрайонного суду від 12.03.2009р., якою заяву Фещенка С.В. залишено без руху.
Суд вважає, що дане клопотання подано з ціллю затягування розгляду справи, а тому вважає дане клопотання необґрунтованим і відмовляє в його задоволенні.
Відповідач по зустрічному позову у відзиві від 10.02.2009р. №99 (а.с. 82-83) вказує, що доводи позивача не відповідають дійсності і не підлягають задоволенню, оскільки товариством «ТРАНСБУД-СЕРВІС»прийнято обладнання по договору поставки, здійснено його часткову оплату, що свідчить про прийняття правочину до виконання, згідно довідки з ЄДРПОУ основним видом діяльності відповідача є оренда будівельних машин та устаткування, тому придбання будівельної техніки не суперечить статутній діяльності товариства. З врахуванням зазначеного у відзиві просить зустрічний позов залишити без задоволення.
З представлених суду матеріалів, пояснень представників сторін вбачається наступне.
15.05.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки чотирьох одиниць техніки по цінах згідно специфікації №1 до договору (а.с.8-11). Зі сторони Покупця договір підписано директором ТзОВ «ТРАНСБУД-СЕРВІС»Фещенко В.І.
По видактовій накладній №РН-0000903 від 19.05.2008р., за довіреністю ЯМК №244750 від 19.05.2008р. на Фещенко В.І. Покупцем отримано віброкоток комбінований VM132D 97242/01003 вартістю 671991,39грн. з ПДВ (а.с.12-13), по видатковій накладній №РН-0001581 від 04.08.2008р., за довіреністю НБМ№801834 від 04.08.2008р. на Фещенко В.І., отримано віброкаток тандемний VMT850 та відброкаток тандемний VMT850Н загальною вартістю 1258032,26грн. з ПДВ (а.с.16-18).
Факт отримання обладнання підтверджується актами приймання-передачі №РН-0000903 (а.с.15) та №РН-0001581 (а.с.17), затвердженими директором ТзОВ «ТРАНСБУД-СЕРВІС» Фещенко В.І. та директором ТзОВ «Констракшн Машинері»Нонєв К.Т.
Пунктами 3.1.1 -3.1.4 договору сторони передбачили порядок оплати, а саме не пізніше 30.05.- 30.06.2008р. та 30.07.-30.08.2008р. в розмірі 25% вартості обладнання, що становить еквівалент 68500,00 Євро, враховуючи зменшення поставки на 1 одиницю техніки 25% вартості обладнання становить еквівалент 61750,00 Євро.
Згідно пункту 3.3 договору покупець здійснює оплату за офіційним курсом Євро на день платежу, але не нижче курсу EUR, що діє на дату підписання договору.
Оплата отриманого обладнання відповідачем проведена :
- 13.06.2008р. в розмірі 167998,00грн., що по курсу євро до української гривні на дату підписання Договору (1 євро=7,81365) становить 21499,99євро.
- 23.07.2008р. в розмірі 168000,00грн. , що по курсу євро до української гривні на дату підписання Договору (1 євро=7,813865) становить 21500,23євро.
- 30.07.2008р. в розмірі 168000,00грн., що по курсу євро до української гривні на дату підписання Договору (1 євро=7,813865) становить 21500,23євро.
- 18.08.2008р. в розмірі 100000,00грн., що по курсу євро до української гривні на дату підписання Договору (1 євро=7,813865) становить 12797,76 євро.
- 22.08.2008р. в розмірі 216000,00грн., що по курсу євро до української гривні на дату підписання Договору (1 євро=7,813865) становить 27643,17євро.
Всього відповідачем перераховано еквівалент 104941,40 євро.
Заборгованість по оплаті складає 142058,60 Євро (247000 Євро-10491,40 Євро), що по курсу Євро до української гривні на момент подачі позову становить 1323726,47грн. (1 Євро=9,318172грн.)
Позивач по первісному позову згідно уточненого розрахунку від 16.03.2009р.(а.с. 103-107) просить стягнути заборгованість в сумі 1323726,47грн., пеню в розмірі 95311,48грн. нараховану згідно п.4.2 договору та 3% річних в розмірі 11917,53грн. нарахованих згідно ст.625 Цивільного кодексу України .
Відповідач подав зустрічний позов про визнання недійсним договору поставки від 15.05.2008р. №2033 та застосуванням наслідків недійсності правочину передбачених абз.2 ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України.
