Запорізької області
16.12.08 Справа № 6/464/08
Суддя Місюра Л.С.
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Херсон
До Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів» м. Запоріжжя
Про стягнення 12 500 грн.
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_2 -дов. № 5316 від 06.10.2004р., ОСОБА_1 -приватний підприємець, свідоцтво НОМЕР_1.
Від відповідача: Косаревська О.М. -дов. № 164/1 від 16.05.2008р.
Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Херсон до Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів» м. Запоріжжя про стягнення 12 500 грн., суддя
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги в розмірі 12 500 грн.
Розгляд справи відкладався.
16.12.2008р. розгляд справи продовжено.
До початку судового засідання від позивача надійшла заява, в якій він просить стягнути з відповідача судові витрати на пальне в розмірі 388 грн. 03 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 750 грн.
Представник позивача заявив усне клопотання про стягнення з відповідача витрати на проїзд залізничним транспортом
Заяви приймаються судом, оскільки вони заявлені у відповідності з вимогами ст. 22 ГПК України.
Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, але просить розстрочити виконання рішення на три місяці, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства.
Представник позивача заперечив проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду на три місяці.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суддя вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
16.08.2008р. між сторонами був укладений договір-заявка № 323 (далі -договір).
Пунктом 16 договору -заявки сторони передбачили, що факсокопія даного договору має юридичну силу оригінального договору.
Відповідно до договору, позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на загальну суму 13 500 грн., що підтверджується актом виконаних робіт та товарно-транспортною накладною від 17.08.2008р.
Пунктом 11 договору сторони передбачили, що оплата проводиться після доставки товару вантажопідйомністю, яка підтверджена накладною.
Відповідач частково оплатив заборгованість в розмірі 1 000 грн., що підтверджують касовим ордером від 23.08.2008р.
Крім того, відповідач надіслав на адресу позивача гарантійний лист, в якому він зобов'язався оплатити послуги за автоперевезення в сумі 12 500 грн. до 19.09.2008р.
На день розгляду справи відповідач не оплатив позивачу суму заборгованості за надані послуги в розмірі 12 500 грн.
Згідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 12 500 грн.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрати на пальне в розмірі 388 грн. 03 коп. та витрати на проїзд залізничним транспортом, не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно розділу IV Господарського процесуального кодексу України, судовими витратами є пов'язані розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До інших затрат, в розумінні ст. 44 ГПК України, відносяться, зокрема, суми, які підлягають оплаті особам, які викликані до господарського суду для дачі пояснень по питанням, які виникли в час розгляду справи, на підставі ст. 30 ГПК України.
Така ж позиція міститься і в п. 1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998р.
Позивач не відноситься до вищезазначеним особам.
Крім того, позивач не надав суду доказів того, що пальне, витрати на яке просить стягнути позивач з відповідача, витрачене саме на проїзд до господарського суду Запорізької області для розгляду даної справи.
Крім того, позивач не надав суду оригіналів документів, які підтверджують понесення цих витрат.
Щодо вимоги позивача стягнення з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 750 грн., то вони також не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 44 ГПК України, господарський суд може покласти на відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката, але оскільки позивач не надав суду доказів того, що правові послуги в розмірі 750 грн. були надані адвокатом або юридичною фірмою, в якій працюють адвокати (договір на юридичне обслуговування, копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, наказ на прийом на роботу, копію з трудової книжки та т.і.), тому заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 750 грн. не відносяться до судових витрат, в розумінні ст. 44 ГПК України, а тому не можуть бути стягнуті з відповідача.
Позивач також не надав документи, які підтверджують ким була фактично складена позовна заява. Крім того, позивач не надав суду оригіналу платіжного документу, який підтверджує оплату юридичних послуг.
Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право для розстрочки виконання рішення суду.
Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.
Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Відповідач документів, що підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення чи суду роблять його неможливим у термін або встановлений господарським судом способом, суду не надав.
Представлена відповідачем ксерокопія розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2008р. не може бути прийнято судом до уваги, оскільки відповідач не надав суду оригінал вказаного документу, з відміткою Пенсійного фонду про отримання від відповідача розрахунку, а саме в цій редакції. Відповідач також не надав суду довідки з усіх банків про відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках відповідача.
Таким чином суд не знаходить підстав для задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на три місяця.
Але відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду, в порядку ст. 121 ГПК України, надавши до заяви усі документи, що підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення чи суду роблять його неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 44 -49, 82 -85 ГПК України, суддя
Позов задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів» (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 50, код ЄДРПОУ: 32875438, р/р № 2600730134907 у філії “Дніпропетровського центрального відділення ПІБ" м. Дніпропетровськ, МФО 305437) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ХФ “Західінкомбанк", МФО 352327) основний борг в сумі 12 500 грн., витрати по держмиту в сумі 125 грн. та на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. Видати наказ.
Суддя Л.С. Місюра
Рішення підписано та передано на відправку: 16.12.2008р.