Справа № 2-721/08
17 грудня 2008 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Жилки О.М.,
при секретарях Губенко І.В., Куцолап І.Г., Олефір А.О., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представників відповідача ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ., представників третьої особи ОСОБА_7 ., ОСОБА_8 , у відкритому судовому засіданні в залі сулу, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської регіональної дирекції Відкритого акціонерного товариства ОСОБА_9 , третя особа: ОСОБА_10 про визнання дій незаконним, стягнення страхової суми та моральної шкоди,-
В березні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду з вимогою визнати незаконними дії відповідача, щодо відмови у виплаті йому страхової суми, та стягнути з останнього на його користь страхову суму за договором страхування у розмірі 109241 грн.
В своїй заяві та в судовому засіданні позивач зазначив, що 18 жовтня 2006 року між ним та ОСОБА_10 було укладено кредитний договір НОМЕР_1 відповідно до якого, банком йому було надано кошти на суму 120000 грн. Крім того, 23 жовтня 2006 року між ним та відповідачем було укладеного договір НОМЕР_2 добровільного страхування життя від нещасних випадків, строк дії якого було встановлено до 18 жовтня 2007 року, відповідно до якого, страховик (відповідач) зобов'язувався виплатити йому страхову суму, яка дорівнюватиме сумі заборгованості по кредитному договору на момент страхового випадку. Посилаючись на те, що 12 листопада 2006 року близько 13.00 год. з ним стався страховий випадок, а саме, по АДРЕСА_1 він потрапив в дорожньо-транспортну пригоду (далі ДТП), коли рухався на моторолері а його збив автомобіль, в результаті чого він отримав забій головного мозку середнього ступеню тяжкості, відкриту черепно-мозкову травму та інші ушкодження здоров'я, в зв'язку з чим тривалий час знаходився на лікуванні, а 5 липня 2007 року відповідно до висновку медико-соціальної (експертної) комісії його було визнано інвалідом третьої групи, відповідач відмовив йому у виплаті страхової суми, позивач просив суд, визнати незаконними дії відповідача, щодо відмови у виплаті йому страхової суми, та стягнути з останнього на його користь страхову суму за договором страхування у розмірі заборгованості за кредитним договором - 109241 грн. Крім того, посилаючись на те, що він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, на протязі тривалого часу перебував у тяжкому стані та потребував постійного догляду та належного лікування, сподівався, що після страхового випадку відповідач належним чином виконає свої зобов'язання за договором страхування, разом з тим, останній відмовив йому в цьому, чим незаконно позбавив його страхових виплат, в зв'язку з чим погіршив його хворобливий та психологічний стан, позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь 5000 грн. в рахунок відшкодування йому моральної шкоди.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю посилаючись на те, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у виплаті страхової суми, виплата та розмір якої передбачені договором добровільного страхування, оскільки страховий випадок, який підтверджений відповідною довідкою МСЕК, відбувся з позивачем не навмисно та незалежно від його волі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечували повністю посилаючись на те, що останній отримав тілесні ушкодження внаслідок самотравмування, а позивач, крім того, свідомо надав страховій компанії недостовірні відомості стосовно обставин ДТП і під час травмування знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував та крім того пояснив, що заборгованість останнього за кредитним договором станом на 5 липня 2007 року становила 109241 грн.
Вислухавши пояснення сторін, інших осіб та свідків, дослідивши матеріали справи, надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законним та обґрунтованими, а тому, підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що 18 жовтня 2006 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , було укладено кредитний договір НОМЕР_1 відповідно до якого, останнім ОСОБА_1 було надано грошові кошти на суму 120000 грн. для придбання житла.
Крім того, судом встановлено, що 23 жовтня 2006 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством ОСОБА_9 було укладеного договір НОМЕР_2 добровільного страхування життя від нещасних випадків, строк дії якого було встановлено до 18 жовтня 2007 року, відповідно до якого, відповідач зобов'язувався виплатити позивачу страхову суму, яка дорівнюватиме сумі заборгованості по кредитному договору на момент страхового випадку.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
В судовому засіданні було встановлено і не заперечувалось сторонами, що позивач вчасно сплатив відповідачу перший страховий платіж у розмірі 1200 грн.
Як вбачається із оголошеного в судовому засіданні зазначеного вище договору НОМЕР_2 добровільного страхування життя від нещасних випадків, страховими випадками визнаються випадки, що відбулись раптово, ненавмисно та незалежно від волі Застрахованого після вступу в силу договору страхування і документально підтвердженої події: смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку або первинна інвалідність застрахованого внаслідок нещасного випадку.
Тобто, страховим випадком в даному випадку є первинна інвалідність застрахованого внаслідок нещасного випадку.
В судовому засіданні було встановлено, що 12 листопада 2006 року близько 13.00 год. по АДРЕСА_1 , внаслідок ДТП, з позивачем ОСОБА_1 стався страховий випадок, а саме, останній потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, коли рухався на моторолері, в результаті чого, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: забою головного мозку середнього ступеню тяжкості, відкритої черепно-мозкової травми та інші ушкодження здоров'я, та відповідно до оголошених в судовому засіданні історій хвороб та інших медичних документів, позивач тривалий час знаходився на лікуванні.
Як вбачається із оголошеного в судовому засіданні висновку медико-соціальної експертної комісії від 5 липня 2007 року, ОСОБА_1 було визнано інвалідом третьої групи.
