04 березня 2009 р.
№ 10/217-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М., -головуючого (доповідач у справі),
Заріцької А.О.,
Малетича М.М.
розглянувши заяву
відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк", м. Київ
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови
від 02.07.2008 р. Вищого господарського суду України
у справі
№ 10/217-06 господарського суду Вінницької області
за заявою
Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області
до
дочірнього підприємства "Гніванські підшипники" відкритого акціонерного товариства "Гніванський підшипниковий завод", м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області
про
визнання банкрутом
ліквідатор
Н.І. Вознякевич
в судовому засіданні взяли участь представники:
ВАТ "КБ "Актив-банк"
Тимченко Д.М., довір.,
Кошлій Р.В., довір.,
ДП "Гніванські підшипники" ВАТ "Гніванський підшипниковий завод"
Вознякевич Н.І., ліквідатор,
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 08.12.2006 р. за заявою Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області (далі -Кредитор, Фонд) порушено провадження у справі № 10/217-06 про банкрутство дочірнього підприємства "Гніванські підшипники" відкритого акціонерного товариства "Гніванський підшипниковий завод" (далі -Боржник, Підприємство) в порядку Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі -Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.11.2007 р. (суддя -Даценко М.В.) визнані заявлені кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Актив банк" (далі - Банк) в розмірі 2 820 019 грн. 12 коп. з першою чергою задоволення (забезпечені заставою), та в розмірі 8 148 576 грн. 66 коп. з четвертою чергою задоволення.
За результатами розгляду апеляційної скарги дочірнього підприємства "Гніванські підшипники" відкритого акціонерного товариства "Гніванський підшипниковий завод" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.11.2007 р. постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року (головуючий суддя -Вечірко І.О., судді: Зарудяна Л.О., Ляхевич А.А.) апеляційну скаргу Боржника залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.11.2007 р. -без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2008 року за результатами розгляду задоволена касаційна скарга ліквідатора дочірнього підприємства "Гніванські підшипники" відкритого акціонерного товариства "Гніванський підшипниковий завод", постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року та ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.11.2007 року скасовано, прийняте нове рішення, яким в визнанні грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Актив банк" до дочірнього підприємства "Гніванські підшипники" відкритого акціонерного товариства "Гніванський підшипниковий завод" в загальній сумі 10 968 595 грн. 78 коп. відмовлено повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Актив банк" звернулося до Вищого господарського суду України із заявою та доповненнями до неї про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 02.07.2008 року за нововиявленими обставинами, в якій просить замінити товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Актив банк" правонаступником - відкритим акціонерним товариством "Актив банк", переглянути та скасувати постанову Вищого господарського суду України від 02.07.2008 року, прийняти нову постанову, якою касаційну скаргу ліквідатора боржника залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року та ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.11.2007 року -без змін.
Заява та доповнення до неї обґрунтовані тим, що в листі ліквідатора ТОВ "Толока" від 30.10.2008 року, отриманого Банком 11.11.2008 року, ліквідатором визнаються та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів вимоги Банку, що випливають з умов Кредитного договору - в сумі 7 835 730 грн. 46 коп. -вимоги першої черги задоволення, як такі, що забезпечені заставою майна Боржника, та в сумі 302 541 грн. 86 коп. із шостою чергою задоволення. Також, заявник зазначив, що ухвалою господарського суду м. Києва від 24.12.2008 року у справі № 43/633 Банк визнаний кредитором, його вимоги внесені до реєстру вимог кредиторів Боржника та затверджена нова редакція реєстру вимог кредиторів ТОВ "Толока". Крім цього, згідно заяви Банку вимоги, забезпеченні заставою майна боржника, підлягають затвердженню та включенню до реєстру вимог кредиторів і після затвердження реєстру вимог кредиторів, на ліквідаційній стадії.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 112 ГПК України визначено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за новововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Згідно ч. 3 п. 1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/563 від 21.05.2002 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (далі -Роз'яснення) до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. У визначенні обставини нововиявленою необхідно виходити з такого. На підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
В постанові Вищого господарського суду України від 02.07.2008 року суд касаційної інстанції, на підставі наявних у справі доказів, визнав неправомірними висновки судів попередніх інстанцій щодо визнання кредиторських вимог Банку до Заводу через відсутність правових підстав для визнання його кредиторських вимог до Боржника на заявлену суму у зв'язку з тим, що Банк не звернувся із кредиторськими вимогами до ТОВ "Толока", як до основного боржника за зобов'язаннями перед Банком, які забезпечені заставою майна Підприємства, а тому основне зобов'язання, в силу вимог ст. 14 Закону про банкрутство є припиненим, у зв'язку з чим відповідно до цивільного законодавства є припиненим і право застави.
Отже, суд касаційної інстанції своїм висновком в постанові від 02.07.2008 року поставив в залежність визнання кредиторських вимог Банку до Боржника, як заставного кредитора, від звернення Банку із кредиторськими вимогами до основного боржника за зобов'язанням перед Банком, - у справі про банкрутство ТОВ "Толока".
У якості нововиявлених обставин у даній справі Банк послався на наступне.
Згідно листа від 30.10.2008 року ліквідатором ТОВ "Толока" в межах справи про банкрутство були визнані вимоги Банку до ТОВ "Толока" в сумі 6 999 220 грн. 57 коп. із першою чергою задоволення, як такі, що забезпечені заставою, та 234 905 грн. 53 коп. -із задоволенням в шосту чергу. Згідно наданої також Банком ухвали від 24.12.2008 року у справі № 43/633 господарський суд м. Києва визнав вказані вимоги до ТОВ "Толока", зазначивши при цьому в ухвалі про те, що вимоги Банку забезпечені заставою.
