Категорія: договірне Доповідач - Хорошевський О.М.
Головуючого - судді Зазулинської Т.П.
суддів колегії - Табачної Н.Г., Хорошевського О.М.
при секретарі Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, стягнення моральної шкоди, -
У березні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на те, що ОСОБА_2 взяв у нього в борг 16 000 доларів США, що підтверджується розписками від 03 лютого 2004 року та 19 січня 2005 року, просив стягнути з відповідача на його користь 40 200 грн. боргу, 2 412 грн. за прострочення грошового зобов'язання, 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 1 500 грн. за надання юридичної допомоги.
Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1. позовні вимоги уточнив, просив у зв'язку із змінами курсу долару США відносно до національної валюти України стягнути з ОСОБА_2. борг в сумі 57 136 грн. за розпискою від 03 лютого 2004 року та 57 136 грн. за розпискою від 19 січня 2005 року.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2. на його користь борг за договором позики за простою письмовою формою від 03.02.2004 року 57 136 грн. та від 19.01.2005 року 57 136 грн., державне мито в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 30 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь держави державне мито в сумі 1 091 грн. 72 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
При цьому вказав, що строк позовної давності позивачем було пропущено. Суд безпідставно поновив ОСОБА_1 цей строк.
Вважав, що строк звернення до суду для ОСОБА_1 почався з дня оформлення розписки від 19.01.2005 року.
Вказав, що розписка від 19 січня 2005 року була видана ним на уточнення розписки від 03 лютого 2004 року, оскільки остання не містила строку повернення суми боргу.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення сум боргу за двома розписками, суд першої інстанції виходив з того, що сторони уклали договори позики 03 лютого 2004 року на суму 8 000 доларів США та 19 січня 2005 року на суму 8 000 доларів США. Позичальником за цими договорами був ОСОБА_2
Сума стягнення визначена судом на підставі довідки, виданої «Otpbank» від 02 грудня 2008 року, згідно якої станом на 02.12.2008 року офіційний курс складав 714 грн. за 100 доларів США (а.с. 48).
Однак, висновок суду не відповідає обставинам справи.
Сторони не заперечували, що знаходяться у родинних відносинах - є двоюрідними братами і що раніше між ними виникали грошові відносини, зобов'язання за якими ОСОБА_2 виконував належним чином.
В суді першої інстанції ОСОБА_2 давав пояснення та зазначив у апеляційній скарзі , що розписка, видана ним 19.02.2005 року, уточнювала строк повернення боргу за розпискою від 03.02.2004 року, проте суд першої інстанції не взяв цих обставин до уваги.
З тексту розписки від 03.02.2004 року вбачається, що ОСОБА_2 взяв у борг у позивача 8 000 доларів США (а.с. 50).
Розпискою від 19.01.2005 року ОСОБА_2 зобов'язався повернути ОСОБА_1 на першу вимогу 8 000 доларів США у еквіваленті (а.с. 49).
Відомостей про те, що 19 січня 2005 року ОСОБА_1. передавав грошові кошти ОСОБА_2 вказана розписка не містить.
За вказаних обставин судова колегія не знаходить підстав вважати, що 19 січня 2005 року між сторонами було укладено договір займу.
Надані суду докази свідчать про те, що доказом укладення між сторонами договору займу є розписка від 03 лютого 2004 року, за якою ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 8 000 доларів США.
Розписка від 19 січня 2005 року є підтвердженням зобов'язань, взятих на себе боржником.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору, з урахуванням вимог п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2008 року змінити, зменшивши суму стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 до 57 136 грн.
Зменшити суму державного мита, стягнутого з ОСОБА_2 на користь держави до 521 грн. 36 коп.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя: підпис
Судді колегії: підписи
Копія вірна. Суддя -