18 лютого 2009 р.
№ 7/754-33/3
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
Н. Дунаєвської
І. Воліка (доповідача),С. Разводової,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Акціонерна компанія (АК) "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту
на постанову
від 22.04.2008
Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 7/754-33/3
за позовом
ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту
до
Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28"
третя особа
Акціонерна енергогенеруюча компанія "Київенерго"
про
стягнення 94 225,20 грн.
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача
Сенчило В.В. (дов. від 29.12.2008 № 311);
відповідача
Пінчук М.М. (дов. від 17.02.2009 № 28/17-02);
третьої особи
не з'явились;
У листопаді 2006 року Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту (далі -ВАТ "АК "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" про стягнення 125 219,49 грн. боргу, 17 166,48 грн. інфляційних витрат, 579,44 грн. пені, 5 387,25 грн. 3% річних за надані послуги водопостачання та водовідведення відповідно до договору № 7851/4-13 від 31.03.2000.
В обґрунтування позовних вимог ВАТ "АК "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту посилаючись на Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст. ст. 526, 527, 714 Цивільного кодексу України, вказує на порушення Житлово-будівельним кооперативом "Арсеналец-28" зобов'язань за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 7851/4-13 від 31.03.2000.
Справа розглядалась судами неодноразово.
При новому розгляді, ухвалою господарського суду м. Києва від 17.12.2007 до участі у справі залучена у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерна енергогенеруюча компанія "Київенерго" (далі - АЕК "Київенерго").
23.01.2008 представник ВАТ "АК"Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту, в порядку ст. 22 ГПК України, просив суд зменшити суми позову у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості та стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 70 718, 73 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 507,77 грн., пеню у сумі 929,36 грн., 3% річних у розмірі 1 787, 77 грн., а також стягнути з відповідача витрати пов'язані з судовим розглядом справи.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у справі № 7/754-33/3 (суддя Мудрий С.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 (колегія суддів: Сотникова С.В. -головуючий, судді -Дикунська С.Я., Дзюб- ко П.О.) рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у справі № 7/754-33/3 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані посиланнями на те, що за умовами договору № 7851/4-13 від 31.03.2000 на відповідача покладався обов'язок сплачувати послуги з постачання холодної води та водовідведення. Оскільки облік та оплата вартості поставленої води, що була використана для виготовлення гарячої води умовами даного договору не передбачена, тому відсутні правові підстави для стягнення вказаних грошових коштів за спірним договором.
Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ВАТ "АК "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 скасувати та прийняти нове рішення про стягнення заборгованості у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені процесуальні норми, що призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих судових актів.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю -доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судами, 31.03.2000 між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал" в особі Підприємства по експлуатації водомірного господарства та збуту води "Водозбут" (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Арсеналець - 28" (абонент) було укладено договір № 7851/4-13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення.
На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України в м. Києві № 350 від 20.07.2001 Державне комунальне об'єднання "Київводоканал" реорганізовано у ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", а правонаступником Підприємства по експлуатації водомірного господарства та збуту води "Водозбут" є Розрахунковий департамент.
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник (позивач) зобов'язався надавати абоненту (відповідачу) послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент - розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами наявного водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник зобов'язався забезпечити постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна" та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин.
Згідно умов договору абонент зобов'язався сплатити вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством, оформитися абонентом у постачальника, щоквартально представляти перелік об'єктів, в тому числі абонентів, яким подається вода (приймаються стоки) у відповідності з вимогами Правил.
Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником (п. 3.1 договору).
Судами встановлено, що предметом спірного договору № 7851/4-13 від 31.03.2000 було постачання питної води та приймання каналізаційних стоків для потреб будинку Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" за адресою: Маяковського 54/9. При цьому, умовами зазначеного договору не встановлено постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води.
Відповідно до п. п. 1.3, 12.2 Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, абонентами, що користуються послугами водоканалу, можуть бути підприємства, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах, тобто, на один договір -відкривається один рахунок.
Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами.
Господарськими судами встановлено, що при укладені договору ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" було присвоєно Житлово-будівельному кооперативу "Арсеналець - 28" абонентський номер 3-433, за яким був зареєстрований прилад обліку води, що знаходиться у будинку № 54/9 по пр. Маяковського в м. Києві.
ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" без узгоджень з Житлово-будівельним кооперативом "Арсеналець-28" було відкрито окремий особовий рахунок (абонентська картка) № 3-50433, за яким ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" щомісячно нараховує кількість та вартість питної води, яка була використана для виготовлення гарячої води, спожитої Житлово-будівельним кооперативом "Арсеналець-28".
Отже, судом встановлено, що ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" Житлово-будівельному кооперативу "Арсеналець-28" було відкрито другий додатковий рахунок без укладення договору або внесення відповідних змін до договору № 7851/4-13 від 31.03.2000.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення відносяться до комунальних послуг.
Частиною 1 ст. 19 вказаного Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.
Враховуючи вищевикладені обставини, судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 7851/4-13 від 31.03.2000 не регулюється постачання ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" Житлово-будівельному кооперативу "Арсеналець-28" холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно інший абонентський номер.
За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки позовні вимоги до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" заявлені на підставі договору № 7851/4-13 від 31.03.2000 та не пов'язані з невиконанням зобов'язання по оплаті послуги з водопостачання та водовідведення, виходячи з даних показника лічильника, зареєстрованого за абонентським номером 3-433, а пов'язані з не оплатою постачання холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води, зареєстрованого за абонентським номером 3-50433, отже не входить в предмет спірного договору.
Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи суди дійшли обґрунтованого висновку, що визначення вартості наданих послуг в рамках спірного договору повинно здійснюватись виходячи з даних показника лічильника, зареєстрованого за абонентським номером 3-433 по якому існує переплата, а позовні вимоги про стягнення з позивача грошових коштів за договором згідно приладу обліку води за абонентським номером 3-50433 є неправомірними, оскільки прилад обліку, якому присвоєно абонентський номер 3-50433 не стосується взаємовідносин сторін по спірному договору.
Таким чином, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди правильно застосували норми зобов'язального права та прийшли до обґрунтованого висновку про відсутність боргу за спірним договором.
Згідно ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З такими висновками господарських судів попередніх інстанцій погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судами обставинам та вимогам закону.
Таким чином, аналіз встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, дає касаційній інстанції можливість встановити, що рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2008 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 прийняті відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до намагань відповідача оцінювати докази та тлумачити законодавство виключно на свою користь, тому до уваги судом не беруться. Окрім того, ці твердження спростовуються встановленими обставинами справи.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 у справі № 7/754-33/3 залишити без змін.
Головуючий, суддя Н. Дунаєвська
Судді : І. Волік
С. Разводова