Підставою недійсності договору поставки зазначає те, що зазначений укладений директором товариства Фещенко В.І. з перевищенням повноважень наданих Статутом товариства.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності господарський суд вважає, що підстав для визнання недійсним договору поставки немає, а тому відмовляє в задоволенні зустрічного позову.
Даний висновок зроблено з врахуванням наступного.
Відповідно до п.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Пунктом 2 ст.207 даного кодексу передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства,та скріплюється печаткою.
Договір поставки по якому заявлено зустрічний позов підписаний зі сторони покупця директором ТзОВ «ТРАНСБУД-СЕРВІС»Фещенко В.І., який діяв на підставі Статуту. Згідно довідки товариства Фещенко В.І. є єдиним найманим працівником товариства на нього виписані довіреності на отримання техніки, а саме по договору поставки №2033, а згідно гарантійного листа від 01.08.2008р. №248 він зобовґязався провести оплату обладнання по договору поставки №2033 від 15.05.2008р. до 15.08.2008р.
Такі дії директора товариства не суперечать положенню ст.62 Закону України «Про господарські товариства» згідно якої директор вирішує всі питання діяльності підприємства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників.
Відповідно до повноважень визначених Статутом, директор товариства має право укладати угоди на суму, яка перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за умови надання згоди на її укладення зборами учасників товариства.
Водночас зі змісту статей 41,59 Закону «Про господарські товариства»не вбачається віднесення до виключної компетенції зборів учасників товариства укладення договорів та надання згоди на їх укладення директору товариства , а лише затвердження договорів на суму, що перевищує вказану в Статуті.
Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Проведені зі сторони ТзОВ «ТРАНСБУД-СЕРВІС»в особі його директора дії по отриманню обладнання, його частковій оплаті та надання гарантій повної оплати згідно листа №248 від 01.08.2008р. свідчать про прийняття договору поставки від 15.05.2008р. до виконання і його схвалення.
За даних обставин відсутні правові підстави для визнання договору поставки недійсним, а відтак і застосування наслідків недійсності правочину передбачених абз.2 ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України.
Щодо вимог про стягнення заборгованості пені та 3% річних, яка заявлена по первісному позову, то суд вважає її обґрунтованою і задовольняє позов на суму 1430955,48грн. (по уточненому розрахунку позивача від 16.03.2009р.)
При цьому судом враховується те, що заборгованість підтверджується матеріалами справи, пеня нарахована у відповідності до п.4.2 договору поставки, а 3% річних згідно положень ст.625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушення зобов'язання згідно ст.610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов'язання (не належне виконання).
Згідно ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважає таким, що прострочив виконання, якщо він не приступив до його виконання, або не виконав у строк встановлений договором або законом.
Відповідно до п.4.2 договору поставки у випадку порушення Покупцем термінів оплати, передбачених п.п.3.1.2, 3.1.3, 3.1.4 договору покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконання зобов'язання за кожен день прострочки. Пеня нараховується та сплачується за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Як вбачається з розрахунку пені наданому позивачем, нарахування пені проведено з врахуванням часткової оплати товару та умов договору поставки, тобто застосовано курс гривні до Євро на дату підписання договору.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 11917,53грн.
Водночас, відповідач в запереченні на позов вказуючи про неправильне визначення суми простроченої заборгованості, пені та 3% річних не представив свого розрахунку суми позову.
З врахуванням представлених позивачем розрахунків суд вважає правомірним визначення суми заборгованості, пені та 3% річних, а тому задовольняє позов.
Відповідно до ст.48 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем по оплаті державного мита і інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись нормами Цивільного та Господарського кодексів України , Законом України «Про господарські товариства», ст.ст.43,49,82 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити в задоволенні зустрічного позову.
2. Первісний позов задоволити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУД-СЕРВІС»(43021, м.Луцьк,вул..Стрілецька,4, код ЄДРПОУ 34524196, р/р 26003013255 у ТОВ «БМ Банк», МФО 380913) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері»(04086, м.Київ, вул.Петропавлівська,54-А, р/р 26002962481117 в Київській філії Першого Українського Міжнародного Банку, МФО 322755, код ЄДРПОУ 32828388) 1430955,48грн., з них 1323726,47грн. заборгованості, 95311,48грн. пені за прострочку платежу та 11917,53грн. -3% річних, а також витрати по оплаті державного мита в сумі 14309,55грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115,57грн.
4. В решті позову відмовити.
Суддя С.В.Костюк
Дата підписання повного тексту рішення 24.03.2009р.