ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 31/22
10.02.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М", м. Київ
До Товариства з обмеженою відповідальністю "УкоінвестБуд", м. Київ
Про стягнення 66 042,74 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача Некрасова О.В. - пред. по довір., Ваховський В.Ф. - директор
Від відповідача Шевченко Н.О. -пред. по довір.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 66 042,74 грн. неустойки (пені) відповідно до Договору № 105/К/1524 від 16.11.2005р. пайової участі у фінансуванні будівництва, посилаючись на порушення відповідачем умов щодо введення об'єкту в експлуатацію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2008р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 28.01.2009р.
В судовому засіданні 28.01.2009р. було оголошено перерву до 10.02.2009р., в порядку ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому частково визнав позовні вимоги.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
16.11.2005р. між сторонами укладено Договір пайової участі у фінансуванні будівництва №105/К/1524, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу грошові кошти у порядку своєї пайової участі у фінансуванні будівництва адміністративно-господарської будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного,150 у встановленому цим договором порядку і розмірі, а відповідач використовує надані кошти для будівництва цього об'єкта та передає позивачу після завершення будівництва його частину - нежитлове приміщення, загальною площею 22,5м2, що розташоване на другому поверсі.
Відповідно до п. 2.4. Договору вартість договору на день укладання складає 117 000 грн. з ПДВ.
Згідно з п. 1.2.4. Договору відповідач повинен завершити будівництво в 4 кварталі 2005р. (не пізніше 31.12.2005р.), а ввести об'єкт в експлуатацію в 1 кварталі 2006р.(п. 1.2.5. Договору).
Відповідно до п.п. 2.5.1., 2.5.2. Договору позивач повинен протягом 5-ти банківських днів від дня підписання договору профінансувати не менше ніж 50% вартості договору, з урахуванням поточної вартості площі об'єкта фінансування. Решту коштів позивач перераховує відповідачу або вносить в його касу протягом всього періоду будівництва, але не пізніше 01.01.2006р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2008р. № 4/27, що вступило в законну силу та залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2008р. було відмовлено в задоволенні позовних вимог, а саме, розірвання Договору № 105/К/1524.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням № 4/27 від 03.06.2008р. підтверджено факт прострочення відповідачем строків будівництва об'єкта будівництва та введення його в експлуатацію. На момент судового розгляду умови договору відповідачем не виконані - будівництво не завершене, об'єкт в експлуатацію не введений, кінцеві строки виконання цих зобов'язань невідомі.
Також, встановлено факт дотримання позивачем порядку фінансування будівництва за договором.
Платіжним дорученням №730 від 22.11.2005р. позивач перерахував відповідачу 50% вартості будівництва, що становить 60 000 грн.
Решта коштів повинна бути сплачена позивачем у договірні строки. Проаналізувавши умови договору, суд при розгляді справи 4/27 прийшов до висновку, що остаточному розрахунку за договором (не пізніше 01.01.2006р.) передує завершення будівництва (4 квартал 2005р.) - 31.12.2005р.
За таких умов, через прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд встановив, що позивач остаточний розрахунок за договором повинен здійснити лише після завершення будівництва, а оскільки на момент судового розгляду цього не сталося, правових підстав для здійснення остаточного розрахунку, згідно ст. 530 ЦК України, не виникло.
Отже, заборгованості по оплаті коштів на момент судового розгляду (червень 2008р. - жовтень 2008р.) справну ТОВ «Універсал-М»перед ТОВ «Укоінвестбуд»не існує.
Таким чином, даним рішенням було підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань як інвестора, та встановлено порушення умов договору з боку відповідача.
Позивач наголошує, що відповідач продовжує свідомо порушувати умови Договору - будівництво досі не завершене, об'єкт в експлуатацію не введений.
Відповідач визнав факт прострочення строків здачі об'єкта в експлуатацію.
На адресу відповідача 04 липня 2007р. за № 35 позивачем була направлена претензія щодо матеріальної відповідальності за порушення ним умов Договору.
Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та належного реагування.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно з ч. 1 ст.612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до умов договору позивач має право на застосування до відповідача санкцій за порушення зобов'язань.
Договором встановлена відповідальність відповідача за порушення строків введення об'єкта в експлуатацію: у випадку прострочення планового строку здачі об'єкта фінансування б експлуатацію більш ніж на 180 днів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,01% від фактично сплаченої позивачем суми, за кожен наступний день прострочення але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.5.4. Договору).
Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочений строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дати, коли зобов'язання мало бути виконане.
За розрахунком позивача пеня складає 66 042,74 грн.
Відповідач надав власний розрахунок пені, відповідно до якого сума пені складає 1 080 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (пені) на 50 відсотків.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим але таким, що підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд»(02140, м. Київ, вул. Л.Руденко, 6А, код ЄДРПОУ 25637276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-М»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 1-В, код ЄДРПОУ 25263960), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, пеню у розмірі - 33 021 (тридцять три тисячі двадцять одна) грн. 37 коп., 660 (шістсот шістдесят) грн. 43 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя Н. І. Качан