01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
03.03.09 р. № 13/4817
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Чорногуза М. Г.
03.03.2009 р.
Справа № 13/4817
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фаловської І.М.,
суддів: Агрикової О.В.,
Чорногуза М.Г.,
при секретарі судового засідання -Єрмак Л.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Жигадло І.Б. -представник за дов. № 190/10 від 26.12.2008 р.;
від відповідача: Чорний С.Г. -представник за дов. № 354 від 12.03.2008 р.;
розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року,
у справі № 13/4817 (суддя Скиба Г.М.),
за позовом
дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,
до
про
Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго», м. Умань, Черкаська область,
стягнення 5 450 504,20 грн.,
За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний господарський суд
У вересні 2008 року дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі по тексту -ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулась до господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго»(далі по тексту -відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5 450 504, 20 грн., з яких 4 074 337, 46 грн. -основного боргу, 549 006, 77 грн. -пені, 732 987, 26 грн. -інфляційних нарахувань, 94 172, 71 грн. -3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу № 35\07-ТКЕ від 28.09.2007 р., а саме на те, що останній частково розрахувався перед позивачем за поставлений природний газ, в результаті чого за відповідачем на момент подачі позову до суду утворилась заборгованість в сумі 4 074 337, 46 грн.
Відповідач у справі позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у запереченні на позовну заяву.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року у справі № 13/4817 (далі по тексту -оскаржуване рішення) провадження у справі в частині стягнення основного боргу припинено та стягнуто з Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго»на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»732 987, 26 грн. -інфляційних збитків, 94 172, 71 грн. -3% річних, 1 000, 00 грн. -пені.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Черкаської області ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року у справі № 13/4817 в частині зменшення пені та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.12.2008 р. апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.02.2009 р. за участю представників сторін.
Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені.
На вимогу ухвали апеляційної інстанції від 22.12.2008 р., відповідач скористався наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом та подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення від 24.11.2008 р. у справі № 13/4817 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у тексті відзиву.
В судовому засіданні 03.02.2009 року, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 03.03.2009 року.
Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені, відповідно до підписаної в судовому засіданні розписки про оголошення перерви.
В судовому засіданні 03.03.2009 р. представник позивача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача проти апеляційної скарги усно заперечив, вважає доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими і безпідставними, а тому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»на рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого господарського суду необхідно змінити, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
А як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 28.09.2007 р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(відповідно до договору -постачальник) та Уманським комунальним підприємством «Уманьтеплокомуненерго»(відповідно до договору -покупець) було укладено договір № 35\07-ТКЕ на постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується передати покупцю (відповідачу) природний газ, виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав та передав відповідачу протягом жовтня 2007 року -квітня 2008 р. природний газ на загальну суму 11 579 234,46 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які скріплені підписами та печатками уповноважених сторін за договором (а.с. 32-38).
Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ проводиться відповідачем грошовими коштами. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати природного газу виконав частково, у зв'язку з чим на момент звернення з позовною заявою за ним утворилася заборгованість на загальну суму 4 074 337,46 грн.
Проте, матеріалами справи підтверджується, а саме платіжними дорученнями (а.с. 64-81, 90), що відповідачем після звернення ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»з позовом до суду перераховано на рахунок позивача борг за природний газ в сумі 4 074 337, 46 грн., що є предметом даного спору.
Сплата боргу не заперечується позивачем.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо припинення провадження у справі, в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу за газ в сумі 4 074 337,46 грн. за відсутністю предмету спору, на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків у розмірі 732 987, 25 грн. за період з листопада 2007 року по серпень 2008 року та 3% річних в розмірі 94 172,71 грн. за період з 11.11.2007 по 17.09.2008 р. колегія суддів зазначає наступне.
Згідно норм ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції з весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, колегія суддів зазначає, що господарським судом Черкаської області правомірно задоволено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних збитків у розмірі 732 987, 25 грн. за період з листопада 2007 року по серпень 2008 року та 3% річних в розмірі 94 172,71 грн. за період з 11.11.2007 р. по 17.09.2008 р.
Також, позивачем було заявлено вимогу, на підставі п. 7.2 Договору, про стягнення пені в розмірі 549 006, 77 грн.
Враховуючи положення ч.6 ст.232 ГК України, пунктом 7.2 Договору передбачено в разі несплати або несвоєчасної оплати покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Колегія суддів апеляційної інстанції, на підставі норм чинного законодавства та п.п. 7.2 Договору вважає правомірним нарахування позивачем пені в розмірі 549 006, 77 грн. за період з 17.03.2008 р. по 17.09.2008 року.
Рішенням місцевого господарського суду від 24.11.2008 року зазначену вимогу було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1 000,00 грн.
Однак, колегія суддів вважає, що рішення в цій частині не повністю ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому підлягає зміні.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до умов ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Проте, місцевий господарський суд зменшуючи пеню з 549 006,77 грн. до 1 000,00 грн. не об'єктивно оцінив обставини справи та не зазначив чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання та невідповідності розміру пені наслідкам порушення.
На думку судової колегії, об'єктивно оцінивши, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеня виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання, зменшення пені з 549 006,77 грн. до 1 000,00 грн. не є співрозмірним, тому апеляційний господарський суд вважає за можливе зменшити пеню на половину.
Крім цього, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача погодився на зменшення пені на половину, про що зазначено в протоколі судового засідання від 03.03.2009 року.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд на половину зменшує розмір пені, яка заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача, а саме з 549 006,77 грн. до 274 503,39 грн.
Отже, вимога позивача в частині стягнення пені в розмірі 549 006,77 грн. підлягає частковому задоволенню, в сумі 274 503,39 грн.
Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для зміни рішення місцевого господарського суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року у справі № 13/4817 має бути змінено в частині розміру суми пені, що підлягає до стягнення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст. 99, ст. 101, ст. 102, п. 2 ст. 103, ст. 104, ст. 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року у справі № 13/4817 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року у справі № 13/4817 змінити.
3. Резолютивну частину рішення викласти в новій редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення 4 074 337,46 грн. боргу припинити.
3. Стягнути з Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго»(20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, 12-а, код ЄДРПОУ 02082675) на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) пені -274 503 (двісті сімдесят чотири тисячі п'ятсот три) грн. 39 коп., інфляційних збитків -732 987 (сімсот тридцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 26 коп., 3% річних -94 172 (дев'яносто чотири тисячі сто сімдесят дві) грн. 71 коп., 5 151 (п'ять тисяч сто п'ятдесят одну) грн. 00 коп. державного мита за подання позовної заяви, 23,84 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.».
4. Стягнути з Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго»(20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, 12-а, код ЄДРПОУ 02082675) на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 554 (п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 70 коп. -державного мита за подачу апеляційної скарги. Видати наказ.
5. Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.
6. Копію постанови апеляційного господарського суду надіслати сторонам у справі.
7. Матеріали справи № 13/4817 повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя: Фаловська І.М.
Судді:
Агрикова О.В.
Чорногуз М. Г.
Дата відправки