79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.02.09 Справа№ 19/3
За позовом: ТзОВ «Львівморепродукти», м.Львів;
До Відповідача: ТзОВ «Ганна-Марія», с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області;
Про: стягнення 322590,62грн.
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Байко А.Я.
В судовому засіданні взяли участь представники:
Позивача: Локатир І.І.;
Відповідача: не з'явився
Представнику Позивача, який взяв участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 22, 24 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено ТзОВ «Львівморепродукти», м.Львів до відповідача: ТзОВ «Ганна-Марія», с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області про стягнення 322590,62грн.
Обставини Справи:
Ухвалою суду від 31.12.2008р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено на 04.02.2009р.
В судове засідання Представник Позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, а також подав Уточнення позовних вимог №81/01-42 від 02.02.09р. та клопотання, згідно яких зявлено до стягнення 292982,56грн. основного боргу, 10979,76грн. індексу інфляції, 2069,80грн. 3% річних та 16558,50грн. пені, всього -322590,62грн.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, Відзив на позовну заяву в суд не представив, вимог ухвали суду не виконав, своїм правом на захист не скористався, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.
Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Представник Позивача позовні вимоги по справі обґрунтовує наступним:
18 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" (далі -Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАННА-МАРІЯ" (далі -Відповідач) укладено договір поставки №119/182 (далі-Договір), за яким Позявач зобов'язався в порядку та на умовах договору, передати у власність Відповідача підібрану ним продукцію (далі - товар) в кількості, асортименті, за цінами, на суму, що зазначені в накладних Позивача, що підписуються сторонами, а Відповідач взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити товар в порядку, розмірі та у строки, передбачені Договором.
На виконання умов договору Позивач поставляв Відповідачу товар, за який останній вчасно вносив оплату. Проте, з серпня місяця 2008 року Відповідач не виконує свої договірні зобов'язання з оплати поставленого йому товару, в результаті чого утворилась заборгованість перед Позивачем на загальну суму 292982,56 грн.
За неналежне виконання грошових зобов»язань Позивачем нараховано Відповідачу 10979,76грн. індексу інфляції, 2069,80грн. 3% річних та 16558,50грн. пені.
Заслухавши пояснення Позивача у справі, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до справи та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:
на виконання умов договору поставки №119/182 від 18.07.08р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" поставляло Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАННА-МАРІЯ" товар в кількості, асортименті, за цінами та на суму, що зазначені в накладних, підписаних сторонами (накладні знаходяться в матеріалах справи).
Відповідач свої зобов»язання по оплаті товару виконує неналежним чином, у зв»язку з чим виникла заборгованість в сумі 292982,56грн., що підтверджена відповідачем у акті звірки розрахунків між сторонами.
Пунктом 6.4 договору передбачено відповідальність відповідача за несвоєчасну або неповну оплату поставленого товару - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Так, згідно п.6.4 вказаного договору, Позивачем вимагається стягнення пені в сумі 16558,50грн.
Крім того, Позивачем заявлено до стягнення, відповідно до ст.625 ЦК України, 10979,76грн. індексу інфляції та 2069,80грн. 3% річних.
При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму,
Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України і частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.
Пунктом 4.3 укладеного між сторонами договору встановлено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється Відповідачеві протягом 14 календарних днів з дати здійснення поставки, шляхом перерахування повної вартості товару на розрахунковий рахунок Позивача.
Проте, Відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки невиконанням договірних зобов»язань відповідачем допущено порушення ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України за що, згідно ст. 611,625 ЦК України, наступає відповідальність у виді стягнення боргу, пені, індексу інфляції та 3% річних, то суд приходить до висновку про задоволення позову.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст.49 ГПК України, покладаються на Відповідача.
Керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 ГПК України, -
1.Позовні вимоги задоволити.
2.Стягнути з ТзОВ «Ганна-Марія» (с.Зимна Вода, вул.ДК-9км, Пустомитівського району Львівської області, р/р 260063080007 у АБ "Діамант" м. Київ, МФО 320854, код ЄДРПОУ 31001601)на користь ТзОВ "Львівморепродукти»(м.Львів,вул.Опришківська,5, р/р 26007032096200 в АКІБ «УкрСиббанк» м.Львів, МФО 351005, ЗКПО 25236666) 292982,56грн. основного боргу, 10979,76грн. індексу інфляції, 2069,80грн. 3% річних,16558,50грн. пені, 3225,91грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.
Суддя