01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
03.03.09 р. № 13/4818
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Чорногуза М. Г.
при секретарі судового засідання -Єрмак Л.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Жигадло І.Б. -представник за дов. № 190/10 від 26.12.2008 р.;
від відповідача: Старченко Л.Р. -представник за дов. № 280 від 11.03.2007 р.;
розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року,
у справі № 13/4818 (суддя Скиба Г.М.),
за позовом
дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,
до
про
товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс», м. Сміла, Черкаська область,
стягнення 1 601 843,78 грн.,
За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний господарський суд
У вересні 2008 року дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі по тексту -ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулась до господарського суду Черкаської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»(далі по тексту -ТОВ «Смілаенергопромтранс», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 601 843,78 грн., з яких 1 282 508,23 грн. -основного боргу, 145 371, 87 грн. -пені, 150 689,47 грн. -інфляційних нарахувань, 23 274,21 грн. -3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу № 56\07-ТКЕ від 28.09.2007 р., а саме на те, що останній частково розрахувався перед позивачем за поставлений природний газ, в результаті чого за відповідачем на момент подачі позову до суду утворилась заборгованість в сумі 1 282 508,23 грн.
Відповідач у справі позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у запереченні на позовну заяву.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року у справі № 13/4818 (далі по тексту -оскаржуване рішення) провадження у справі в частині стягнення основного боргу припинено, стягнуто з ТОВ «Смілаенергопромтранс» на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»150 689,47 грн. -інфляційних збитків, 23 274,21 грн. -3% річних, 1 000, 00 грн. -пені та відстрочено виконання рішення суду на шість місяців, до 23 травня 2009 року.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Черкаської області ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року у справі № 13/4818 в частині зменшення пені та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.12.2008 р. апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін.
Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені.
На вимогу ухвали апеляційної інстанції від 22.12.2008 р., відповідач не скористався наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду по суті за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.ст. 75, 96, 99 ГПК України.
В судовому засіданні 03.03.2009 р. представник позивача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача проти апеляційної скарги усно заперечив, вважає доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими і безпідставними, а тому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»на рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого господарського суду необхідно частково скасувати, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
А як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 28.09.2007 р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(відповідно до договору -постачальник) та ТОВ «Смілаенергопромтранс»(відповідно до договору -покупець) було укладено договір № 56\07-ТКЕ на постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується передати покупцю (відповідачу) природний газ, виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав та передав відповідачу протягом листопада 2007 року -квітня 2008 р. природний газ на загальну суму 1 352 508,23 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які скріплені підписами та печатками уповноважених сторін за договором (а.с. 22-26).
Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ проводиться відповідачем грошовими коштами. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати природного газу виконав частково, у зв'язку з чим на момент звернення з позовною заявою за ним утворилася заборгованість на загальну суму 1 282 508,23 грн.
Проте, матеріалами справи підтверджується, а саме платіжними дорученнями (а.с. 49, 67), що відповідачем після звернення ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»з позовом до суду перераховано на рахунок позивача борг за природний газ в сумі 1 282 508,23 грн., що є предметом даного спору.
Сплата боргу не заперечується позивачем.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо припинення провадження у справі, в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу за газ в сумі 1 282 508,23 грн. за відсутністю предмету спору, на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків у розмірі 150 689,47 грн. за період з грудня 2007 року по серпень 2008 року та 3% річних в розмірі 23 274,21 грн. за період з 11.12.2007 по 17.09.2008 р. колегія суддів зазначає наступне.
Згідно норм ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції з весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, колегія суддів зазначає, що господарським судом Черкаської області правомірно задоволено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних збитків у розмірі 150 689,47 грн. за період з грудня 2007 року по серпень 2008 року та 3% річних в розмірі 23 274,21 грн. за період з 11.12.2007 по 17.09.2008 року.
Також, позивачем було заявлено вимогу, на підставі п. 7.2 Договору, про стягнення пені в розмірі 145 371,87 грн.
