Справа № 22 - 237/09 Номер рядка статистичного звіту: 44
Головуючий у першій інстанції: Івашкович І.І. Доповідач: Ігнатюк Б.Ю.
10 лютого 2009 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого - Ігнатюка Б.Ю. суддів - Павліченка С.В., Собослоя Г.Г. при секретарі - Медяник Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання втратившим право на користування житловим приміщенням ,-
Зазначеним рішенням у задоволенні вказаного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Представник позивачки порушила питання про скасування цього рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи.
В судовому засіданні позивачка та апелянтка скаргу з наведених підстав підтримали.
Представники відповідача вважали, що підстав для задоволення скарги немає.
Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь в судовому засіданні та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Позивачка звернулась до суду у жовтні 2006 року з позовною заявою, В якій просила визнати відповідача втратившим право на житло у АДРЕСА_1по причині відсутності його більше шести місяців, оскільки з листопада 2005 року він перебував за межами області у невідомому для неї місці.
Під час розгляду справи в загальному порядку було встановлено, що відповідач осінню 2005 року переніс інсульт, відповідачка не бажала здійснювати за ним догляд і тому такий догляд здійснювали його родичі по місцю їхнього проживання, де і проживав відповідач, якому у березні 2006 року встановлена 1 група інвалідності. З врахуванням наведеного судом першої інстанції зроблено висновок про те, що відповідач був відсутній по місцю проживання в спірній квартирі більше шести місяців по поважній причині.
І такий висновок відповідає встановленим обставинам по даній справі та узгоджується з ч.2 ст.71 ЖК України, згідно якої якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Апеляційна скарга мотивована тим, що між сторонами склалися неприязні відносини, відповідач зловживав спиртними напоями і тому хворів, а після інсульту виїхав до своїх
2
родичів, які забрали його речі. Але ці мотиви не можна прийняти до уваги, оскільки судом першої інстанції поважність причини пропуску строку, встановленого ст.71 ЖК України, мотивовано саме зазначеною хворобою відповідача, його інвалідністю та необхідністю у сторонньому догляді, який здійснювався його родичами. Наявність неприязних відносин, зловживання спиртними напоями відповідачем ,- що, крім твердження позивачки, нічим не підтверджено, - взяття його речей з спірної квартири не є підставами визнання поважною причину пропуску шести місячного строку і тому не може служити підставою для задоволення позову шляхом застосування ч.1 ст.71 ЖК України.
Тому колегія суддів констатує про безпідставність доводів апеляційної скарги та ухвалення судом першої інстанції рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.307,308,314 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її ухвалення.