Зазначені вище докази та обставини справи дають підстави суду вважати, що отримання ОСОБА_1 первинної інвалідності 5 липня 2007 року знаходиться в причинно наслідковому зв'язку з ДТП, яка сталася 12 листопада 2006 року.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про виплату йому страхової суми та надав останньому всі необхідні для виплати документи, саме 5 липня 2007 року, того ж дня коли йому була встановлена первинна інвалідність внаслідок нещасного випадку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що твердження представників відповідача про те, що позивач вчасно у письмовій формі не повідомив страхову компанію про настання страхового випадку є безпідставними та направленими на ухилення відповідача від своїх зобов'язань за договором страхування.
Як пояснив в судовому засіданні позивач, він в той день, коли рухався на моторолері будь-яких протиправних дій не вчиняв, алкогольних напоїв не вживав, разом з тим, обставин ДТП не пам'ятає, оскільки отримав черепно-мозкову травму.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 лікар швидкої медичної допомоги, пояснив суду, що він майже два роки тому, дату точно не пам'ятає приїхав за викликом на місце скоєння ДТП на перехрестя АДРЕСА_2 де молодий хлопець отримав тілесні ушкодження, що виражалися в черепно-мозковій травмі, переломі лобної кістки та переломі колінної чашечки. Стан алкогольного сп'яніння він визначив без застосування спеціальних пристроїв на підставі власних спостережень. Також свідок пояснив, що в потерпілого відзначалася нехарактерне порушення мови та координації рухів та не виключено, що вказані розлади могли бути викликані також отриманою травмою. Саму ситуацію запам'ятав через те, що за весь час своєї лікарської практики вперше стикнувся з переломом лобної кістки.
Із дослідженого в судовому засіданні висновку судово-медичного дослідження, який міститься у відмовних матеріалах та був проведений на підставі прокурорського запиту вбачається, що 12.11.06 року приблизно о 13.00 год. гр. ОСОБА_1 О.О. рухався на скутері по АДРЕСА_1 та був збитий автомобілем під керуванням невстановленого водія. Внаслідок даної пригоди гр. ОСОБА_1 О.О. отримав тілесні ушкодження та для лікування був доставлений до Полтавської обласної клінічної лікарні. Проведенням судово-медичного обстеження гр. ОСОБА_1 встановлені тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя та могли утворитися в строк та при вказаних обставинах.
Як вбачається із оголошеного в судовому засіданні виписного епікризу з історії хвороби ОСОБА_1 НОМЕР_3 відповідно до аналізу крові на алкоголь від 13.11.06 року - алкоголь у крові останнього був від'ємний.
Зазначеними доказами спростовуються пояснення свідка ОСОБА_11 в частині визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 , а тому, суд ставиться до них критично, оскільки подальший аналіз крові та сечі на вміст алкоголю проведений фахівцями Полтавської обласної клінічної лікарні був від'ємний, тобто вмісту алкоголю в крові та сечі потерпілого ОСОБА_1 не виявлено.
Враховуючи зазначені вище докази та обставини справи, суд приходить до висновку, що страховий випадок, який відбувся із ОСОБА_1 , стався ненавмисно та незалежного від волі останнього.
Твердження представників відповідача про те, що ОСОБА_1 під час руху на моторолері знаходився в стані алкогольного сп'яніння та отримав тілесні ушкодження внаслідок самотравмування є необґрунтованими, оскільки спростовуються наведеними вище та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для відмови виплати позивачу страхової суми, які передбачені в зазначеному вище договорі страхування - відсутні.
Відповідно до ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Як вбачається із вказаного вище договору страхування, при настанні страхового випадку, страхова сума дорівнюватиме сумі заборгованості по кредитному договору, без урахування відсотків за кредитною угодою на момент страхового випадку.
Із оголошеної в судовому засіданні довідки, виданої ОСОБА_10 , заборгованість за кредитним договором НОМЕР_1 від 18.10.2006 року станом 5.07.2007 року, становила 109241 грн. 30 коп.
Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо по настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу стало відомо про настання страхового випадку, 5.07.2007 року, коли позивач звернувся до останнього з відповідною заявою та надав йому всі необхідні документи.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що відповідач незаконно відмовив позивачу у виплаті йому страхової суми, а тому вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення.
Крім того, судом встановлено, що вказаними діями відповідача, який необґрунтовано відмовив позивачу у виплаті страхової суми, останньому була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач на протязі тривалого часу перебував у тяжкому стані та потребував постійного догляду та належного лікування, а оскільки відповідач не виплачував йому страхове відшкодування, позивач змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 22 зазначеного вище Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд, враховує характер, глибину моральних та душевних страждань, яких він зазнав, та інших істотних обставин, які мають істотне значення. Враховуючи обставини справи, суд, у відповідності до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, виходячи з вимог розумності та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 5000 грн., в рахунок відшкодування йому моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 979, 980, 982, 988, 990, 992, 1167 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 11, 60, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати незаконною відмову Полтавської регіональної дирекції Відкритого акціонерного товариства ОСОБА_9 у виплаті ОСОБА_1 страхової суми за договором страхування НОМЕР_2 від 23.10.2006 року.
Стягнути з Полтавської регіональної дирекції Відкритого акціонерного товариства ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 страхову суму за договором страхування НОМЕР_2 від 23.10.2006 року у розмірі - 109241 (сто дев'ять тисяч двісті сорок одну) грн., а також - 5000 (п'ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього - 114241 (сто чотирнадцять тисяч двісті сорок одну) грн.
Крім того, стягнути з Полтавської регіональної дирекції Відкритого акціонерного товариства ОСОБА_9 на користь держави 1100 грн. 91 коп. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий по справі /підпис/ О.М. Жилка
ВІРНО: СУДДЯ О.М. ЖИЛКА