Справа № 711/10066/2012
Провадження № 2/307/271/2013
23 липня 2013 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого
судді Гримут В.І.
при секретарі Тиводар В.І.
з участю представника позивача Палінкаш В.В.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором,
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором. Посилається на те, що у відповідності до кредитного договору № 014/4044/73/33927 від 01.08.2007 р. банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 15630 доларів США терміном до 31.07.2013 р. зі сплатою 13.5 % річних за користування кредитними коштами. У відповідності до додаткової угоди № 014/4044/73/33927 від 30.03.2011 р. до кредитного договору було змінено умови погашення кредиту та визначено дату остаточного погашення кредиту 03.03.2017 р. Згідно кредитового меморіального ордеру № 4/73/33927 від 02.08.2007 р. передбачені договором кошти були отримані позичальником. ОСОБА_2 умови кредитного договору (п.п. 1.3, 5.1) не виконав. Станом на 04.10.2012 р. за ним рахується заборгованість у сумі 20381.65 доларів США, що становить 162910.49 грв., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 12194.87 доларів США, що становить 97473.6 грв., заборгованості за відсотками у сумі 2186.05 доларів США, що становить 17473.1 грв., пені за прострочку кредиту та відсотків за період з 16.04.2011р. по 03.10.2012 р. у сумі 6000.73 доларів США, що становить 47963.8 грв. В забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 014/4044/73/33927 від 01.08.2007 р. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у сумі 162910.49 грв. та судовий збір у розмірі 1629.1 грв. солідарно. Під час розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача суму 67318.88 грв., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 41466.64 грв. та заборгованості по сплаті відсотків у сумі 25852.24 грв.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що він працює на державній роботі і має заробітну плату в сумі 1000 грв. з яких, за рішенням суду, повинен сплачувати аліменти у розмірі 600 грв. на місяць. Отже сплачувати кредит він не має з чого.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився і не повідомив суду причини неявки. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 01.08.2007 р. між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/4044/73/33927, згідно якого відповідачу був наданий кредит у сумі 15630 доларів США терміном до 31.07.2013 р. зі сплатою 13.5 % річних. Згідно додаткової угоди № 014/4044/73/33927 від 30.03.2011 р. до кредитного договору змінено умови погашення кредиту та визначено дату остаточного погашення кредиту - 03.03.2017 р. Обумовлену договором суму відповідач отримав, однак взяті на себе зобов'язання погашати кредит та сплачувати нараховані відсотки згідно графіку у повній мірі не виконав. Станом на 04.10.2012 р. ОСОБА_2 має перед банком заборгованість у сумі 20381.65 доларів, що згідно курсу долара визначеного НБУ (1 долар США = 7.993 грв.) еквівалентно 162910.49 грв., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 12194.87 доларів, що еквівалентно 97473.6 грв. та заборгованості за відсотками у сумі 2186.05 доларів, що еквівалентно 17473.1 грв. Пунктом 6.5 кредитного договору передбачено, що кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та неустойки, у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, та у інших випадках, передбачених цим договором. Під час розгляду справи, у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем, позивач зменшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача лише 67318.88 грв.
В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 014/4044/73/34927 від 01.07.2007 р., відповідно до п. 1.2 якого, поручитель взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по борговим зобов'язанням боржника, які виникають з кредитного договору № 014/4044/73/33927 від 01.08.2007 р. Згідно п. 2.1 цього ж договору поруки сторони визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. За правилами ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
За таких обставин суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» слід стягнути 67318.88 грв. боргу солідарно. У відповідності до ст. 88 ЦПК України з них також слід стягнути на користь банку судовий збір у сумі 1629.1 грв. сплачений банком при зверненні до суду з позовною заявою.
Тому, керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 554, 1048-1050, 1054 ЦК України суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» шістдесят сім тисяч триста вісімнадцять гривень 88 коп. та одну тисячу шістсот двадцять дев'ять гривень 10 коп. судових витрат солідарно.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий: Гримут В.І.