Враховуючи положення ч.6 ст.232 ГК України, пунктом 7.2 Договору передбачено в разі несплати або несвоєчасної оплати покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Колегія суддів апеляційної інстанції, на підставі норм чинного законодавства та п.п. 7.2 Договору вважає правомірним нарахування позивачем пені в розмірі 145 371,87 грн. за період з 17.03.2008 р. по 17.09.2008 року.
Рішенням місцевого господарського суду від 24.11.2008 року зазначену вимогу було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1 000,00 грн.
Однак, колегія суддів вважає, що рішення в цій частині не повністю ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому підлягає зміні.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до умов ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Проте, місцевий господарський суд зменшуючи пеню з 549 006,77 грн. до 1 000,00 грн. не об'єктивно оцінив обставини справи та не зазначив чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання та невідповідності розміру пені наслідкам порушення.
На думку судової колегії, об'єктивно оцінивши, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеня виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання, зменшення пені з 549 006,77 грн. до 1 000,00 грн. не є співрозмірним, тому апеляційний господарський суд вважає за можливе зменшити пеню на половину.
Крім цього, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача погодився на зменшення пені на половину, про що зазначено в протоколі судового засідання від 03.03.2009 року.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд на половину зменшує розмір пені, яка заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача, а саме з 145 371,87 грн. до 72 685,94 грн.
Отже, вимога позивача в частині стягнення пені в розмірі 145 371,87 грн. підлягає частковому задоволенню, в сумі 72 685,94 грн.
Крім цього, рішенням місцевого господарського суду було відстрочено виконання рішення суду до 23.05.2009 року. Однак, колегія суддів не погоджується з даним висновком господарського суду Черкаської області та зазначає наступне.
Згідно ст. 121 ГПК України господарський суд має право надати розстрочку або відстрочку виконання рішення у виняткових випадках та при наявності обставин, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення. Вказані обставини не підтверджені документально, оскільки жодного документального обґрунтування про реальний стан заборгованості ним не надано.
Крім того, відповідно до п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку, зокрема, внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до даного Закону.
Як вбачається з наказу Міністерством палива та енергетики України № 568 від 10.11.2005 року, було затверджено перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, до якого, зокрема, включено ТОВ «Смілаенергопромтранс».
Крім цього, 23.06.2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Даним Законом передбачені заходи, спрямовані на зменшення або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом.
03.06.2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін деяких законодавчих актів України»№ 309-VІ, пунктом 10 визначено «пункт 3.4 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»викладено у такій редакції: «3.4 Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01.01.2009 року».
Тобто, фактично ТОВ «Смілаенергопромтранс» на законодавчому рівні надано відстрочку виконання рішення до 01.01.2009 року по всіх виконавчих провадженнях щодо примусового стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що надання місцевим господарським судом розстрочки не ґрунтується на фактичних обставинах справи, оскільки серед поданих відповідачем доказів, відсутні такі, які б дійсно свідчили про неможливість чи ускладненість виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року у справі № 13/4818 необхідно частково скасувати.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст. 99, ст. 101, ст. 102, п. 2 ст. 103, ст. 104, ст. 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року у справі № 13/4818 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 року у справі № 13/4818 скасувати частково.
3. Резолютивну частину рішення викласти в новій редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення 1 282 508,23 грн. боргу припинити.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»(20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Ленінградська, 41, код ЄДРПОУ 33931257) на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) пені -72 685 (сімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн. 94 коп., інфляційних збитків -150 689 (сто п'ятдесят тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 47 коп., 3% річних - 23 274 (двадцять три тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 21 коп., 2 466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 93 коп. державного мита за подання позовної заяви, 13,10 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4. В решті вимог відмовити.».
4. В частині відстрочки виконання рішення суду на шість місяців до 23.05.2009 року скасувати.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»(20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Ленінградська, 41, код ЄДРПОУ 33931257) на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 111 (сто одинадцять) грн. 96 коп. -державного мита за подачу апеляційної скарги. Видати наказ.
6. Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.
7. Копію постанови апеляційного господарського суду надіслати сторонам у справі.
8. Матеріали справи № 13/4818 повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя: Фаловська І.М.
Судді:
Агрикова О.В.
Чорногуз М. Г.
Дата відправки