Відповідно до ч. 2 п. 6 ст. 14 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Відповідно до пп."а" п.п. 1 п. 1 ст. 31 визначеного закону вимоги кредиторів, забезпечені заставою, задовольняються у першу чергу.
Виходячи із системного аналізу визначених положень Закону про банкрутство, вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, які за своїми ознаками (моментом виникнення) також можуть відноситися до вимог конкурсних кредиторів, вносяться окремо до реєстру вимог кредиторів незалежно від подання ними заяв із вимогами та на будь-якій стадії процедури банкрутства, тобто навіть після спливу встановленого Законом про банкрутство строку звернення із заявою про визнання кредитором до боржника.
Отже, враховуючи визначений вище аналіз положень законодавства про банкрутство та згідно викладеного господарським судом м. Києва висновку в ухвалі від 24.12.2008 року у справі № 43/633, вимоги Банку, як кредитора, вимоги якого до ТОВ "Толока" забезпечені заставою, вносяться до реєстру кредиторів боржника -ТОВ "Толока", а Банк вважається кредитором у відповідній справі про банкрутство незалежно від моменту визнання його таким арбітражним керуючим та господарським судом. Тобто, момент, коли такі вимоги були визнані у справі про банкрутство для статусу Банку, як кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, не має значення, а він набуває статусу кредитора боржника на підставі відповідних даних обліку боржника в силу норми закону, а не у зв'язку із прийняттям відповідного судового рішення. Згадані ж вище ухвала та лист ліквідатора, на які послався заявник в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами, є лише матеріальним підтвердженням відповідного факту -статусу Банку як кредитора ТОВ "Толока", вимоги якого забезпечені заставою. У зв'язку із цим слід зробити висновок про те, що затвердження згідно ухвали господарського суду м. Києва від 24.12.2008 року у справі № 43/633 вимог Банку, як кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, є фактом, що спростовує визначений в постанові касаційної інстанції у даній справі факт того, що вимоги Банку до ТОВ "Толока" є погашеними, оскільки він не звертався із заявою про визнання кредиторських вимог.
При цьому, колегія суддів також вважає за необхідне додати, що незалежно від того, до кого звертається кредитор із вимогами, забезпеченими заставою, - основного боржника, або заставного боржника (третьої особи, якою майно було передано у заставу (майнового поручителя) -ст. 583 Цивільного кодексу України) - суть кредиторських вимог при цьому не змінюються, а тому вони все одно залишаються такими, що забезпечені заставою майна.
Таким чином, з моменту порушення справи про банкрутство ТОВ "Толока", і на момент прийняття 02.07.2008 року Вищим господарським судом України постанови, кредиторські вимоги Банку до ТОВ "Толока" були такими, що забезпечені заставою, а Банк в силу приписів п. 6 ст. 14 Закону про банкрутство мав статус кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, що підлягали включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Толока".
На підставі вищевикладеного аналізу обставин справи та норм діючого законодавства, а також враховуючи, що:
- господарський суд не вирішує кредиторські вимоги по суті як, зокрема, цивільні зобов'язання, а лише розглядає такі вимоги в контексті справи про банкрутство;
- суд касаційної інстанції в постанові від 02.07.2008 року поставив в залежність виникнення у Банку права звернутись до Боржника із кредиторськими вимогами від звернення (а не виникнення) із вимогами, забезпеченими заставою, до основного боржника - ТОВ "Толока", у відповідній справі про банкрутство, а до прийняття вказаної постанови суду касаційної інстанції Банку про це не було відомо, оскільки особа вважається кредитором із вимогами, забезпеченими заставою в силу закону;
- факт того, що вимоги Банку до ТОВ "Толока", як такі, що забезпечені заставою, визнані у справі про банкрутство ТОВ "Толока" в силу вимог закону, знайшло своє матеріальне підтвердження лише згідно листа ліквідатора ТОВ "Толока" від 30.10.2008 року та ухвали господарського суду м. Києва від 24.12.2008 року у справі № 43/633;
суд касаційної інстанції зазначає, що Банком при зверненні із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами були дотримані умови щодо: існування нововиявленої обставини у даній справі на момент прийняття постанови від 02.07.2008 року, істотного значення обставини для вирішення справи, неможливості такої обставини бути відомою Банку з поважних причин та виявлення обставини (отримання щодо неї інформації) тільки після прийняття означеної постанови.
За таких підстав, заява Банку про перегляд постанови за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, постанова Вищого господарського суду України від 02.07.2008 року за результатами такого перегляду -скасуванню, у зв'язку з чим судові рішення судів попередніх інстанцій щодо визнання заявлених до Боржника кредиторських вимог Банку підлягають залишенню без змін. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що викладені Банком вимоги про залишення без задоволення касаційної скарги ліквідатора дочірнього підприємства "Гніванські підшипники" відкритого акціонерного товариства "Гніванський підшипниковий завод" за результатами перегляду за нововиявленими обставинами постанови касаційної інстанції не відповідають положенням розділу ХІІІ ГПК України, оскільки відповідно до ст. 112 ГПК України предметом перегляду за нововиявленими обставинами є судове рішення, а не, зокрема, касаційна скарга.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 583 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 , 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Заяву відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" задовольнити.
2. Постанову Вищого господарського суду України від 02.07.2008 р. у справі № 10/217-06 скасувати за нововиявленими обставинами.
3. Прийняти нову постанову, якою постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 р. та ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.11.2007 р. у справі № 10/217-06 залишити без змін.
Головуючий В.М. Коваленко
Судді А.О. Заріцька
М.М. Малетич